Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниці, що покаялися, бувають чесніше дівчат.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця сильніша ніж біс у збавленні чоловіка.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Блудниця, що оббріхує неповинного, збіситься.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стругав, стругав дишло, та й сірника не вийшло.
- Студи, козаче, щоб не було гаряче.
- Стук-грюк, аби з рук.
- Стук-грюк, аби з рук.
- Стукотить, гуркотить – комар з дуба летить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жваве, як біс уночі.
- Жвавий, аж шкура на ньому тріщить.
- Жвавий, як ведмідь за мухами.
- Жвавий, як муха в окропі.
- Жвавий, як опеньок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Здоров’я набагато більше залежить від наших звичок і харчування, аніж від лікарського мистецтва.
Джон Леббок - Здоров’я настільки переважує решту благ життя, що здоровий жебрак щасливіший за хворого короля.
Артур Шопенгауер - Здоров’я не цінують, доки не приходить хвороба.
Томас Фуллер - Здоров’я ніколи не може втратити своєї ціни в очах людини, тому що і в достатку, і в розкоші погано жити без здоров’я.
Микола Чернишевський - Існують тисячі хвороб, але здоров’я лише одне.
Карл Людвіг Берне
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто волю творить Божу – вічно протриває.
Касіян САКОВИЧ - Найбільше досягають мети і великого успіху ті, хто намагається знайти вірного і доброго друга.
Касіян САКОВИЧ - Не належить шляхетному розуму більше втрачати часу на сон, ніж на свідоме життя, бо ж сон є якоюсь подобою смерті.
Касіян САКОВИЧ - Людське серце є власною оселею, в якій живе Бог, що читає і вивідує його думки.
Касіян САКОВИЧ - Шлюб вимагає високого і досконалого життя.
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись...
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Нехай гнеться лоза...", 1859 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна;
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
Леонід ГЛІБОВ
"Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи,
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ісаія. Глава 35", 1859 - Мій Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
