Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перед тим, як наказувати, слід навчитися коритися.
Солон - Передавайте маєтки ваші і чиніть милостиню.
Євангеліє від Луки. - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН, афінський законодавець (бл. 638-559 рр. до н. е.) - Пияцтво є вправляння в божевіллі.
Піфагор - Поважайте в іншому віру, навіть протилежну вашим переконанням.
Будда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На вершині і ворона скидається на орла.
- На голові сивина, а в голові дурина.
- На панських воротах і півень думає, що пан.
- На ранній ріллі женці жнуть, а на пізній воли пасуть.
- На рік двох зим не буває.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорять, як віл реве.
- Годи панові, як лихій болячці.
- Годить, як болячці.
- Гола, як бубон, а гостра, як бритва.
- Гола, як мата; гостра, як бритва.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Достовірне джерелоджерело, що затоплює країну чутками.
Сильвія Чиз. - Досягнувши мети, зауважуєш, що ти — засіб.
Геннадій Малкін. - Досягти успіху легше, ніж його заслужити.
Альбер Камю. - Дотеп — це несподіване укладання шлюбу між двома ідеями, які до весілля навіть не були знайомі.
Марк Твен. - Дотеп конферансьє глядачі вшанували хвилиною мовчання.
Марк Віленський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Немала це добродійність перед Богом – виправляти брата і напоумлювати.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Кончина смертна з’являє, яке життя було.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Немає гріха, котрий перевищив би Божу милість.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Подбай, щоб старанно читати святі книги, аби, наситившись Божим словом, досягти невимовного блаженства вічного життя.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Давайте не лише язиком поговоримо, проголошуючи написане, але, із розмислом учитавшись, подбаємо ділом сповнити це.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Псалом новий Господові
І новую славу Воспоєм чесним собором, Серцем нелукавим. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі і неволі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала, То вона б вам, добрі люди, Всю правду сказала! Степан РУДАНСЬКИЙ "Циган з конем", 1858
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|