Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У кожній справі дивися на мету — і відмовишся від усього зайвого.
Луцій Анней СЕНЕКА - У нашому розпорядженні не мало часу, просто ми витрачаємо надто багато часу даремно.
СЕНЕКА - У світі існують невидимі сходи, які ведуть крок за кроком до вершини небес.
Румі Джалал ад-дін - У Сократа запитали поради: женитися чи не женитися ? Сократ відповів: усе одно покаєшся.
- У стражданні серцю часто відкривається розрада. А коли раптом здасться, що ти піймав істину, відразу стає гірко, що не зміг її втримати.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не ділись таємницею з п’яницею.
- Не клеїться робота у п’яного Федота.
- Не людина, а тварина, хто валяється під тином.
- Не на те козак п’є що є, а на те, що буде.
- Не п’яний плаче, а горілка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ніс, як у дятла.
- Ніс, як черевик.
- Ніч, хоч в око стрель.
- Ніч, хоч око вийми.
- Ноги, руки, як у рака, а сам рудий, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вмінням говорити виокремлюються люди зі світу тварин; вмінням мовчати виокремлюється людина зі світу людей.
Григорій Ландау. - Вміти сказати "ні", коли від тебе вимагають сказати "так".
Олена Теліга. - Внашнелегкийчасколи.
Владімір Вішнєвській. - Внести своє в таблицю множення можна, тільки спотворивши її.
Еміль Кроткий. - Вночі у всіх краще виходить.
Роман Скрипін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Висока посада розуму не додає, зате додає підлабузників.
Віктор ІГНАТЕНКО - Від теперішньої безкоштовної медицини можна тільки безкоштовно вмерти.
Василь ТИТЕЧКО - Відсутність точки зору можна пояснити широтою поглядів.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ворон воронові ока не виклює, а ось здобич відібрати може.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Говорити правду нема кому — всі пішли на «Свободу слова»!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861 - Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
