Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
Демосфен - Забудь про те, що дав комусь, а про те, що взяв, завжди пам'ятай.
Демосфен - Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям – ні, відповідав він: "Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні".
Діоген - Не від кожної людини те, що дає, приймай.
Благому недостойно годуватися злом. - Благочинність швидше в розумі людському вкорінена, а не з необхідності походить; не з незнання, не з пристрастей, не з облуди, а самовільно душею, що прагне, і щирістю.
Діон Римський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їх гудьмо і в них будьмо!
— Коломию гудьмо, а в Коломиї будьмо.
- На проханого (або: жаданого) гостя багато треба.
- Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч до долу їдь.
- Гість до трьох днів.
- Аби з чим-небудь за стіл завести, а з за стола і сами вийдуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хочеться, як голому на вулицю.
- Хропе, як кінь.
- Хруснуло, як горіх, шугнуло, як у міх.
- Худа, як драбина.
- Худий, аж ребра світяться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов ніколи не вмирає природною смертю. Вона вмирає, тому що ми не вміємо наповняти її джерела; вона умирає від спраги.
Анаіс Нін - Любов подібна епідемічній хворобі; чим більше ми її боїмося, тим більше стаємо перед нею беззахисними.
Нікола ШАМФОР - Любов послабляє жіночу ніжність і підсилює чоловічу.
Ріхтер - Любов приходить і іде, а діти залишаються.
Михайло ГЕНІН - Любов проходить з голодом, а якщо ти не в силах голодувати, петлю на шию — і кінець.
Діоген
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Її перший чоловік став першим із останніх.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Інвалід: втратив волохату руку.
Іван ТОКАРЧУК - Інколи в судочинстві брак фактів компенсується зухвалістю.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Інколи природа також проводить несанкціоновані мітинги протесту.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Іноді краще бути другим, ніж приймати удари першим.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Благословенная в женах,
Святая праведная мати
Святого сина на землі,
Не дай в неволі пропадати,
Летучі літа марне тратить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти". 1857 - І ти слова його живії
В живую душу прийняла.
І на торжища і в чертоги
Живого істинного Бога
Ти слово правди понесла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітесь. Все брехня —
Попи й царі...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Псалом новий Господові
І новую славу
Воспоєм чесним собором,
Серцем нелукавим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі!
Будеш цілий вік, як той чорний віл,
У ярмі і неволі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Над колискою", 1857
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
