Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого.
Лао-ЦЗИ - Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ті вже повмирали, що даром давали, давно їх нема.
— Умер той, що даремно давав. - Минулася барма, що давала дарма.
- Ми без грошей нікому не граєм.
- Хто на сопілку дав, той буде на ній грав; а хто не дав — не буде грав.
- Купи та й лупи.
— Хто купить, той лупить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівка, як верба: її не поливай, а вона росте.
- Дівка, як вівця.
- Дівка, як вогонь.
- Дівка, як горлиця.
- Дівка, як тополя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Все може замінити кохання, йому ж взамін нема нічого і ніде.
Петефі. - Кохання – це жага невідомого, доведена до божевілля.
Петьє. - Те, що приправлене коханням, припаде до смаку будь-кому.
Плавт. - З кохання не робили б божества, якби часто воно не творило чудес.
Прево. - Справжня любов не знає міри і кордонів.
Проперцій.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто рано встає, того ще не звільнили за скороченням працюючих.
Григорій КОРКАЧ - Чемність — це різниця між тим, що ви говорите, і тим, що ви хочете сказати.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Чи варто заробляти власним розумом, коли простіше заробляти на чужій дурості? Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Чи вважати зняття штанів зняттям недоторканності?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чим більше державного майна розпродується, тим більш продажна держава.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями Лисової підійшли. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду Всі врочисто сприсяглись. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|