Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт - Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський - Він, коли землю продавав, звелів оголосити, що добрі сусіди поруч.
Фемістокл - Як беззаконно згрішили, беззаконно й загинуть, а як у законі згрішили – законом засуджені будуть.
Апостол - Коли закон розуміти, тоді розум – благо.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Жидівське і панське не пропаде.
- Рабін умер, а книжка зісталась.
- Відважний Жид і в школі грішить.
- Ай коза, ай коза! хоч розірвалась, та не подалась (Казав жид, стоячи над своєю козою, що її розірвали вовки).
- На тобі сину рака, нажерися та молоти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Йому забожитись, як собаці муху з'їсти.
- Казала Настя, як удасться.
- Каламутна, як кисіль.
- Калинова вітка, як рідная тітка.
- Каркає, як ворон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Cвіт тісний: в решті-решт ми усі зустрінемося в ліжку.
Бріджіт Бардо - Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-свому.
Лев ТОЛСТОЙ - Де кохання, там і Бог.
Лев ТОЛСТОЙ - Жени кохання хоч у двері, воно влетить у вікно.
Козьма Прутков - Життя влаштоване так по-диявольському мистецьки, що, не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити.
Максим ГОРЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Лицемір ніколи не скаже правди, яка виглядає не привабливо.
Юрій РИБНИКОВ - Чим ближче до життєвого фінішу, тим більше хочеться бути від нього подалі.
Юрій РИБНИКОВ - У дурості — невичерпний запас внутрішніх резервів.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо вас хвалять з усмішкою, не сприймайте похвалу всерйоз.
Юрій РИБНИКОВ - Невиправний маньяк: щоденно говорить про роботу.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною, Дівчино, прощай! Степан Писаревський "За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку, Зелений барвіноньку! Сватай мене дівчиноньку! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку, Обійму тя, поцілую, Пригорну к серденьку. Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|