Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Найважче — пізнати самого себе, найлегше — давати поради іншим.
Фалес Мілетський - Найвища форма мудрості — доброта.
Талмуд - Найкращі вожді ті, існування яких народ не помічає.
Лао-ЦЗИ - Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Брехнями хліба не їсти.
- Брехун бреше, а дурень віру йме.
- Брехун на всі заставки.
- Брехун раз на рік правду скаже, та й то кається.
- Бреше — і не заїкається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ноги, руки, як у рака, а сам рудий, як собака.
- Ноги, як батоги.
- Ноги, як ріпиця.
- Ноги, як сірники.
- Ноги, як у жаби.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Про те, що можна сказати ясно, не варто й говорити.
Анджей Бискупський. - Про що не можна навіть подумати, про те не можна й говорити.
Людвіг Вітґенштейн. - Про що неможливо говорити, про те варто мовчати.
Людвіг Вітґенштейн. - Про те, що слів нема, можна говорити дуже довго.
Сергій Скотников. - Проблема позитивного героя легко вирішується, якщо твір автобіографічний.
Володимир Голобородько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З жінками вічно біда: або такі лихі, що хочеться плакати, або такі ніжні, що й справді плачеш.
Володимир ЧЕРНЯК - Коли жінок багато, їх завжди мало, а коли жінка одна, то її буває по горло.
Володимир ЧЕРНЯК - Жінки не такі страшні, як вони себе малюють.
Володимир ЧЕРНЯК - Ніщо так не затьмарює радості інтимних стосунків з жінкою, як її присутність при цьому.
Володимир ЧЕРНЯК - В одну й ту ж саму жінку не можна увійти двічі.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся.
Віяли вітри. Пройшло життя.
Все змело, й нічого не збулося.
Марина Приходько
"Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором.
Стрічай, товаришу Хароне,
і з лихом, і з добром.
Василь СТУС
"Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті.
Тож бери собі останній шлюб,
бо не зійде на камені жито,
і сухий не розів'ється дуб.
Василь СТУС
"Наді мною синє віко неба...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
