Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не лізь поперед батька в пекло.
— ... нехай батько попереду.
- Хто глибоко оре, той хліба не їсть.
- Хоч не скоро, та здорово.
— Хоч не хутко, аби добре.
- Не так хутко діється, як хутко говориться.
— Не так швидко робиться, як мовиться.
- Так наказали, що на воловій шкурі не впишеш.
— Що він наговорив тобі — на воловій шкірі не списати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прилип, як смола до чобота.
- Прилип, як смола до штанів.
- Прилип, як солома до чобота.
- Прилипли, як мухи до меду.
- Приліпився, як п'явка до тіла, а не сидить без діла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гроші не пахнуть.
імператор Веспасіан - Ґрунтовно розвинений економічний спад змусить проявитися самі непривабливі речі. Існує старий ринковий вислів: "Криза розкриє те, чого не зможуть знайти аудитори".
Пилип Когган - Даремно говорити: "Ми робимо усе, що можемо".Треба зробити те, що необхідно!
Уінстон Черчіль - Дерзати! Ціною дерзання досягається прогрес. Усі блискучі перемоги є в більшому або меншому ступені нагородою за відвагу.
Віктор Гюго - Дії не завжди приносять щастя, але без дій щастя не буває.
Бенджамін Дезраелі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як часто у боротьбі за збереження біосфери чия-небудь сфера неодмінно виявиться скраю.
Валентин ЧЕМЕРИС - Знайти своє місце у житті ще можна, а ось спробуйте на ньому влаштуватися, не маючи зв’язків.
Валентин ЧЕМЕРИС - У пересічних творців оригінальні лише відбитки пальців.
Валентин ЧЕМЕРИС - Для магнітів найкращі жінки — залізні.
Валентин ЧЕМЕРИС - У кожного Дантеса є свій улюблений поет.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Євген МАЛАНЮК
"Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, —
І в дальнє море — у суботній час —
Вона зове і пориває нас.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Листи", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
