Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той, хто розуміє, що знає мало.
Маттіас Клаудіус - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
КОНФУЦІЙ - Мудрий —хто знає потрібне, а не багато-дечого.
ЕСХІЛ - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи,поки до них прийдеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи - Мудрість перемагає долю.
Ювенал
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Своя хата повинна бути покришка.
— Хата як покришка: що говориться, то в хаті повинно пропасти.
- Як камінь у воду, так щоби з твого дому не вийшло нічого непотрібного.
- Гляди — мовчи, а своє роби.
- Щоб ні сич, ні сова!
— Утрись і запрись, щоб ні сич ні сова не знала.
- Нехай між нами сокирка пропаде (щоб це лишилося в тайні).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Носиться, як дурень з писаною торбою.
- Носиться, як дурень з ступою.
- Носиться, як кіт з оселедцем.
- Носиться, як кіт з салом.
- Носиться, як курка з яйцем.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Краще вже співати в опері, аніж її слухати.
Дон Херолд - Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.
Ібаррурі - Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля.
Демокріт - Краще регулярно ходити на вибори, ніж одного разу попасти на барикади.
Е. Севрус - Краще страшний кінець, ніж страшна безкінечність.
Іммануїл КАНТ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незліченними поколіннями його віджилих предків.
Костянтин Ушинський - Несли відповідальність — не донесли. «Ми, — кажуть, — не донощики!»
Флоріан БОДНАР - Низам — прожитковий мінімум, верхам — прожитковий максимум!
Борис РЕВЧУН - Нині дресирувальники говорять своїм улюбленцям: «Дай на лапу».
Віктор ІГНАТЕНКО - Нині зняти фільм дешевше, ніж зняти актрису.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою,
Біленька хаточка.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І досі сниться: під горою...", 1850 - Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії
Уже повіяло. Зима!
Сиди один в холодній хаті,
Нема з ким тихо розмовляти,
Ані порадитись. Нема!
Анікогісінько нема!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минули літа молодії...",1860 - Юность моя веселая,
Куди ся поділа?
Як ласточка крилатая,
Куди полетіла?
Олександр Духнович
"Дума", 1863 - І ізнов душа буяє,
І ізнов у серці літо,
І ізнов там сонце сяє
І цвітуть надії-квіти.
Василь МОВА
"До Олени Пчілки", 1886 - Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай.
Тихо дрімає сірий лан жита,
Річка так тихо шепче, спить гай.
Василь Щурат
"Вийду я в поле...", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
