Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір. - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гладдю вишиває, коли спати лягає, а вранці знову доїдає.
- Говори до гори, а гора горою.
- Говорить направо, а дивиться наліво.
- Годиться – молиться.
- Годуй півня хоч сім літ, однак з нього буде один обід.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ляканий, як циган на селі.
- Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка.
- Ляпає язиком, як постолом.
- Ляпнув, як болотом в очі.
- Маленька, як горошина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- ЗАКОН КРОМЕРА:
Люди, які не вірять ні в що на світі, легко готові повірити в найгірші речі про інших людей. - ЗАКОН КУВ'ЄРА:
Нема нічого жахливішого, ніж невігластво в дії. - ЗАКОН КУКА:
Завжди важко зауважити те, чого тут просто нема. - ЗАКОН ЛАЙНУСА:
Нема важчого тягаря, ніж власний великий потенціал. - ЗАКОН ЛАРСОНА:
Багато людей сплутують коротку пам'ять з чистим сумлінням.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто б з нас вірив у Бога, коли б ми напевно знали про його існування?
Андрій КОВАЛЬ - Зазирни у дзеркало – і побачиш людину, яку ти повинен зробити кращою.
Андрій КОВАЛЬ - В розпусті фантазії – найвищі спокуси розуму.
Андрій КОВАЛЬ - Бог приходить у засуху зливою.
Андрій КОВАЛЬ - Людина добра, поки не трапиться нагода довести протилежне.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе. Василь СИМОНЕНКО "Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади! На байстрюків свавілля і розбою Кривавим смерчем, бурею впади! Василь СИМОНЕНКО "Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ "Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967 - Лежать скелети без голів,
Німують, білені вітрами. Чий вік дочасно відлетів, Не ставши гробом під хрестами? Яр СЛАВУТИЧ "Лежать скелети, без голів...", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|