Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нікого без вад. Той з нас найкращий, хто їх має найменше.
Горацій - Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
Гомер. - Немає нічого дурнішого за дурний сміх.
Катулл. - Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт, давньоримський історик, 58 – 117 рр. до н.е. - Немає рабства ганебнішого, ніж рабство добровільне.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що ране, то погане.
- З молодого як із воску: що хочеш, те й виліпиш.
– З малого, як з воску все зліпиш. - Порою сіно косять.
- Часом з квасом, порою з водою.
- Інколи густо та пусто, а іноді рідко та мітко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Слова вилітають з рота, наче з порожньої бочки.
- Слова пристають, як горох до стіни.
- Слова торкаються, як горох об стіну.
- Слова, як мед, а діла, як полин.
- Слова, як медок, а від них іде холодок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хай живуть сутінки — світле майбутнє темряви!
Юрій Базилєв. - Хай написано лівою ногою, — зате почерк самобутній.
Данило Рудий. - Хай розцвітають сто квітів, нехай змагаються сто шкіл.
Мао Цзедун. - Хай сміються з нас, глузують — Нам байдуже, Бо замовкнуть, як почують Слово дуже.
Максим Рильський. - Харакіристика.
Віталій Татаринов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо цього воза не потягнеш, то нічого й братись.
Дмитро ПОПОВИЧ - Якщо чуєш того, хто мовчить, — отже, навчився читати його думки.
Віктор ІГНАТЕНКО - Рідна мова — це найважніша основа, що на ній зростає духово й культурно кожний народ.
Іван Огієнко - Рідна мова — то сила культури, а культура — сила народу.
Іван Огієнко - […] тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі — найсильніші патріотичні характери.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У всякого своя доля
І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі, Та не дав мені Бог Ані щастя, ні долі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой одна я, одна...", 1847 - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Тарас ШЕВЧЕНКО "Доля", 1858 - Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись, Дай і пригорнутись, Під крилом твоїм любенько В холодку заснути. Тарас ШЕВЧЕНКО "Слава", 1858
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|