На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
       Григорій СКОВОРОДА
  • ...як хто посiє в юності, так пожне в старості.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Де серце повне вагань, там огида i нудьга.
       Григорій СКОВОРОДА
  • ...сміх є рідний брат радості...
       Григорій СКОВОРОДА
  • ...з усіх втрат втрата часу найтяжча...
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Старого любиш — тільки дні губиш.
       
  • Як серцем не любиш, то словом не здуриш.
       
  • Лиш раз глипне — кожна до нього липне.
       
  • Як нелюба жінка, то чоловікові вдома і борщ смердить.
       
  • Не родися красна, а родися щасна.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Як сонце грає.
       
  • Як у батька за пазухою.
       
  • Як чорт пугою нагнав.
       
  • Яскравий, як дзеркало.
       
  • Ясний, як день.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Іронія — образа, вбрана у форму компліменту.
       Едуард Уіппл
  • Іронія — остання стадія розчарування.
       Анатоль Франс
  • Іронія — соромливість людства.
       Жуль Ренар
  • Іронія — улюблена, а головне, єдина зброя беззахисних.
       Сергій Довлатов
  • Іскра таланту? — Іскру задути, талант — висікти! Євген КАЩЕЄВ
        
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Багаті поділяться з бідними хіба що розповідями про те, як тяжко бути багатим.
       Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
  • Багатії не поділилися з бідними, зате досхочу насміялись із того, хто це обіцяв.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Багато хто з диктаторів готовий віддати владу народові, аби правити ним одноосібно.
       Володимир ШАМША
  • Бажання пограбувати народ нерідко приходить під час обіцянок його нагодувати.
       Леонід ЗАБАРА
  • Байками у наш час годують не солов’я, а виборця.
       Борис ПІДОПРИГОРА 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ми вдвох, колись,
    гасили сонце
    і поцілунками
    в далеку праніч
    засвічували зорі.

       Юрій КОЛОМИЄЦЬ
    "Лесі", 1968
  • Заблукався в коханім обличчі,
    як в дивнім краю:
    в краєвиді його таємничім
    себе шукаю.

       Богдан РУБЧАК
    "Пісня для Мар'яни", 1967
  • Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
    бо тіло гостем увійти хотіло,
    коли до заходу топився смолоскип; —
    незнаним гостем до твойого тіла.

       Богдан БОЙЧУК
    "Мандрівка тіл", 1967
  • Пахуче й густо поростають ночі,
    Горять вогнем незайманим уста,
    Душа, недавно дика і пуста,
    Знов жити і любити хоче.

       Марина ПРИХОДЬКО
    "Пахуче й густо поростають ночі...", 1967
  • Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
    у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
    Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
    коли приходить кохання великий скрипаль.

       Ігор КАЛИНЕЦЬ
    "Музика", 1968
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ