Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Неможливе людям - можливе для Бога.
Євангеліє від св. Луки - Ти бо людина жорстока: береш, чого не поклав, i жнеш, чого не посiяв.
Євангеліє від св. Луки - Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки - Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
Євангеліє від св. Луки - Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Багато дечого, за жарт приймай.
- Коли не реч, то не переч.
- Не бурчи, та навчи.
— Не кричи, а ліпше навчи. - Як питається, так на розум наведи.
- Хоч лясь, та тільки не цурайсь.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зітхає, як ковальський міх.
- Зітхнув тяжко та важко, як ковальський міх.
- З'їв, як за себе кинув.
- Злазяться, як мухи після морозу.
- Злетів у небо, як сокіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Маю сказати, що політика — друга найдавніша професія, і я мені довелося довідатися, що в неї багато спільного з першою.
Рональд Рейган - Медяний місяць закінчується, коли домашні туфлі чоловіку приносить собака, а гарчати починає дружина.
Сарі Габор - Мене завжди дивувало, що жінкам дозволяють входити до церкви. Про що вони можуть говорити з Богом?
Шарль БОДЛЕР - Мене називають феміністкою кожен раз, коли я говорю щось таке, що не відповідає ролі домашньої постілки чи повії.
Ребекка Уест - Мене не тривожить, що я вже дідусь, погано лиш те, що я одружений на бабусі.
Гаучо Маркс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Добре сміється той, хто сміється з нашого європейського курсу!
Олександр ПЕРЛЮК - Добро обов’язково переможе наших чесних, непідкупних, добропорядних демократів!
Олександр ПЕРЛЮК - Довіра в людей до банків з’явиться тоді, коли банкіри їздитимуть на «Запорожцях»!
Олександр ПЕРЛЮК - Дозволено все, що дозволяють гроші.
Олександр ПЕРЛЮК - Держава в нас відділена від народу.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901 - До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина. А як поет — без перепони Я стежу творчості закони. Микола ВОРОНИЙ "Іванові Франкові", 1902 - Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні, Квіти столочені, сльози розкочені Я переллю у пісні. Богдан ЛЕПКИЙ "Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти, Ні захисту від бурі, злив і грому. Іван ФРАНКО "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|