Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон - Коли його спитали, що солодке в житті цім, сказав: "Знання і навчання і відання перших речей".
Філістіон - Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон - Коли спитали його, що є мудрістю, відповів: "Досвід".
Не вдавай з себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж видає себе за здорового, а справжн - Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Миш в голову зайшла, заки зерно знайшла.
- Ні писне, ні свисне.
- Ні шерстини (скотини).
- І хвоста нема у дворі.
- І кота в хаті нема.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Їсть, як іржа залізо,
- Їсть, як каліка,
- Їсть, як муха,
- Їсть, як погане порося,
- Їсть, як свиня,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що не кобель, то сука.
Аркадій Давидович - Що таке аристократ? Людина, що потрудилася народитися.
П. Бомарше - Що таке коханка? Жінка, біля якої забуваєш те, що знав назубок, іншими словами, всі недоліки її статі.
Нікола Шамфор - Що ти обіцяєш жінці, те ти й маєш.
Аркадій Давидович - Що це: спалах щирості чи блювотина пам’яті?
Кароль Іжиковський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Перевага демократії — більшості народу немає можливості красти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Переможці — сильні і вмілі, але чесними і добрими рідко бувають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Переможців не судять, особливо за давністю здобутих перемог.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - ПереСІЧний громадянин — найбільший патріот Січі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Пиши коротко: залиши читачеві час похвалити твій талант.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
