Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес - Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Така жара, що й мухи дохнуть.
- Таке городить, що на вуха не натягнеш.
- Таке місце, що ні самому побачить, ні людям показать.
- Там де сів, там і встав.
- Там добре, де нас нема.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мов кабани годовані, пикаті, пузаті.
- Мов по зорях читає.
- Мов та чапля, тонка, довгонога.
- Мов у воду пірнув.
- Мовчазний, як могила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наука найбільше збагатилася завдяки тим книгам, на яких утратили видавці.
Томас Фуллер. - Нація, яка проводить бесіду сама із собою, — ось що таке добра газета.
Артур Міллер. - Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович. - Наша мова — та ж і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею.
Панас Мирний. - Наша свобода нагадує світлофор, у якого горять три вогні одразу.
Михайло Жванецький.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тиждень із семи п’ятниць не завершується ніколи.
Віктор КОНЯХІН - Тим, кому море по коліна, не так-то легко вибратися з калюжі.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тим, хто обходить дев’ятою дорогою, заважають ті, у кого хата скраю.
Флоріан БОДНАР - Тирани страшні народною любов’ю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ті, хто розказує нам байки, живуть, як у казці.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
