Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді - Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель. - Людина людині вовк.
Плавт. - Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
Конфуцій - Людину видає влада.
Піттак
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тогди сусід добрий, коли мішок повний.
- Тогди то буде, як на долони волосьє виросте.
- Того шукає, що не положив.
- Тоє му так потрібно, як лисому гребінь, сліпому зеркало, а глухому музика.
- То ще тоді діялося, як шкіряні гроші на світі були.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Усміхається, як дитина.
- Усолодився, як черв'як у хріні.
- Ухопило, як попа за живіт.
- Хапає, мов десять років не бачив (так їсть швидко).
- Хапає, як Мартин мило.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Головне, чого вчить нас читання книг, що лише дуже небагато книг заслуговують на прочитання.
Генрі Луїс Менкен. - Головне, що взяти за центр координат: нуль чи німб.
Юрій Базилєв. - Головний біль: захворювання, спричинене рекламою засобів від головного болю.
Алан Кінґ. - Головний закон ТБ: програма, яку можна хоча б частково зрозуміти із заплющеними очима або заткнутими вухами, погана програма.
Еуген Когон. - Головною позитивною рисою письменника є знання того, чого писати не треба.
Постав Флобер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Від дружини віяло теплом її коханця.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Від зміни кольору килимів у ВРУ суть підкилимної боротьби не змінюється.
Борис РЕВЧУН - Від народного обов’язку сам Бог не може звільнити, нахваляється звільнити від нього Сатана.
Іван Франко - Від нинішньої влади можеш чекати чого завгодно, а от чого хочеш — не дочекаєшся.
Віктор ІГНАТЕНКО - Від правосуддя найкраще ховатися в коридорах влади і у хащах політики.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!"
"Гей, рад би я, моя дівчинонько,
та й обидві подати,
Гей, насипано та сирої землі,
тяженько її підняти".
Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух.
Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
