Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Трохи гірші ті правителі, яких народ любить і піднімає. Ще гірше ті, яких народ боїться, і найгірші за всіх всіх ті правителі, якими народ нехтує.
Лао-ЦЗИ - У великих справах вже саме бажання — достатня заслуга.
Проперцій - У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного – неприязнi до дурня.
Саадi - У здоровому тілі — здоровий дух.
ЮВЕНАЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До часу збанок воду носить.
– Поти збанок воду носить, поки ухо не урветься.
– ... а як ухо урветься, то і збан розібється.
– До часу глечикові по воду ходити!
- Дороге яєчко перед Великоднем.
- Не в час даєш хліба густо, коли зубів в губі пусто.
- Дорогий гріш до сповіді, а після сповіді недуже.
- Дорога ложка до обіду.
– ... а пообідавши, то і під лавку.
– ... а після вечері хоч і за вікно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Запишався, як кобила до будяка.
- Запишався, як кошеня в попелі.
- Заплетена, мов у віночку.
- Заправив, як дурень за батька.
- Зарився в добрі, як свиня в багні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо дружина тобі зрадила, то радуйся, що вона зрадила тобі, а не батьківщині.
Антон ЧЕХОВ - У відчаї змінити чоловіка, зраджують чоловікові.
NN - Благонадійність — це клеймо, для придбання якого необхідно зробити якусь капость.
Михайло САЛТИКОВ-ЩЕДРІН - Все не так погано: нас не продавали — нас видали даром.
Карел Чапек - Душа, що вчинила зрадництво, будь-яку несподіванку сприймає, як початок відплати.
Фазіль ІСКАНДЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Право сильного ніби знімає з ужитку людську неввічливість.
Василь СТУС - Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ – нам байдуже.
Василь СТУС - Злюмпенізованому людові поет віддає належне.
Василь СТУС - Переставши бути собою, поет втрачає і себе самого.
Василь СТУС - Розум – цей інструмент самоподвоєння людини, її самоусвідомлення і самооблуди, орієнтує нас у світі тільки приблизно.
Василь СТУС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць — чару келих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави.
В твоє волосся, моя люба,
заплівся місяць кучерявий.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна", 1935 - Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила,
Як зоря, що високо
Наді мною спинилась.
Юрій ЛИПА
"До панни...", 1938
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
