Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА - Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як Мурин ніколи білим, так дурний розумним не буде.
- Як ми людям, так люде нам.
- Як ти ся тішишь, вороги ся смутять, як ти ся смутишь, вороги ся тішать.
- Як ся зійде Стрий і Ломець (ріки) то буде світу конець.
- Як уміє, так і піє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без м'яса проживеш, а без хліба - пропадеш.
- Без роботи день роком стає.
- Без кореня і трава не росте.
- Без роси й трава не росте.
- Без стовпчиків і тин не стоятиме.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Успіх — це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму.
Уїнстон Черчілль - Сокіл високо піднімається, коли летить проти вітру, а не за вітром.
Уїнстон Черчілль - Дурна та людина, яка ніколи не змінює своєї думки.
Уїнстон Черчілль - Вроджена вада капіталізму — нерівний розподіл благ; вроджена гідність соціалізму — рівний розподіл убогості.
Уїнстон Черчілль - Коли орли мовчать, базікають папуги.
Уїнстон Черчілль
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Доленосних рішень хоч відбавляй, а доля – все та ж...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Доля української мови — то є водночас й доля української держави й нації.
Ігор Лосєв - Дорогу перед небіжчиком до самого цвинтаря хтось посипав квітами. З пропагандистською метою, напевне.
Віктор ВОВК - Думки іноді приходили і в його голову. І з жахом розбігалися.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Дурний порядок — дурне й діло.
Леонід ГЛІБОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А земля — скорбот оселя,
Правди й волі арештарня... Василь МОВА "На прогулянці", 1884 - Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Володимир САМІЙЛЕНКО "Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|