Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
Григорій СКОВОРОДА - 3атiнок тіні милий, а нiч темряві люба. Близьке до близького схильне, а приязнь обох зливає воєдино. І сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш.
Григорій СКОВОРОДА - ...охота – мати праці, праця все перемагає.
Григорій СКОВОРОДА - Уникай товариства поганих людей!
Григорій СКОВОРОДА - Я не люблю ніякого дару, якщо він не пов’язаний з любов’ю і доброзичливiстю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На панові шовк, а в животі "бовть"; а у мене хоч свита, та душа сита.
- Людям чини шану, а коло себе май охайність.
- У наших хазяйок та по сто сорочок, а в мене одна, та й та біла щодня.
- Трястя тим богачам, що багато сорочок; а в мене одна, та біленька щодня.
- В нас коло посуди чисто ходять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шануй учителя, як родителя.
- Шаровари, мов Чорне море.
- Шастає, мов миша у пастці.
- Швидка робота, як нагла смерть.
- Швидка, як блискавка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає ґрунту біднішого, аніж вичерпана уява.
Володимир Брюґґен. - Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові.
Григір Тютюнник. - Немає людей, які не помиляються, є люди, які бояться визнати свої помилки.
Віктор Радіонов. - Неосвічена людина скрізь бачить лише одиничне, напівосвічена — правила, освічена — винятки.
Франц Ґрилльпарцер. - Неписьменні — ті, хто вигадав писемність.
Александр Кумор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Невже, дивлячись на голодного вчителя, можна когось переконати в тому, що знання збагачують?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Незважаючи на всі успіхи медицини, врешті-решт, людей вмирає рівно стільки, скільки народжується.
Флоріан БОДНАР - Незнання не доказ невизнання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Неконституційна Конституція.
Олександр ПЕРЛЮК - Некролог — нарис про позитивного героя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді,
Коли роблять його
І руками, й думками чистими.
Віталій Коротич
"Чисте мистецтво", 1961 - Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати.
Ліна КОСТЕНКО
"Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби.
Є іграшки — вірші
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є —
каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть —
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна КОСТЕНКО
"Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш не ходить на свободі.
Ліна КОСТЕНКО
"Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій,
Мій дикий поклик цілоденний,
Первоцвіт мій, перволюб мій!
Іван Драч
"Перо", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
