Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки зла криється всерединi за гарною подобою: гадюка ховається в травi.
Григорій СКОВОРОДА - О коли б змога писати так само багато, як i мислити!
Григорій СКОВОРОДА - Майбутнiм ми маримо, а сучасним гордуємо: прагнемо того, чого немає, i нехтуємо те, що є, так нiби минуле зможе вернутись назад або напевно мусить здiйснитися сподiване.
Григорій СКОВОРОДА - Кожен народжений, який усiм серцем шукав, безперечно знайде i побачить те, що помiтити можуть очi не всiх людей, а лише блаженних.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Такий добрий став, як би до нього сім баб пошептало.
- Давби сорочку з себе.
— Останню сорочку зніме, та віддасть.
- Раз добром налите серце — ввік не прохолоне.
- Журба не матінка. Журба сорочки не дасть.
- Журбою поля не переїдеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Оце розтяв двері, як теща рота.
- Оченята, як зірочки.
- Очепилась, як та оса межи очі.
- Очепилась, як хвіст.
- Очерет стояв, наче ліс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Для мене життя — це зовсім не свічка, яка тане. Життя — це дивний факел, який потрапив в мої руки на дивну мить, і я хочу змусити цей факел палати як можна яскравіше, перш ніж передам його наступному поколінню.
Бернард Шоу - Віддавши свій голос, ми потім позбавляємося голосу; це цілком логічно.
Єжи Лещинський - Вільне суспільство — це місце, де безпечно бути непопулярним.
Адлай Стівенсон - Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
Демокріт - Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно.
Джон Актон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Він не любить шумних компаній — у нього навіть пістолет безшумний.
Флоріан БОДНАР - Влада для нас — темний ліс, у якому переважно — пеньки, пеньки.. .
Василь КУРОВСЬКИЙ - Влада завжди готова допомогти бідному олігарху.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Вміння приймати правильні рішення приходить із досвідом. На жаль, досвід приходить, коли приймаєш неправильні рішення.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Вогонь кохання минув — залишився один перегар.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній,
Ти одна нам гоїш духа
В нашій долі безталанній.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь
на Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Леся УКРАЇНКА
"Завжди терновий вінець...", 1900 - Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати!
Микола ВОРОНИЙ
"Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
