Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жоден пророк не бувас приємним у вiтчизнi своїй.
Євангеліє від св. Луки - I як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чинiть i ви.
Євангеліє від св. Луки - Прощайте, то простять вам.
Євангеліє від св. Луки - Кому ж мало прощається, такий мало любить.
Євангеліє від св. Луки - Зерно - це Боже Слово.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кохання гаряче і в лахмітті, і в розкішних шатах.
Норв. - Кохання гладеньким шляхом не ходить.
Англ. - Кохання з кожною годиною росте.
Афган. - Кохання запалюється в душі і спалює тіло.
Євр. - Кохання засліплює й мудреця.
Угорськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Влучив, як батька по колінах.
- Вмішалася, як середа в тиждень.
- Вовтузиться, як квочка на воді.
- Вода, як дзеркало, блищить.
- Вода, як скло, блищить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Коли сказати нема чого, завжди говорять погано.
Вольтер. - Коли слова для тебе — грище,
Звукосполучення нове, Тебе народ, суддя найвищий, Марнописателем назве. Максим Рильський. - Коли слова ллються рікою, в них багато води.
Микола Левицький. - Коли слова на порох стерті, Сповідатись зорям зайво.
Богдан-Ігор Антонич. - Коли словам тісно — це вже базар.
Валентин Чемерис.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- За доброго батога і пряники не потрібні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найкраще від усіх у неволі розмножуються люди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рідну землю любимо за те, що в ній зарито стільки талантів!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - В СРСР найшвидша черга – кулеметна.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як війна шаліє, то закон німіє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|