Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Очікування смерті і є сама смерть.
апостол Павло. - Пам'ятай про загальний принцип — і ти не матимеш потреби в пораді.
Епіктет - Пам'ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес. - Перед тим, як наказувати, слід навчитися коритися.
Солон - Передавайте маєтки ваші і чиніть милостиню.
Євангеліє від Луки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Споживай, Хведьку, то хрін, то редьку.
- Спотикаючись, вчаться вище ноги піднімати.
- Справжнє кохання ніколи не минає, воно може тривати ціле життя.
- Спритний, як корова на льоду.
- Став у пригоді, мов пень на городі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щебече, як у саду соловей.
- Щедра, як земля.
- Щипається, як рак.
- Щоб ви були такі веселі, як весна.
- Щоки пухкі, як пампушки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Факти, чи то факти природи, чи факти історії, не можуть вирішити за нас, яку мету нам обрати.
Карл Раймунд Поппер. - Факти як шахи: кожен виконує свою функцію і має свою вагу на полі змісту.
Володимир Різун. - Фантазія, позбавлена розуму, витворює чудовисько; поєднана з ним, вона — мати мистецтва й джерело його чудес.
Франсиско Хосе Гойя. - Фараони рекламували себе за допомогою пірамід.
Рамон Гомес де ла Серна. - Філолог — це вчитель повільного читання.
Фрідріх Ніцше.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Демон Мистецтва вибачає кров, морд, навіть зраду, навіть розпусту, вибачає всі злочини, крім одного, – злочину фальшу, злочину проти музикальності, проти вищої мистецької краси.
Євген МАЛАНЮК - Чому стилетом був мій стилос
І стилосом бував стилет.
Євген МАЛАНЮК - Найлегше знайти свідків, які нічого не бачили.
Юрій МЕЛІХОВ - Гріх плоті значить менше, ніж гріх духу.
Юрій МЕЛІХОВ - Історія повторюється – це і є її уроки.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
