Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще не боятися, лежачи на соломі, ніж тривожитися на золотому ложі.
ЕПІКУР - Кращий правитель той, про якого народ лише знає, що він існує.
Лао-ЦЗИ - Куштуючи на смак, не думай про те, що вважається смачним. Лао-ЦЗИ
- Легше втриматися від сварки, ніж потім з неї вийти.
СЕНЕКА - Легше зносити терпляче те, що нам не виправити.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вiн мав чистi помисли, але, на жаль, не мав чистих рук.
- Вiрте людям похилого вiку. Тiльки вони здатнi кохати до могили...
- Важить і початок, важить і кінець.
- Важкий білий хліб.
- Важкий камінь трісне, але з місця його не зрушиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Оце виграв, як Хома на булках.
- Оце колише, як лихий лозою.
- Оце нарядився, як у мішку.
- Оце пропав, як з мосту впав.
- Оце розтяв двері, як теща рота.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У цій країні дороги двох типів — їх або будують, або ремонтують.
NN - У чоловіків більше проблем, ніж у жінок; насамперед , їм приходиться терпіти існування жінок.
Франсуаза Саган - У чому секрет мого успіху в жінок? Зі служницею я поводжуся, як з дамою, а з дамою — як зі служницею.
Джордж Браммел - У чужій постелі завжди гірше спиш.
Колєтт - У чужому щасті є щось нудотне.
Олдос Хакслі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Преса недержавного народу, позбавленого рідномовних шкіл, мусить стати головною школою навчання соборної літературної мови й соборного правопису.
Іван Огієнко - Усі видавці мусять насамперед дбати про збільшення всенаціонального культурного добра, цебто видавати твори тільки соборною літературною мовою й соборним правописом.
Іван Огієнко - Видання для селян треба писати не говірковою мовою, але літературною, тільки простою й зрозумілою.
Іван Огієнко - Усі церковні Богослуження мусять відправлятися тільки живою мовою свого народу, як то було й у давнину.
Іван Огієнко - Богослуження незрозумілою мовою не приносять вірним усієї тієї духової користи, що є його ціллю.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
