Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З видимого пізнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не купив батько шапки, нехай вуха мерзнуть: а яку дав то бережи, бо погано і без неї.
- Не братайся з козаками мед пити.
- Вікно три річи псує: атрамент, сіль і молоду жінку.
- Нема прудкішого за очі!
— Що є у світі найпрудкіше і найсвітліше, як очі! - Погана нахідка, гірш крадіжки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Щоки червоніють, як червоні яблука в саду.
- Щоки, як кавуни.
- Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці.
- Язик, мов лопата, строчить, як з автомата.
- Язик, що й на припоні не втримаєш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо люди терплять розмови про свої вади — це найкраща ознака того, що вони виправляються.
Шефтсбері - Якщо людина не прогресує у розвитку, її зразу можна зараховувати до ретроградів.
Едуард Гіббон - Якщо мені скажуть, що завтра настане кінець світу, то ще сьогодні я посадив би дерево.
Мартін Лютер - Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо мета релігії – нагорода, якщо патріотизм служить егоїстичним інтересам, а освіта – досягненню соціального положення, то я краще буду невіруючим, непатріотичним і неосвіченим.
Халіль Джебран
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Холодному й голодному не до школи.
Микола КУЛІШ - Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ - Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
Микола КУЛІШ - Оживить живеє слово рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ - Не можна, мабуть, інакше, як тілько горем та бідою довести людей до розуму.
Пантелеймон КУЛІШ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим: хімічна реакція одного дня, оксидація життєвого прагнення. Юрій Тарнавський "Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу Гілкою чорних акацій. Віра Вовк "Чорні акації", 1961
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|