На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
       Марк АВРЕЛІЙ
  • Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
       ПЛАТОН
  • Кожен нещасливий настільки, наскільки вважає себе нещасливим.
       Луцій Анней СЕНЕКА
  • Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво бути впертим у своїй помилці.
       Арістотель
  • Кожному — своє.
       Марк Туллій ЦИЦЕРОН 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Дітей годувати, свій вік коротати.
       
  • Дітей годуй, а сам торби готуй.
       
  • Яких сотворили, таких і маєте.
       
  • Одно, та й те не людно.
    —... не ладно.

       
  • У людей діти — любо поглядіти.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Білий, як петльований.
       
  • Білий, як смерть.
       
  • Білий, як сметана.
       
  • Білий, як сніг.
       
  • Білий, як сонце.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.
       
  • Усякий народ має такий уряд, якого заслуговує.
       Ж. Местр
  • Усякий талант кінець кінцем закопують в землю.
       Еміль Кроткий
  • Ухиляння від похвали — це прохання повторити її.
       Франсуа де ЛЯРОШФУКО
  • Розум усіх людей, разом узятих, не допоможе тому, у кого немає свого.
       Жан де ЛАБРЮЙЄР 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Той, хто вже досягнув своєї мети, багато втратив.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Той, хто вже завязав, ще просто не похмелявся.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Той, хто стоїть біля колодязя, знає, куди плювати!
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Той, хто украв мільйон, вже не крадій, він мільйонер.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Тому, хто не знає, що таке щастя, треба зачекати до гірших часів.
       Олександр ПЕРЛЮК 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ненавиджу красу, і силу,
    І світло, й пісню, і життя,
    Ненавиджу любов, чуття, —
    Одно люблю лиш — забуття,
    Спокій, безпам'ятну могилу.

       Іван ФРАНКО
    "В алеї нічкою літною...", 1896
  • В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
       Ольга КОБИЛЯНСЬКА
    "Царівна", 1896
  • Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
       Ольга КОБИЛЯНСЬКА
    "Царівна", 1896
  • Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
       Ольга КОБИЛЯНСЬКА
    "Царівна", 1896
  • Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
       Ольга КОБИЛЯНСЬКА
    "Царівна". 1896
     
Ще..
Тости / 65
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
       
  • Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
       
  • Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
    Тому що нам більше дістанеться!

        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ