Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Милая моя розмова.
- Гудуть, як бджілки.
- Розговорився як свиня з каченям.
— ... як з гускою. - Бали та бали, а день далі.
- Галу-балу, а свині в ріпі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Червона, як кров.
- Червона, як півонія.
- Червона, як рожа.
- Червона, як ягода.
- Червоний, мов жар.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Влада і бізнес — це сіамські близнюки з загальними внутрішніми органами.
Валентин Доміль - Воля — думка, що переходить у справу.
С. Сегр - Вона пустила в оборот усе, навіть смерть свого батька.
О. Бальзак - Вплив на людей дорожче багатства.
Люк Вовенарг - Всупереч усталеній думці двієчники приходять до фінішу першими.
Малькольм Форбс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вище від уміння читати між рядками – лише мистецтво читати між книжками.
Андрій КОВАЛЬ - У митців Божа іскра в серцях, у вождів Божа іскра в очах.
Андрій КОВАЛЬ - Найголовніші істини ніколи не стануть аксіомами.
Андрій КОВАЛЬ - Сплав золотого серця і залізної волі – найрідкісніший.
Андрій КОВАЛЬ - Важко досягнути істотного успіху в політиці без істотної шкоди для своєї репутації.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Душа моя на мить,
На мить одну розквітла І стала знову, як труна. Олександр ОЛЕСЬ "Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара, Нездужаю. Одвіку в снах Мій чорний шлях. Павло ТИЧИНА "Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі. Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. Заспівали скрипки у моїй душі. Павло ТИЧИНА "Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб їлось і пилось,
Щоб хотілось і моглось! - Бо-зна, який вік,
Нехай вип’є чоловік! - Один: Будьмо!
Всі: Гей! Один: Жиймо! Всі: Гей! Гей! Один: Шануймося! Всі: Гей! Гей! Гей! Один: Бо ми того варті! - Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту, Вип’єм, друзі,за усе хороше, За Вкраїну рідну, золоту! - Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться! А ми будем пить і Бога хвалить! І за нас, і за вас, І за нашу неньку стареньку. Вип’ємо! А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|