Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Якби так до роботи, як на витребеньки.
- Яке на шкуру, таке й на натуру.
- Якщо не наївся, то не налижешся.
- Аби моя голова здорова була, то все гаразд буде.
- Без здоров’я нема щастя.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Глибоко — жабі по око.
- Глухий, як пень осиковий.
- Глухий, як пень; німий, як риба.
- Глухий, як тетеря.
- Глухому, як дурному: бовкне, як козел у воду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вірю у прогрес: винайдуть машини для читання думок, які ще не прийшли в голову.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вічність? Одиниця часу.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Власне безсилля так само небезпечне, як і чуже насильство.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Влучний постріл — не потрапити в людину.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вона чарівно запитала мене: "Це, напевно, дуже важко вигадувати все з голови?" — "Важко, — відповів я, — але думаю, що з ноги було б ще важче".
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Віра обґрунтування не потребує.
Роман КОВАЛЬ - Нація не поза нами, а в нас, не поза тобою, а в тобі.
Роман КОВАЛЬ - Поблажливість до ворога закінчується новими укра-їнськими жертвами.
Роман КОВАЛЬ - Пробачити ворога можна лише після його жахливої смерті. І то, якщо його злочини були спрямовані проти тебе, а не твого народу.
Роман КОВАЛЬ - Жінка – прикметник, чоловік – іменник…
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці, І із кровавої криниці Собак напоять. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! І думу вольную на волю Не прийде випустить... Сиди І нічогісінько не жди!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи. Ой соколи, ой бистрії, де бували? В чистім полі романовім попасали; Попасали білі руки, чорні очі, А все тото буковинські парубочі. Юрій ФЕДЬКОВИЧ "У Вероні", 1861 - Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать, Насипали могилоньку, Не можу я встать; Не можу я, соколоньку, Глубоко на дні, Насипали на рученьки Сирої землі. Юрій ФЕДЬКОВИЧ "Рекрут", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|