Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Несподіване трапляється в житті частіше, ніж очікуване.
Плавт - Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій - Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому Суда божого не минути! Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добре слово варто завдатку.
- Добре слово краще за цукор і мед.
- Добре слово краще, ніж готові гроші.
- Добре того навчати, хто хоче все знати.
- Добре той радить, хто людей не звадить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сердита, як оса.
- Сердитий, аж у роті йому чорно.
- Сердитий, як гадюка.
- Сердитий, як звір.
- Сердитий, як змія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Час представляється мені неосяжним океаном, що поглинув багато великих письменників, що заподіяв аварії іншим, а деяких розбив вщент.
Джозеф Аддісон - Час настільки швидкоплинна річ, що погнатися за ним неможливо.
Алі Апшероні - Без жінок зоря і вечір життя були б безпомічні, а її полудень – без радості.
П’єр БУАСТ - Блондинка — одне із самих разючих досягнень сучасної хімії.
“Пшекруй” - Блондинка: суміш брюнетки з пергідролем.
“Пшекруй”
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тільки перефарбуєшся в якийсь колір, а на носі вже наступні вибори!
Олександр ПЕРЛЮК - То не черги зникли, а покупці.
Олександр ПЕРЛЮК - Того, хто мовчить, не перекричати.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, кого ви купили, — рано чи пізно вас продасть.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто вже досягнув своєї мети, багато втратив.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. Василь СИМОНЕНКО "Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь СИМОНЕНКО "Лебеді материнства", 1964 - Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси... Україно, яка ж ти чудова, Усміхнись у серпанку краси. Михайло ОСАДЧИЙ "На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|