Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Уславлюють не лише діяння праведних, але й злобу, що долає гріховне.
Богослов - Кожен, хто доброчинства тримається, не може без багатьох ворогів бути.
Златоуст - Не місце доброчесність, а доброчесність місце прикрашає.
Златоуст - Як ось на гуслах не повинно однією струною пісню творити, а по всіх проходити згідно порядку чинного, так і в духовній доброчесності не лише один закон до спасіння приводить, а повинно всіх законів дотримуватись у повноті їх.
Златоуст - Чотирма речами душа спаскуджується: по місту вештанням, когось вишукуючи, і з жінками зближенням, і до славетних любов'ю, тілесною хтивістю і марнославними нахилами.
Патерик
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як з коня зсадив.
- Остався він, як заморожений.
- Став, як опарений.
- Осадила, мов горщок від жару відставила.
- Пішов, як не стріпаний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ані за холодну воду.
- Ані свяченою водою не відхреститися.
- Баба Варвара ночі урвала, а дня доточила.
- Бабине літо - до Петра тілько.
- Багато дива - мало млива.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Виступаючи на ТБ, актриси говорять або про свій останній фільм, або про свого наступного чоловіка.
NN - Вихваляючи автора, перекручують прізвище, лаючи — ніколи.
Еміль Кроткий. - Виховувати — значить виробляти несприйняття телебачення.
Маршалл Маклюен. - Виходів нема, є тільки переходи.
Григорій Ландау. - Вицвілий стиль.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Набуте століттями розбазарюється протягом одного дня.
Василь МОМОТЮК - Навіщо шукати третього, якщо другого не дано?
Флоріан БОДНАР - Найбільше безсмертних серед з’їдених живцем.
Флоріан БОДНАР - Найважче працівникам дорожньої служби, бо тільки вони знають, які гроші постійно закопують у землю.
Василь ТИТЕЧКО - Найкращий друг людини — не собака, а цап-відбувайло.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
