Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр - Усю твар приведе Бог на суд.
Соломон - Шукайте царство Боже і славу Його, і те все докладеться вам.
Євангеліє - За славою мудрі прямують.
Соломон - Не тут мука жахлива, а вічна мука страхітлива.
Діонісій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Привик (або: Пристав), мов собака до різні.
- Нащо йому обрік, коли він не їв його цілий вік!
- Без причини смерті не буде.
— ... не має.
- І трястя не бере без причини.
- Який пастух, така і череда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Більше диму, ніж вогню.
- Блаженна вода, що не мутить ума.
- Блискавка блисне - і камінь трісне.
- Блискавка влучає у найвище дерево.
- Блисне сонце і в наше віконце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Медяний місяць закінчується, коли домашні туфлі чоловіку приносить собака, а гарчати починає дружина.
Сарі Габор - Мене завжди дивувало, що жінкам дозволяють входити до церкви. Про що вони можуть говорити з Богом?
Шарль БОДЛЕР - Мене називають феміністкою кожен раз, коли я говорю щось таке, що не відповідає ролі домашньої постілки чи повії.
Ребекка Уест - Мене не тривожить, що я вже дідусь, погано лиш те, що я одружений на бабусі.
Гаучо Маркс - Менеджер — людина, досить розумна для того, щоб вести ваша справи, і досить мудра, щоб не мати власних.
Костянтин Душенко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для одних книга — джерело знань, для інших — бізнес.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо рукописи не повертаються до автора, значить, вони комусь потрібні.
Юрій РИБНИКОВ - Найобразливіше для сатирика, коли його вважають необразливим.
Юрій РИБНИКОВ - Довгожителів стало більше: менше людей умирає від сміху.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб надихнути сатирика, треба наступити на його улюблений мозоль.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І починається нічна
Хрестів і піль розмова,
І сповідаються поля,
А слухає діброва.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше!
Вже нам так не буде,
Як перше,
Як перше...
Остап ЛУЦЬКИЙ
"На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Василь Щурат
"Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном,
Нехай! Але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева!
Олександр ОЛЕСЬ
"Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І знов весна...",1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
