Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Без смаку страва, без очей погляд, без керма корабель, без толку мова, без природи справа... є те саме, що без розмiрiв будувати, без закрою шити..., а без такта танцювати...
- Будь вовк кухарем, ведмiдь м’ясником, а лошак пiд верхівцем. Це справа чесна. Коли ж вовк грає на сопілцi, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, не можна не сміятись. Всяка нешкiдлива непристойність смiшить. А коли вже став вовк пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником, це вже не жарт, а біда.
Григорій СКОВОРОДА - ...найгірша хвороба – хворіти духом.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Друзів і тисячі мало, ворога й одного багато. (тур.)
- З пліток мита не беруть. (тур.)
- З собакою дружи, а в руці дрючка держи. (англ.)
- За пазухою в голодного і хліб не держиться. (азерб.)
- Запитали собаку: «Який пліт можеш перескочити?» «Залежить від дрюка», — відповів. (болг.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Цвіте, як квітка.
- Цвіте, як маківка.
- Цвіте, як рожа.
- Цей парубок, як з клоччя батіг.
- Цибатий, як журавель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина, яка хоча б частково не гуморист, — лише частково людина.
Ґільберт Честертон. - Людині властиво мислити розважливо й чинити нелогічно.
Анатоль Франс. - Людині властиво помилятися, але для нелюдських помилок потрібен комп'ютер.
Поль Ерліх. - Людині властиво помилятися, але ще більш властиво перекладати вину на інших.
Закон Джекобса. - Людині властиво помилятися. Не помиляється лише той, хто захоплюється нами.
Олівер Гассенкамп.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не така вже середина і золота, коли потрапляєш між наковальнею і молотом.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Не такий страшний дракон, як драконівська демократія.
Володимир ШАМША - Не такий страшний чорт, як його малюють, страшний — коли перефарбують.
Флоріан БОДНАР - Не такі депутати й дурні, щоб прийняти закон про відкликання депутатів.
Олександр ПЕРЛЮК - Не хвали себе, якщо тебе хвалять інші. Не відбирай у них хліб.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Майстер корабля.
Юрій Яновський Назва роману, 1927 - Гнида розкошує на нашій прекрасній планеті.
Гряде царство гниди, якому не буде кінця. Іван Дніпровський "Листи", 1927 - Найгірша помилка — уважати неминуче за доцільне.
Валер'ян Підмогильний "Місто", 1928 - Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все — ідеї.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|