Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Став собі лише досяжні цілі.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Сталість і завзятість у своєму намірі — речі такі чудові, що й завзята лінь вселяє повагу.
СЕНЕКА - Стань Людиною у помислах, у справах —
Потім мрій про ангельські крила! М. Сааді - Старість — невиліковна хвороба.
СЕНЕКА Старший - Стату прекрасна виглядом, а людина — своїми діяннями.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Оце тобі наука — колихала мене, тепер колиши онука.
- Пасує, як свині сідло, а собаці п’ята нога.
- Пий, брате, пий, а на старість торбу ший.
- Пийте, жили, поки живі, а підете до гробу, то вип’єте хворобу.
- Підніми всяк колосок — з колосків росте мішок.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА. - Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
- Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Працює машина, яка замінює сто чоловік, а навколо стоять сто чоловік і дивляться, як вона працює.
Степан Чупрунов - Праця — прокляття питущого класу.
Оскар УАЙЛЬД - Прелюдія так надто затяглася, що на концерт вже не вистачило сил.
А. Іванов - Прем’єра — це вечір напередодні того дня, коли спектакль готовий.
Джордж Джин НЕЙТАН - Приватний сектор — це частина економіки, контрольована урядом, а державний сектор — частина економіки, не контрольована ніким.
Джеймс Голдсміт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хочу бути в перших рядах будівників капіталізму! Тому вимагаю негайно видати мені мішок грошей, посадити в керівне крісло, а також обрати почесним президентом якого-небудь футбольного клубу.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто за спинами беркутівців, той герой!
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не п’є, той не знає, як добре не пити!
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не сидить на шиї народу, той не сидить у м’якому кріслі.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто нічого не розуміє, той дурень, хто все розуміє, тому можна лише поспівчувати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію, Що там у серденьку на дні Відмалечку лелію. Іван ФРАНКО "Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати, Та в моїм серці ще більше горе: Я навік її втратив. Іван ФРАНКО "Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Леся УКРАЇНКА "Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса. Іван ФРАНКО "Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|