Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Король має пам’ятати три речі: що він керує людьми, що він зобов’язаний керувати ними згідно з законами, що він не вічно буде керувати.
ЕВРІПІД - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
ЕВРІПІД - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Краще з розумом бути нещасливим, ніж без розуму — щасливим.
ЕПІКУР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розумний, як Хведькова кобила.
- Ростом з Iвана, а розумом з болвана.
- Світ світом, не була баба війтом, та й не буде ніколи.
- Світить місяць, та не гріє.
- Світить, та не гріє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Носиться, як вітер.
- Носиться, як дурень з ложкою.
- Носиться, як дурень з писаною торбою.
- Носиться, як дурень з ступою.
- Носиться, як кіт з оселедцем.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Роль педагога полягає в тому, щоб відкривати двері, а не в тому, щоб проштовхувати в них учня.
Артур Шнабель (1882—1951, австрійський педагог, піаніст і композитор) - Слід більше довіряти тим, хто вчить, а не тим, хто карає.
Аврелій Августин (Августин Блаженний, 354—430, філософ і політик) - Справжній учитель — не той, хто тебе постійно виховує, а той, хто допомагає тобі стати самим собою.
Михайло Свєтлов (1903—1964, радянський поет) - Ставлення держави до вчителя — це державна політика, яка свідчить або про силу держави, або про його слабкості.
Отто фон Бісмарк (1815—1898, німецький державний діяч) - Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики.
Отто фон Бісмарк (1815—1898, німецький державний діяч)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Світ належить до тих, які вміють хотіти.
Дмитро ДОНЦОВ - Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря.
Дмитро ДОНЦОВ - Нетерпимість до чужих Богів – лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ - Наш національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з Росією... Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого переможця – встанемо. Зрікаючись його – ніколи.
Дмитро ДОНЦОВ - Ідеал московської свободи – зрівняння всіх.
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю. Володимир САМІЙЛЕНКО "Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край. Іван МАНЖУРА "Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку, А сидітиму собі Краще потихеньку. Борис ГРІНЧЕНКО "Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО "Українець", 1892
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|