Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів — цей шлях найшляхетніший, шлях наслідування — це шлях найлегший і шлях досвіду — цей шлях найгіркіший.
Конфуцій - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного — неприязнi до дурня.
Саадi. - У людини є три шляхи, щоб робити розумнi вчинки: перший, найблагороднiший – роздуми, другий, найпростiший – копiювання, третiй, самий гiркий – досвiд.
Конфуцiй - У своїх лихах люди прихильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
Платон. - Усьому свій час...
Біблія: Екклезіаст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Треба підмазати, щоб не рипів.
- Де не мажуть, там дуже скрипить.
- Хто мастить, тому віз не скрипить.
- Хто маже, той і їде.
– Не помажеш, — не поїдеш.
– Помаж, так і поїдеш.
- Масти голову, поплювши в руки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарний, як перепічка.
- Гарний, як пес базарний.
- Гарний, як сіно в годину.
- Гарний, як спить та ще й лицем до стіни лежить.
- Гарно, як свині в дощ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо у жінки тремтить рука, то, може бути, тому, що вона стримує бажання відважити тобі ляпас.
Юзеф Булатович - Якщо у фразі є слово задниця, публіка, якою би вона не була вишуканою, почує тільки це слово.
Жуль Ренар - Якщо уважно придивитися до телеграфних стовпів, то можна помітити, що вони всі різні і серед них теж є досить симпатичні.
NN - Якщо увесь час хотіти, часу може вже не лишитися.
Євген КАЩЕЄВ - Якщо увечері, в ресторані, бачиш чоловіка з дівчиною, що виглядає, як його дочка, то це не його дочка.
Хенрік Ягодзіньський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Літав на крилах кохання, поки вони не згоріли на домашньому вогнищі.
Юрій РИБНИКОВ - Лупайте сю скалу!
Іван ФРАНКО - Любителям «суржику» нічого не залишається, як виступати за другу державну мову.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Любиш пограти на нервах – не розладнуй їх.
Флоріан БОДНАР - Люди — розумні: допетрали, що без грошей жити не можна, а без честі й совісті ще й як!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881 - І для тих нема там місця,
Що не мають чого їсти,
І тепер там ніде стати
Тим, що хочуть працювати;
І тепер там ніде жити
Тим, що мусять хліб робити!
Василь МОВА
"На степи!", 1883 - Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав.
Що робив, те робив я до краю
І всю силу, що мав я і маю,
На роботу невпинную клав.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Хлібороб". 1884 - ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався.
Але невсипущий, твердий роботяга,
Із рук не пускав ти народного стягу.
Василь МОВА
"Ол. Як. Кониському", 1885
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
