Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо у вас є можливість виявити милосердя, не пропускайте вперед навіть вчителя.
КОНФУЦІЙ - Якщо хочеш бути непристрасним суддею, дивися не на обвинувача, а на саму справу.
ЕПІКТЕТ - Якщо хочеш не боятися, пам’ятай, що боятися можна всього.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Якщо я не прокладу стежки до серця людей, вони не будуть спілкуватися зі мною, хоч і не будуть ні за, ні проти мене.
Авіценна - Виконуй свій обов'язок, не думаючи про наслідки; виконуй свій обов'язок, незалежно, чи принесе тобі це щастя чи нещастя. Давньоіндійський афоризм.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Столичний чиновник схожий на гарбуз: росте непомітно, але швидко. (кит.)
- Тисяча лікарів здатна звести зі світу й здорову людину. (кит.)
- У ворона чорні крила, у поміщика — душа. (кит.)
- У хвалькуватого лікаря хороших ліків не буває. (кит.)
- Худий собака — господарю ганьба. (кит.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вересень слухає погоду січня.
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени день блисне, а три кисне.
- Восени і в горобця є питво.
- Восени й горобець багатий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вистачає тем для мовчання.
Станіслав Єжи Лец. - Виступаючи на ТБ, актриси говорять або про свій останній фільм, або про свого наступного чоловіка.
NN - Вихваляючи автора, перекручують прізвище, лаючи — ніколи.
Еміль Кроткий. - Виховувати — значить виробляти несприйняття телебачення.
Маршалл Маклюен. - Виходів нема, є тільки переходи.
Григорій Ландау.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Наші душі – це верфі, де ми будуємо кораблі надій.
Володимир ЧЕРНЯК - Сліди минулого ведуть у майбутнє.
Володимир ЧЕРНЯК - Чим важливіша подія, тим нерозбірливіший почерк історії.
Володимир ЧЕРНЯК - Ті, хто творить історію, таке витворяють!
Володимир ЧЕРНЯК - Людські слабкості – рушійна сила історії.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити, І любити Твою правду, І весь світ обняти! Тарас ШЕВЧЕНКО "Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю. О Господи, як то тяжко Тії дні минають. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Світять зорі, як світила,
І будуть світити... А ми, на їх надивившись, Ляжем в землю тліти... Микола КОСТОМАРОВ "Зорі", 1852
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|