Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
Григорій СКОВОРОДА - Не розум від книг, а книги від розуму створились.
Григорій СКОВОРОДА - Бездіяльність у момент, коли можна вчинити по справедливості, означає боягузтво.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Засипав, як горохом в бочку (дрібно балакає, або — бреше).
- Торохтить, як вітряк.
- Засипала, як маком дрібненько.
— Розсипається, дрібніше маку. - Як горох розсипає, (гарно балакає, співає; виразно читає).
- Хоч хрести малюй, (усе-все розказує, що не почує; оце таке, хоч хрести, малюй).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У газеті, як у декреті.
- У голові, як у млині.
- У гурті робити, як з гори бігти.
- У мене стільки грошей, як у жаби пір'я.
- У мене стільки грошей, як у цигана свиней.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Життєва помилка — це поганий вчинок, що не приніс задоволення.
Сидонія Габрієль Колетт. - Життя коротке, мистецтво вічне.
Гіппократ. - Життя примушує людину до багатьох добровільних учинків.
Станіслав Єжи Лец. - Життя прожив недаремно — мав у чому сповідатися.
Цаль Меламед. - Жінка перемагає, як реклама: повторюючи одне й те саме.
Яніна Іпохорська.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим важливіша подія, тим нерозбірливіший почерк історії.
Володимир ЧЕРНЯК - Ті, хто творить історію, таке витворяють!
Володимир ЧЕРНЯК - Людські слабкості – рушійна сила історії.
Володимир ЧЕРНЯК - Цивілізація – ракова пухлина на тілі природи.
Володимир ЧЕРНЯК - Прогрес є процес перетворення надії на відчай.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тільки гетьманство може стати для нас органічною аркою сполучення між нашою прабабкою Русею і бабкою Малоросією, від якої родилась наша мати Україна.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Коли, отже, українська ідея хоче підійняти боротьбу за панування з іншими, мусить в першу чергу здушити прокляту спадщину невільницьких часів.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Нетерпимість до чужих богів — лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Світ належить до тих, які вміють хотіти, одиноким живим чинником міжнародного життя є нація, незалежно від того, який клас веде її за собою.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|