Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усю твар приведе Бог на суд.
Соломон - Шукайте царство Боже і славу Його, і те все докладеться вам.
Євангеліє - За славою мудрі прямують.
Соломон - Не тут мука жахлива, а вічна мука страхітлива.
Діонісій - Безчестя стерпіти – велично й могутньо, а як слави набути прагнеш, то теє величної душі потребує і значного розуму, щоби, отримавши її, не втратити. То як хочеш слави зазнати – оджени славу, а як її вишукуєш – втратиш, бо така слава – подоба слави.
Діонісій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Буде хребту і череву.
- Як одважуть киякою, то хліба більше не їстимеш.
- Е, ти ще не бачив смаленого вовка.
- Знаю, де козам роги втинають.
- Туди тебе зашлють, де козам роги правлять.
— ... на дядьків хутір. — ... де волам роги приправляють, а кози кують підковами.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
- Біда красить, як окріп рака.
- Біда, як дудка,— куди йде, то реве.
- Біда, як смерть,— за горло тримає.
- Бідний, аж синій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна.
Леся Українка. - Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
Леся Українка. - Туземці південних морів не говорять англійською мовою, але їхнього запасу слів вистачить, щоб поділити голлівудські фільми на "піф-паф" і "цьом-цьом".
Марлон Брандо. - Тупою сокирою не стільки нарубаєш, як утомишся.
Касіян Сакович. - У багатьох думки завершуються набагато раніше, ніж слова.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дипломат – це людина, яка досконало володіє мовою пауз.
Леонід СУХОРУКОВ - Найбільша сила – це знання чужих слабкостей.
Леонід СУХОРУКОВ - Тінь – найкраще місце під сонцем.
Леонід СУХОРУКОВ - Власна розкіш присипляє. Чужа не дає спати.
Леонід СУХОРУКОВ - Коли не стежиш за собою сам, це починають робити інші.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег, На край веселий, Між народ хрещений!.. "Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну — І ззовуть усю родину У сем'ю єдину. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|