Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ - Прагнучи до щастя інших, ми знаходимо своє власне.
ПЛАТОН - Прагнучи малого здобуваєш, прагнучи многого — впадаєш в оману.
Лао-ЦЗИ - Прекрасне не довговічне.
Гомер - Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.
Марк Тулій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Присягались сліпці, що своїми очима бачили.
- Тоді то було, як баба була дівкою.
- За рижого Бога, за перістих людей (дуже давно. Рижий бог певно з ряду славянських поганських божків).
- За царя Горошка.
— ... як було людей трошка.
— ... трошки; як сніг горів, а соломою гасили, як свині з походу йшли.
— За короля Горошка, коли хліба не було ні трошка.
— За царя Гороха, як людей було троха.
- То ще тоді діялося, як шкіряні гроші на світі були.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Примостився, як сорока на кілку.
- Припав до води, як муха до меду.
- Припадає, як жайворонок до землі.
- Припалися, як свині до браги.
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не вивчав людини в самому собі, ніколи не досягне глибокого знання людей.
Микола Чернишевський - Хто обережніший в своїх обіцянках, тим точніший він в їх виконанні.
Руссо - Хто шукає, той знайде й у собі людину.
Валентин Борисов - Ціна людині – справа її.
Горький - Чи розбираюся я в людях? Тільки в 2711–ти.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Всьому, що у нас є, ми повинні бути зобов'язані тим, хто нам ще щось і лишив.
Олександр ПЕРЛЮК - Вчитися ніколи не пізно, але ж як пізно це людина починає розуміти.
Олександр ПЕРЛЮК - Гадаєте, на наших правоохоронців мафія не знайде управу?!
Олександр ПЕРЛЮК - Гадаєте, тим, хто бореться з хабарництвом, не потрібні гроші.
Олександр ПЕРЛЮК - Гарно жити не заборонено, інша справа, що допомога по безробіттю вчасно не виплачується.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
Воскресне правди Бог у сяєві науки.
Пантелеймон КУЛІШ
"До пекельного наплоду", 1882 - Я атеїст, що знає тілько Бога,
А чорта і святих не признає...
Пантелеймон КУЛІШ
"На сповіді", 1882 - Ні родини нема, ні дружини нема,
Світ широкий усім, а мені він — тюрма!
Борис ГРІНЧЕНКО
"І молилася я, й сподівалася я...", 1883 - Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Кинене, посіяне зерно ще не завтра дасть жниво, треба ждати...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
