Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Благі Благим споконвічно створені були, так і грішні злими.
Сирах - Розум не викорінює пристрасті, але їй супроти виться.
Йосип - Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу й тіло.
Що тілу даєш – то вилив, а що душі – то завжди збережеш. - Дехто задля того живуть, щоби змогу мати пити та їсти, я ж не так – їм та п'ю, бо на цім життя стоїть.
Сократ - За солодким печаль приходить.
Мосхіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Смерть за плечима, а біді весілля.
- Голові клопіт, а біді весілля.
- Біда біді, на свободі.
- Інший молодий літами, та старий бідами.
- Хто біди не знає — нехай мене спитає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Опустив вуха, як лопух на дощ.
- Опухла, як нитка.
- Осадила, мов горщик від жару відставила.
- Осіннє сонце гріє, як мачуха дітей жаліє.
- Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найстаріша книга — животрепетна новинка для того, хто ще не читав її.
Семюель Батлер. - Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.
Жан Кокто. - Найстрашніше для письменника — відучитися розмовляти з собою.
Володимир Брюґґен. - Найстрашніший вірус завжди сидить перед комп'ютером.
NN - Найсуворіші критики чужих творів — дружини посередностей.
Марія Ебнер-Ешенбах.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Можна бути молодим усе життя, якщо не дивитись у дзеркало.
Юрій РИБНИКОВ - З усіх розділових знаків найталановитіша – крапка.
Юрій РИБНИКОВ - У променях слави великих людей купаються їх біографи.
Юрій РИБНИКОВ - З правил гарного тону: не грійте руки у чужих кишенях.
Юрій РИБНИКОВ - Не забруднюйте довкілля курінням фіміаму.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ "Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб. Б. К. А я й досі на знала. М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте. Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - ...О жовті черепи — прикмети межові
На скорбних перехрестях війн... Прикмети вірного маршруту — Ці жовті черепи зіницями на схід. Микола БАЖАН "Слово о полку", 1929 - Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|