Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не за обличчя судіть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
Григорій СКОВОРОДА - Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Се Химка хазяйка.
- Химка хазяйка, та лопати нема.
- Як з собачого хвоста сито.
– Не буде з псячого хвоста сита. (Такий кепський господар, майстер і т. п.).
- Як би собаки побачили, то б три дні брехали (на таку невдалицю, ... недбалицю).
- Стало на юшку, та не стало на петрушку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Блищить, як золото.
- Блищить, як скло.
- Бовкнув, як дурень у воду.
- Бовкнув, як жаба в болото.
- Бовть, як камінь у воду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всесвітня історія є сума всього того, чого можна було б уникнути.
Бертран Рассел - Всі весілля схожі одне на одне, але всі розлучення цікаві по-своєму.
Уілл Роджерс - Всі гриби їстівні, але деякі лише раз у житті.
NN - Всі людські лиха відбуваються через те, що ми насолоджуємося тим, чим варто користуватися, і користуємося тим, чим варто насолоджуватися.
Аврелій АВГУСТІН - Всі матері мають один фізичний недолік: у них тільки дві руки.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найбільша сила — в найбільшій єдності й організації.
Володимир Винниченко. - Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний - Найприємніший відпочинок — у робочий час.
Юрій РИБНИКОВ - Найрадикальніший засіб від безсоння – це ціаністий калій.
Віктор ВОВК - Найчастіше кажуть: «Можете йти на всі чотири сторони» – тим, кому практично йти нікуди.
Ігор БІДЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся УКРАЇНКА
"Соntra spem spero!", 1890 - Не давайтеся ж у руки
Катам України,
Не давайтеся на муки,
Бийтесь до загину!
Василь МОВА
"Заповіт засланця", 1890 - Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
