Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї.
Хто камінь кидає на друга, в себе кидає. - Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму.
Соломон - Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський - Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон - Не той муж справжній, що не образить, а той, хто образити може, та не хоче.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Оттак я йому голову скрутив. (Циган внадився кудись обідати і вже помічає, що господиня, як покрає мясо на тарілці, то луччими кусочками до чоловіка, чи до дітей повертає.
- От Циган пішов на хитрощі: почав розказувати, що він горобця піймав, — "і оттак", каже "головку скрутив", та хап за тарілку і крутнув її луччими кусочками до себе...).
- Аби день переднювати та ніч переночувати.
- Аби танцювати вмів, а робити — лихо з ним.
- А ви часом — не з Брехунівки?
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Весна ледачого не любить.
- Весняний день рік годує.
- Весняне сонце як дівчини серце.
- Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.
- Грак прилетів - через місяць зійде сніг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Круглі числа завжди брешуть.
Семюель Джонсон. - Куди не кинь — всюди клан.
Олександр Іванов. - Куди не плюнь — все вже обпльоване.
Борис Крутієр. - Куди скажуть іти на поклик серця, туди й підемо!
Олександр Перлюк. - Кулаками досягають успіхів не лише боксери.
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Встати! Суд іде! Хтось повинен сісти.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Вступив у таку партію, що потім довго відмивався.
Леонід ЗАБАРА - Гвалт у суді: Феміду обважили на її ж терезах!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Гроші найкраще тримати у банках. Трилітрових.
Василь ТИТЕЧКО - Далеко зайшли: десятиріччями ж йшли семимильними кроками.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки... Серця людей — неначе лід і холод, Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки. Олекса Веретенченко "Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський "Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка "Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу? Василь СИМОНЕНКО "Пильному", 1962
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|