Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Станьте, як леви, один за одного, і тримайтеся князів своїх, і Перун буде коло вас і перемогу дасть вам!
Велесова Книга (8/3) - Так речемо, що маємо Красне вінце Віри нашої, і не мусимо чужої добиратися.
Велесова Книга (7-З) - То стрепенися, Народе мій, від сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, не чужинські боги!
Велесова Книга (7-Г). - У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
Володимир ШАЯН, Віра Предків Наших - Українська героїчна література не тільки не зачинається з приходом християнізму, але навпаки, вона з його приходом кінчається.
Володимир ШАЯН, Віра Предків Наших
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Аби люде, а піп буде.
- Аби коваль і ковалиха — а того буде лиха (мабуть, про діти).
- Аби з рук, а з ніг хоч хто інший здійми.
- Аби голова, а шапка буде.
- Аби що до губи — будуть їсти зуби.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Господар, як з лика батіг.
- Господарює, як у себе вдома.
- Гостра, як ніж.
- Гостра, як спис.
- Гострий, як бритва.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Реклама — найзахопливіше з усього, що можна робити, не роздягаючись.
Джеррі Делла Феміна. - Реклама — найцікавіша й найважча форма сучасної літератури.
Олдос Гакслі. - Реклама — не точна наука. Це навіювання. А навіювання — це мистецтво.
Вільям Бернбах. - Реклама — це батіг, що підганяє людей на шляху до Найкращої Пастки.
Е. Тернер. - Реклама — це гримання палицею всередині помийниці.
Джордж Оруелл.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сліди минулого ведуть у майбутнє.
Володимир ЧЕРНЯК - Чим важливіша подія, тим нерозбірливіший почерк історії.
Володимир ЧЕРНЯК - Ті, хто творить історію, таке витворяють!
Володимир ЧЕРНЯК - Людські слабкості – рушійна сила історії.
Володимир ЧЕРНЯК - Цивілізація – ракова пухлина на тілі природи.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поволі родяться слова нічних нарад -
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні В холодноярській радяться святині Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат. Микола БАЖАН "Залізнякова ніч", 1927 - Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
Євген МАЛАНЮК "Буряне поліття", 1927 - Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі "собірателя землі руської"...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|