Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій - Рече Господь: "Будьте мудрі, як змії, і чисті, як голуби".
Євангелія - Мудрість над усіма чеснотами царює. Один же мудрець вільний та цар, хоча б і тисяча владик було над тілами їх.
Філон - Ті, що далекими землями блукають, прагнуть повернутись до Батьківщини своєї, а любомудри до мудрості.
Демонакс - Розумом можна вдачу набути, вдача ж розуму не здобуває.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не щодень Великдень.
- Ет, захотіли!
... аби тихо лихо...
— Аби лихо тихо!
- Заманулось!... як серед літа снігу.
- Ти вже Бога гнівиш.
- Журиться, а чого ще треба? хіба лиха.
— Ще лиха треба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хороша парочка, як баран та ярочка.
- Хороша, як квітка.
- Хороша, як свиня в порошу.
- Хороше, мов у бога за пазухою.
- Хороший, як кров з молоком.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Поширювати правду можна було б усно, для популяризації брехні зазвичай використовують великий апарат.
Станіслав Єжи Лец. - Появі багатьох бестселерів можна було б запобігти, якби ми мали більше добрих учителів.
Фланнері О'Коннор. - Пояснений жарт перестає бути жартом.
Вольтер. - Пояснити можна все, навіть те, що неможливо зрозуміти.
Іван Іванюк. - Правда — діагноз, брехня — ліки.
Костянтин Меліхан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкращий політичний капітал — гроші.
Олександр ПЕРЛЮК - Нам до демократії — як нашим демократам до народу.
Олександр ПЕРЛЮК - Нам не потрібна громадянська війна, народ і без неї блискуче вимирає!
Олександр ПЕРЛЮК - Нарешті міжнародне співтовариство визнало, що в Банановому Маразмадорі ринок. Та й чи могло не прийти це визнання, якщо в Банановому Маразмадорі продається геть усе: і судді, і депутати, і посади, і високі звання, і честь, і совість...
Олександр ПЕРЛЮК - Народ — це що?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
Іван ФРАНКО
"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
