Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР - Розсудливий той, хто не засмучується тим, чого він не має, а радіє з того, що має.
ДЕМОКРІТ - Розумний карає не за зроблений вчинок, а для того, щоб він не стався у подальшому.
СОКРАТ - Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран - Середній шлях — найбезпечніший.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється.
- Не здужає третього хліба з'їсти.
- Не знав, не знав, та як на те й забув!
- Не знає він козацьких жартів.
- Не знати, чи будуть наші бабуня в небі (Сумнів про якусь непевну справу)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівчина, як березонька, сережками завішена.
- Дівчина, як билина, куди вітер подається, туди вона й гнеться.
- Дівчина, як веснянка.
- Дівчина, як зіронька.
- Дівчина, як золото.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Єдина доцільна й гідна мета нагромадження знань — це власна творчість на їх основі.
Арнольд Тойнбі. - Єдина справді цінна річ — це інтуїція.
Альберт Ейнштейн. - Єдина хиба справді вдалих творів полягає в тому, що вони зазвичай є причиною видання багатьох поганих чи посередніх книг.
Георг Кристоф Ліхтенберґ. - Єдина художня школа, яку визнає Голлівуд, — це школа плагіату.
Дороті Паркер. - Єдиний критерій якості газети — її наклад.
Вільям Рандольф Херст.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не вміти добре висловлювати свої думки – недолік; але не мати самостійних думок – ще багато більший недолік.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Страх – рясне джерело пороків.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Добра звичка є моральний капітал, закладений людиною у свою нервову систему.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Книга... залишається німою не тільки для того, хто не вміє читати, а й для того, хто... не уміє витягти з мертвої букви живої думки.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Бути справедливим у думках – ще не означає бути справедливим насправді.
Костянтин УШИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Євген МАЛАНЮК
"Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську мідь?
Євген МАЛАНЮК
"Варязька балада", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
