Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На новий путівець шукай нові ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На тобі, небоже, що мені негоже.
- На торзі кожна корова тільна.
- На траву дивись удень, як обсохне роса, а на дівку в будень, як невбрана та боса.
- На третій день гість — як у горлі кість.
- На трухлявім мості не козирися.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Високий, як жердина.
- Високий, як лоза, а дурний, як коза.
- Високий, як смерека.
- Високий, як телеграфний стовп.
- Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Там, де закінчуються щорічні вибори, там починається рабство.
Джон Куінсі Адамс - Там, де існує одна спільна вища мета, не залишається місця для жодних етичних норм або правил.
Фрідріх ХАЙЕК - Танки — локомотиви історії.
А. Давидович - Танці — це перпендикулярне вираження горизонтальних бажань.
Джордж Бернард ШОУ - Твердо стійте на своєму небажанні вникати у формули алгебри.
У реальному житті, запевняю вас, ніякої алгебри немає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо ти не можеш змінити світ, – зміни своє ставлення до нього.
Володимир Черняк - Завжди приємно дозволити собі те, чого ти не можеш собі дозволити.
Володимир Черняк - Ніколи не відмовляй собі в задоволенні здивувати себе.
Володимир ЧЕРНЯК - Життя вдається тільки невдахам: тим, хто чогось досяг у житті, воно, як правило, не вдалося.
Володимир ЧЕРНЯК - Песиміст вважає, що гірше, ніж є, бути не може, а оптиміст – що є краще, ніж буде.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
