Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19) - Всі ми майстри навчати, а самі не відаєм, що творим.
Еврипід - Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
- Не радій із того, що зрадив друга свого.
- Не той сильний, що б’є, а той, що витримує.
- Немає болота без жаби, а села без лихої баби.
- Одклад не йде в лад.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старий, як дід столітній.
- Старий, як дупло в липі.
- Старий, як пень.
- Старий, як пес, а бреше, як цуценя.
- Старий, як світ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гравцеві найважче стерпіти не те, що він програв, а те, що треба припинити гру.
Річард Стил - Дайте світу найкраще, що у вас є, і він відповість вам тим же.
Мадлен Бріджес - Два найвеличніші дарунки ми можемо дати нашим дітям — це коріння і крила.
Ходдінг Картер - Двері в безкінченність прямо зараз знаходяться десь у вашій кімнаті.
Джіна Рокка - Де всі рівні, там ніхто не вільний.
П’єр Буаст
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Талановита земля: стільки в ній зарито талантів!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Талант критика – це вміння вибирати жертву по зубах.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Талант не зайвий і тоді, коли обіцяєш зайве.
Василь МОМОТЮК - Талантам потрібна дорога, бездарність непогано почувається і на бездоріжжі.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Там добре, де нас нема, бо там, де ми з'являємось, всім стає недобре.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення:
з його могили утворила доля народу
пам'ятник — хай згине цар!
Леся УКРАЇНКА
"Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський
"Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
