Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Існування означає: родитися, годуватися, рости і зменшуватися, а життя є плодопринесення, яке проросло вiд зерна істини, що царить в серці їх.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА - ...не суди лиця, суди слово...
Григорій СКОВОРОДА - ...хто сліпий, тому скрізь нiч... Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.
Григорій СКОВОРОДА - Не хапайся за хвіст, поминувши голову.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Оце надулась: наперед п'ятами взулась.
- Оце так чорт: скору роботу бере.
- Оце тобі швець, коли за крамаря не хотіла.
- Оце тобі, Гапко, за те і плата, що в тебе голівка губата.
- Оце Федот роззявив рот, а толку — ні на голку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Так болить, що якби не міг стогнати, то вмер би.
- Так говорить, як жаба в болоті.
- Так доробився, як сіль на окропі.
- Так дрижав, що аж употів.
- Так жалує, як вовк поросяти,— як ухопить, то вже боїться пустити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Справжнє красномовство — це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба.
Франсуа де Лярошфуко. - Справжні новини — погані новини.
Маршалл Маклюен. - Справжні поети зустрічаються зі своїми персонажами лише після того, як створили їх.
Еліас Канетті. - Справжній ворог нашої свободи сидить у нас самих.
Георг Зіммель. - Справжній демократ пише, як народ, — щиро, просто й погано.
Генріх Гейне.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо відпускають ціни на волю, це ще не означає, що настала овобода.
Валентин ЧЕМЕРИC - Якщо всі шляхи ведуть до Риму, то навіщо нам провідники?
Флоріан БОДНАР - Якщо голоси виборців цінуються на вагу золота, навіщо когось озолочувати?
Володимир ШАМША - Якщо гора народила мишу, то жирний кіт не забариться.
Флоріан БОДНАР - Якщо держава – це ми, то хто тоді вони?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський "Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський "Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу. Павло ТИЧИНА "Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман - Над мертвих днів глухим намулом Ховає вогники оман. Євген МАЛАНЮК "Лист", 1923
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|