Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дурна дружина в будинку подібна злій хуртовині.
Григорій Богослов - Дурні звертають увагу лише на промахи людей і не помічають їхніх достоїнств. Вони подібні мухам, що норовлять сісти лише на запалену частину тіла.
Абу-ль-Фарадж - Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ - Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На вигляд — святий, а насправді — вовк лихий. (баск.)
- На Різдво топлять у печах пеньками, а на паску — гілками. (баск.)
- Найбільший скарб на старості — це дочка. (баск.)
- Немає горя, якого б час не пом’якшив. (баск.)
- Ніч — це матір думок, а ранок — батько турбот. (баск.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Такий щасливий, як та курка, що каченят водить.
- Такий язик, що й на припоні не втримаєш.
- Такий, що і в ступі не влучиш.
- Тане сніг, як воскова свічка.
- Танцює, мов сонна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- В одного буває неправильний правопис, в іншого правильний неправопис.
Георг Кристоф Ліхтенберг. - В ораторській майстерності найбільша майстерність — приховати майстерність.
Джонатан Свіфт. - В усне мовлення можна вкласти ще глибший зміст, ніж у писемне.
Жан де Лабрюйєр. - В хорі загальної брехні істина звучить дисонансом.
Андрій Коваль. - Вада — це чеснота, з якої ще не навчилися здобувати користь.
Костянтин Меліхан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто ж зізнається, що його дурний піп хрестив?
Олексій КАРАТЄЄВ - Хто захоче спитати з крадіїв-мільйонерів, той і буде відповідати.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не паразитує, той не їсть.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто проти нас — ті вже з нами!
Олександр ПЕРЛЮК - Хто спить з музою, в тому дрімає талант.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить,
Як серце застогне і гірко заплаче,
І дуже без щастя воно защемить?
Олександр Афанасьєв-Чужбинський
"Є. П. Гребінці", 1841 - І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Три літа", 1845 - Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1856
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
