Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон - Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм - Обличчя — це те, що виросло навколо носа.
Юліан Тувім.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На вогонь дров не наберешся, а на піт сорочок.
- Бабина дочка, а окономів кінь — усе гладенькі.
- Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дражни, — коли хочеш, щоб усе було в порядку.
- Купуй сукню шиту і хату криту. — та й не турбуйся.
- За сидження — нема їдження, за спаня – нема коня, за фляки — нема дяки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дивиться, як теля на нові ворота.
- Дивиться, як чорт на попа.
- Дивиться, як ясочка.
- Дивується, як заєць у вересні.
- Дике, як коза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Був настільки стислим, що його вважали сестрою таланту.
Володимир Колечицький. - Буває слава без популярності й буває популярність без слави.
Брати Гонкур. - Буває, що здатність робити помилки переростає у майстерність.
Леонід Сухоруков. - Будь обережним: варто тільки втратити обличчя — і ти вже в наморднику.
Віктор Шендерович. - Будь простим, але не задуже! Найпростіша — амеба.
Еміль Кроткий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тепер у кожного не всі дома – хтось таки шукає роботу.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Ліна КОСТЕНКО - Ти мені — друг, товариш і брат, а він — мій кум!
Олександр ПЕРЛЮК - Тим, кому правда очі коле, окуліст не допоможе.
Валентин ЧЕМЕРИC - Тим, хто тебе має з'їсти, ти можеш хіба що насолити.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Євген МАЛАНЮК
"Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, —
І в дальнє море — у суботній час —
Вона зове і пориває нас.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
