Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I багато хто з перших останнiми стануть, а останнi - першими.
Євангеліє від св. Матвія - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Матвія - Видайте кесаревi кесареве, а Боговi - Боже.
Євангеліє від св. Матвія - Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.
Євангеліє від св. Матвія - Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Прийшов хтось та взяв щось, та пішов кудись, а я за ним, та не знаю, за ким.
- Смішно, як собаці після ціпа.
- Пішла по масло, що й у печі погасло.
- Чхала Варка на Захарка.
- Тікай голий, бо обдеру.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не шелести, як віник по хаті.
- Невчасна велич страшна, як неміч.
- Нема більшого ворога, як зять.
- Нема вірного приятеля, як добрая жінка.
- Нема й чутки, як в яйці завмер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Істина не потребує захисту, захисту потребують ті, що її сповідують.
Андрій Коваль. - Істина неприйнятна навіть для того, хто її відкриває.
Альбер Камю. - Істина ніколи не залежить від фактів, обираючи й створюючи їх на свій розсуд.
Оскар Уайльд. - Істина, як і світло, засліплює.
Альбер Камю. - Істину повністю й абсолютно створює стиль.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Та й що ж то за народ, коли про свою користь не дбає і очевидній небезпеці не запобігає?
Іван Мазепа - Та й що ж то за народ, коли про свою користь не дбає і очевидній небезпеці не запобігає?
Іван Мазепа - Так близько вiд сутностi до суєтностi! Ростислав ДОЦЕНКО
- Таке враження, ніби роль нової свити нового короля грає стара свита старого короля.
Олександр ПЕРЛЮК - Такий ми уже народ: з усякого табу можемо зробити шоу.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, Шукаю Бога, а находжу Таке, що цур йому й казать. Тарас ШЕВЧЕНКО "В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди — І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. Тарас ШЕВЧЕНКО "Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити, І любити Твою правду, І весь світ обняти! Тарас ШЕВЧЕНКО "Ми восени таки похожі...", 1849
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|