Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти так бажай жити, щоб більш сильні тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших за тебе.
Плутарх - Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли працюєш до поту, то і їси в охоту.
- Коли хліб є, то й думка плещеться.
- Коли хтось високо злетить, то неодмінно низько і впаде.
- Командує, як свиня мішком.
- Кому дзвін, а кому — перегін.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Верещить, як порося в плоті.
- Вертиться, як білка.
- Вертиться, як в'юн в ополонці.
- Вертиться, як м'яло по макітрі.
- Вертиться, як на голках.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Левее здорового глузду.
Георгій Плєханов - Легке життя нічому нас не вчить. А головне — те, чому ми в підсумку навчилися, що пізнали і як виросли.
Річард Бах - Легко любити далеких, але не так-то легко полюбити ближніх.
Мати Тереза - Легше вичавити сльозу, ніж посмішку.
Олександр Геніс - Легше запитати старого про те, коли він умре, ніж жінку про те, коли вона народилася.
Жан де ЛАБРЮЙЄР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слабкі не мають сильних аргументів.
Андрій КОВАЛЬ - Єдиний ворог, якого ти повинен возлюбити, – це ти сам.
Андрій КОВАЛЬ - Чудес не буває? А ти спробуй!
Андрій КОВАЛЬ - Пам’ятай, що більшість твоїх слів – зайві.
Андрій КОВАЛЬ - Ідеал облагороджує дійсність.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
