Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Плотська похіть у молодих люта.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Плотські пристрасті і святих допікають.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Праця без доброчестя марна.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Світлонародженний той, що буде світлом світу.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ремесло не коромисло — плеч не відтягне, само прогодує.
- Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
- Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
- Ремісник: старі недоробки поправляє, а до нових майстра наймає.
- Риба і гості псуються через три дні.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
- Біла, як береза.
- Біла, як молоко.
- Біла, як полотно.
- Біла, як сорока.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- СТАДІЇ ПРАЦІ НАД ПРОЕКТОМ:
Шалений ентузіазм — Крах ілюзій — Цілковитий безлад — Пошуки винних — Покарання невинних — Преміювання непричетних. - Стадії скорочення рукопису:
роман, повість, оповідання, афоризм, мокре місце. Цаль Меламед. - Стан творчої імпотенції, на жаль, не заважає творити.
Александр Кумор. - Стань полководцем власних думок: навчи їх хоробрості.
Дмитро Арсенич. - Старі анекдоти повертаються.
Ілля Ільф.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи вважати політику викручування рук боротьбою самбо?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи вважати те, що говорять в свинячий голос, конфіденційною інформацією?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи вважати тих, хто бере хабарі тільки капустою, козлами?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи можна взути того, хто живе на широку ногу? Флоріан БОДНАР
- Чи не через те, що влада так напружено працює, в суспільстві така напруженість?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен "Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський "Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні - На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу. Ліна КОСТЕНКО "Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози... Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Іван ДРАЧ "Смерть Шевченка", 1962 - І тому ми спокійно і суворо
Стрічаємо у праці і борні Наклепи злобні і тупі докори, Потоки божевільної брехні. Василь СИМОНЕНКО "Ми думаєм про вас", 1962
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|