Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дурна дружина в будинку подібна злій хуртовині.
Григорій Богослов - Дурні звертають увагу лише на промахи людей і не помічають їхніх достоїнств. Вони подібні мухам, що норовлять сісти лише на запалену частину тіла.
Абу-ль-Фарадж - Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ - Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не спитавши броду, не лізь у воду.
- Не спиться, бо хліб сниться.
- Не твоє засипалось, не твоє й мелеться.
- Не тішся чужою бідою, бо твоя ходить за тобою (Не тішся чужим лихом, бо свого діждешся).
- Не тоді собак годують, як на полювання йдуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не хоче, як коза сіна.
- Не хоче, як писар хабара.
- Не хоче, як старець гривні.
- Не шелести, як віник по хаті.
- Невчасна велич страшна, як неміч.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловіка люблять ставити жінку на п’єдестал, щоб потім дати їй стусана. Без п’єдесталу задоволення було б уже не те.
Клер Люс - Чоловіка Природа створила, будучи підмайстром, жінку — уже зрілим майстром.
Едвард Шарпхем - Чоловіка сивина фарбує. А жінка фарбує сивину.
О.В. ІВАНОВ - Чоловіка як діти: люблять, щоб їх водили за руку, але вважали великими.
Тетяна Скобєлєва - Чоловікам живеться набагато краще, ніж жінкам: по-перше, вони пізніше женяться, по-друге, раніше вмирають.
Генрі Луїс МЕНКЕН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли немає нічого святого, то й людина може стати Богом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Всі ми атеїсти щодо чужих Богів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Заборони релігію – опіумом стане наука.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Егоїзм заважає людині піклуватися про себе розумно.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Брехня повсякденна втрачає свою святковість.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Козаченьку,
Бурлаченьку, Зелений барвіноньку! Сватай мене дівчиноньку! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку, Обійму тя, поцілую, Пригорну к серденьку. Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ "Орися", 1844
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|