Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Уславлюють не лише діяння праведних, але й злобу, що долає гріховне.
Богослов - Кожен, хто доброчинства тримається, не може без багатьох ворогів бути.
Златоуст - Не місце доброчесність, а доброчесність місце прикрашає.
Златоуст - Як ось на гуслах не повинно однією струною пісню творити, а по всіх проходити згідно порядку чинного, так і в духовній доброчесності не лише один закон до спасіння приводить, а повинно всіх законів дотримуватись у повноті їх.
Златоуст - Чотирма речами душа спаскуджується: по місту вештанням, когось вишукуючи, і з жінками зближенням, і до славетних любов'ю, тілесною хтивістю і марнославними нахилами.
Патерик
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Любиш солодке — терпи гірке.
Араб. - Люблю його, як сіль а оці.
Рум. - Любов — як сльоза: починається з очей, а западає в серце.
Латинськe - Любов багата медом і жовчю.
Латинськe - Любов до грошей і любов до науки рідко сходяться.
Англ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Знає все, як старий.
- Знає, як свої чоботи.
- Знає, як свої чоботи.
- Знає, як своїх п'ять пальців.
- Знається, як свиня на перці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто бореться може програти, проте той, хто не бореться вже програв.
Бертольт Брехт - Хто собі друзів не шукає, той сам собі ворог.
Шота Руставелі - Цінуй сьогоднішнє, хоч його й мало. Учора — минуло, а завтра — не настало.
Ібн Йамін (суфій) - Чим більше у суспільстві загальної рівності, тим більше в ньому примітивності.
Луї Руж’є (1889-1982) - Чим тупіші дискутанти, тим гостріша дискусія.
Генрік Ягодзінський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Часто німб над високим кріслом – це лише віддзеркалення мідного лоба.
Флоріан БОДНАР - Чверть iнтелiгенцiї на рiвнi чвертiнтелiґентiв — це високий рівень інтелiгентностi.
Ростислав ДОЦЕНКО - Черга — це передовий загін партії, ладний передавити все, що стоїть попереду, — хоч би й безчергове суспільство.
Ростислав ДОЦЕНКО - Черево напхав, і вже гордощi його розпихають.
Ростислав ДОЦЕНКО - Через теревені – до зірок!
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863 - Та утіште серце моє,
Здавна наболіле,
За Вкраїну нещасливу
Кров'ю обкипіле...
Василь МОВА
"Під стріхою убогою...", 1870 - Спить Вкраїна,
І настане колись час —
Її збудить знов до жизні
Народовців чесний глас.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара, —
Нам пора для України жить.
Іван ФРАНКО
"Не пора", 1880
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
