Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати?
Нехай у тих мозок рветься,
Хто високо в гору дметься.
Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА - ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА - ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Отак чумак дочумакувався.
- Сяка така напасть, а спати не дасть.
- Від напасти і полу вріж, а втікай.
- Біда (напасть) не по лісі ходить, а по людях.
- Від напасти не пропасти;
— ... а від біди не втекти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Упав, як міх з воза.
- Уперся, як баран у сіно.
- Упертий, як баран.
- Упертий, як осел.
- Упертий, як свиня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Скільки доводиться брехати, доки навчишся говорити правду!
Михайло Генін. - Скільки дурниць говорять люди тільки тому, що бажають сказати щось нове.
Вольтер. - Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
Леонід Сухоруков. - Скільки треба сказати, щоб тебе чули й тоді, коли ти нарешті замовкнеш.
Еліас Канетті. - Скільки у неіснуючих фактів речових доказів!
Леонід Сухоруков.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли старі кумири розчаровують, створюють — нових.
Юрій РИБНИКОВ - І народ не в змозі оплатити виступи народних артис¬тів.
Юрій РИБНИКОВ - Країна знає своїх героїв по сторінках кримінальних справ.
Юрій РИБНИКОВ - На престол садовлять не Розум, а Силу.
Юрій РИБНИКОВ - Одним світить правда, інших — зігріває брехня.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!
Пантелеймон КУЛІШ
"До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ
"До Шекспіра". 1882 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний,
Я — овечий патріот!
Думка в мене — розбудити
І з неволі слобонити
Весь овечий наш народ.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
