Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найвища форма мудрості — доброта.
Талмуд - Найкращі вожді ті, існування яких народ не помічає.
Лао-ЦЗИ - Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен - Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
ЕПІКУР - Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пішла баба по масло, і в печі погасло.
- Пішли по шерсть, а вернулись стрижені.
- Пішов би в рай, та гріхів через край.
- Пішов, як за вчорашнім днем, і сліди за собою забрав.
- Пішов, як хмара по небу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чоловік на світі, як банька на воді.
- Чоловік, як дишло: куди поверни, туди i йде.
- Чоловік, як орел.
- Чоловік, як стовп, а робить, як віл.
- Чорна орда, як гайвороння на полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.
Т. Джефферсон (з листа сину) - Не відкладай на завтра те, що сьогодні можуть зробити твої колеги. Яніна Іпохорська
- Не вмiти переносити бiднiсть – соромно, не вмiти позбутися її працею – ще бiльш соромно.
Перiкл - Не доброта, а гордiсть змушують нас читати повчання людям, котрi зробили помилку. Ми докоряємо їм не стiльки для того, щоб виправити їх, як для того, щоб переконати в нашiй власнiй непогрiшностi.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Не дуже будь праведним і не надто мудрим – навіщо тобі жахатися?
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Як розум чоловічий нічого пізнати
Не може, що є поруч, навіщо бажати Заховане взнавати? Іван МАКСИМОВИЧ - Царство світу все таке: в усьому нестійне
І нічого в нім нема, щоб стало надійне. У світі цім широкім немає твердого, Що годі сокрушити... Іван МАКСИМОВИЧ - Розум власнеє серце завжди прикрашає,
Світлом сяє, хоч сумом вмитеє буває. Іван МАКСИМОВИЧ - З кожним ближнім не раджу надміру дружити:
Хоч не будеш радіти – не будеш тужити. Іван МАКСИМОВИЧ - Той погибний, що, бува, брата осуджає.
Іван МАКСИМОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО "Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! Олександр ОЛЕСЬ "З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, — На хвилях серця, хвилях дум Лови його недбалий шум... Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому, На згоду з підлістю не простягає руку, Волить зламатися, ніж поклониться злому. Іван ФРАНКО "Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|