Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люби ближнього твого, як самого себе.
Біблія, Левіт - Любов не знає порядку.
Ієронім - Любов перемагає все.
Вергілій - Люди існують один для одного.
Марк АВРЕЛІЙ - Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.
Клод Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Богатий шепче з кумою, а убогий з сумою.
- Богач їсть колачі, а бідний і хліба не має.
- Жаль богатому корабля, а бідному кошеля (кажуть як у бідного втрата, звичайно невелика) а він бідкається).
- Багатого за стіл саджають, а бідного і так випроваджають.
— ... саджають, а бідний і коло печі не сяде. - Хто богат, всім брат.
— Хто нічого не має, того ніхто не знає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Військо наступило, як чорна хмара.
- Вік жива, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла.
- Вік ізжила, як у ступі стовкла.
- Вік наш, як година.
- Вік пройшов, як батогом ляснув.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Добре поінформований чоловік — це той, кому його дружина тільки що сказала все, що вона про нього думає.
Рей Фаін - Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом.
Аль Капоне - Добрі вчителі створюють добрих учнів.
Михайло ОСТРОГРАДСЬКИЙ - Добродійник — людина, що зволіла віддати гроші тим, хто їх оцінить, замість того, щоб залишити їх родичам.
NN - Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий.
Марк ТВЕН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Я така неуважна: підійшла до холодильника, щоби з’їсти огірок, а з’їла... сім котлет!
Наталія ІВАНКІВ - Як важко буває ревізору грюкати кулаком по столу, застеленому доларами!
Микола ПАСЬКО - Як викоренити корені бюрократизму, які вкоренились в гілки влади?!
Флоріан БОДНАР - Як дохрюкатись до душі людини?
Флоріан БОДНАР - Як зростає у нас число патріотів перед виборами!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|