Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- А щоб на вас чума насіла, матері вашій чорт!
- А сто крот болячок у твої печінки!
- А сто дідьків у твої бебехи та печінки!
- А щоб ти скрутилось, прокляте!
- А щоб ти не стишився!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Нема більшого ворога, як зять.
- Нема вірного приятеля, як добрая жінка.
- Нема й чутки, як в яйці завмер.
- Нема кращого друга, як вірна супруга.
- Нема кращого друженька, як матінка рідненька.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Свобода преси: будь-хто із журналістів може писати все, що хоче; але звідси не випливає, що він може це друкувати.
Рудольф Рольфс. - Свобода преси гарантована лише тим, хто володіє пресою.
А. Дж. Ліблінґ. - Свобода преси означає, що не можна звільнитися від преси.
Ґрейс Келлі. - Свобода раба вимірюється довжиною ланцюга.
Е. Маккензі. - Свобода сама себе скасовує, якщо вона не обмежена.
Карл Раймунд Поппер.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Смішного в житті так багато, що плакати хочеться.
Анатолій ЄЛИСЕЄВ - Смуги невдач на життєвому шляху бувають у всіх, просто в декого вони поздовжні.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Сніданок з’їж сам, обід віддай податківцям, а вечерю інфляція з’їсть.
Флоріан БОДНАР - Сова нічний клуб не відвідує, вона в ньому живе.
Флоріан БОДНАР - Совісті не можна купити через те, що сьогодні вона нікому не потрібна.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці, І із кровавої криниці Собак напоять. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! І думу вольную на волю Не прийде випустить... Сиди І нічогісінько не жди!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи. Ой соколи, ой бистрії, де бували? В чистім полі романовім попасали; Попасали білі руки, чорні очі, А все тото буковинські парубочі. Юрій ФЕДЬКОВИЧ "У Вероні", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|