Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блаженні голодні та спраглі правди, бо вони наситяться.
Євангеліє - Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї.
Хто камінь кидає на друга, в себе кидає. - Багато правил не є правими, бо не випробувані судом розуму.
Соломон - Боже правосуддя нашим норовам уподібнюється: які вони, такі Бог подарує.
Ниський - Чесний той, хто нічого неправдою не творить. Чесніший же удвічі той, хто сваволі не допустить неправду творящих. Той одного вінця достойний, а цей – багатьох.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як дівка – на всю вулицю, як баба – на всю піч.
- Як дівка — на всю вулицю, як баба — на всю піч.
- Як ділили красу, то я спала, а як долю – то я встала.
- Як для скнари, то й чортова дочка до пари, аби гроші.
- Як є батько й ненька, то й шкоринка смачненька.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Німий, як стіна.
- Ніс так ніс, як через Дніпро віз.
- Ніс, як бритва.
- Ніс, як буряк.
- Ніс, як кочерга.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінки люблять переможених, але зраджують їм з переможцями.
Теннессі Уільямс - Жінки люблять розумних, коли ті дуріють від любові.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жінки люблять ярмарок марнославства — не тому, що неодмінно бажають продатися, а тому, що хочуть довідатися собі ціну.
Хуго Штейнхаус - Жінки майстерно володіють мистецтвом перев’язувати рани — майже так само, як мистецтвом наносити рани.
Барбе д ‘Орвіль - Жінки мають не менші здібності робити помилки.
Лоренс ПІТЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Байстрюки Єкатерини Сараною сіли.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Великий льох" - Бандуристе, орле сизий!
Тарас ШЕВЧЕНКО "Н. Маркевичу" - Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду. Тарас ШЕВЧЕНКО "Давидові псалми" - Бодай те лихо не верталось.
Тарас ШЕВЧЕНКО "В казематі" - Схаменіться!
будьте люди, Бо лихо вам буде. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим, і ненарожденним..."
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Через увесь час свого історичного існування нація наша з найбільшими усиллями пильнує вилитись у форму держави самостійної і незалежної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Консолідування вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та поневолення відійдуть у сферу історичних споминів.
Іван ФРАНКО "Поза межами можливого", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|