Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б вiн i не пив вина.
Григорій СКОВОРОДА - Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вiвса i не дотримує мiри в їздi.
Григорій СКОВОРОДА - О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
Григорій СКОВОРОДА - На звивистих шляхах, по горбах i через глибокi рови мчить недосвiдчений вершник, якщо вiн погано править конем.
Григорій СКОВОРОДА - Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володiє.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Взяв чорт батіг, нехай бере і пужално (бичівно).
- Взяв чорт корову, нехай бере і теля!
- Чорт взяв Івася, нехай же візьме і колиску.
- Пропав кінь і узду кинь.
– Взяв біс коня, нехай і уздечку бере! - Знявши голову за волосям не плачуть. (За Іскру і Кочубея).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без роботи день роком стає.
- Без кореня і трава не росте.
- Без роси й трава не росте.
- Без стовпчиків і тин не стоятиме.
- Без труда нема плода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина народжується здоровою, всі хвороби приходять з їжею.
Гіппократ - Людина повинна знати, як допомогти собі самій у хворобі, пам’ятаючи, що здоров’я є найбільшим багатством людини.
Гіппократ - Могутній дух рятує розслаблене тіло.
Гіппократ - Навіть найміцніший організм надломлюється або принаймні зношується і стомлюється, коли він занадто розкішно користується дарами природи.
Дмитро Писарєв - Найдієвіші ліки для фізичного здоров’я — бадьорий і веселий настрій духу.
Крістофер Якоб Бострем
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Погано, коли правда спить. Ще гірше, коли з ким попало.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Дійшли до повної розрухи, але мирно.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Деяким ідеям може залишитися вірним лише той, кому зраджує пам’ять.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ніщо так не виснажує творчої ниви, як творчі хліби.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - За канібалізм з людським обличчям!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гаї шумлять —
Я слухаю. Хмарки біжать — Милуюся. Милуюся — дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло ТИЧИНА "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави, Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла... Микола Зеров "Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, І свіжі айстри над піском рум'яним Зоріють за одчиненим вікном. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|