Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нужда всього навчить.
- Навчить біда попити, як нічого ся вхопити.
- Нужда закон ломить.
— ... змінює, перемінює. - Нужда і камінь довбе.
—... точить. - За нужди (ізза горя) козак жениться, по неволі дівка заміж іде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пристало, як свині наритники.
- Причепився, як реп'ях.
- Прищулився, як заєць.
- Проворний, як ведмідь за горобцем.
- Проворний, як вітер у полі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Звичайне відтворення фактів і людей становить завдання протоколіста або фотографа.
Александр Дюма-син. - Звичка до логічного мислення вбиває уяву.
Лев Шестов. - Звідки я знаю, що я думаю, доки я не почую, що говорю? .
Грем Воллес. - Звісно, несумлінним є автор, що цитує сто книг, з яких він прочитав десять; але нікчемніший за нього той, хто цитує всі сто прочитані ним книги.
Григорій Ландау. - Звороти мовлення — це своєрідне вбрання, у яке одягають думки.
Йоганн Якоб Енгель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Таке враження, що органи державної влади у нас відокремлені від держави.
Олександр ПЕРЛЮК - Такий мудрий народ, а зрозуміти, чому біля державного керма мають бути крадії-мільйонери, ніяк не може.
Олександр ПЕРЛЮК - Те, що закон один для всіх, розповідатимете лохам напередодні виборів.
Олександр ПЕРЛЮК - Те, що у нас європейські ціни, зайвий раз підтверджує, що ми в Африці.
Олександр ПЕРЛЮК - Телефонне право вже мало що вирішує, потрібна готівка.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Ой — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Своєї держави я хочу під прапором ось під цим!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|