Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Задача життя не в тім, щоб бути на боці більшості, а в тім, щоб жити згідно з внутрішнім, усвідомленим тобою законом.
Марк АВРЕЛІЙ - Задовольняються не покаранням злочинiв, а попередженням злочинiв.
Перiандр - Заздрість – ворог щасливих.
Епіктет - Закоханий у себе суперників не має.
ЦИЦЕРОН - Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сміється горщик з котла, а обидва чорні дотла.
- Смішки з бабиної кішки.
- Соб, бицю, коло плота: яка плата, така й робота.
- Соловей співає, а вколе ячмінь вусом, то й замовкає.
- Солодка морква, та в сусідньому городі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Цвіте, як калина.
- Цвіте, як квітка.
- Цвіте, як маківка.
- Цвіте, як рожа.
- Цей парубок, як з клоччя батіг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди забувають, як швидко ти робив роботу — але вони пам’ятають, як добре ти її зробив.
Howard W. Newton - Люди мають знати: у театрі життя лише Богові й ангелам дозволено бути глядачами.
Френсіс БЕКОН - Люди не хочуть жити вічно. Люди просто не хочуть вмирати.
Станіслав ЛЕМ - Люди поділяються на дві половини: ті, хто сидить у в’язниці, і ті, хто має сидіти у в’язниці.
Марсель АШАР - Люди частіше капітулюють, ніж зазнають аварії.
Генрі ФОРД
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо політики не хочуть іти на смітник історії, значить, треба смітник історії перемістити на політичний олімп.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо сидіти склавши руки і чекати, що покаже час, то будьте певні: нічого хорошого він не покаже.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо у вас нема іншого шляху, спробуйте змінити поводиря.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо хочеться, але не можна, значить, можна, але не треба.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо хтось заявляє про свою готовність вийти з партії, але не робить цього, значить, просто чекає свою зоряну годину.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі.
В день такий — віддатись поцілункам!
В день такий цілим натхненням жить!
- Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.
- Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові
тебе несе до вічних стратосфер.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія:
Кладе вінок на щедрий сплет коси
І зором воскрешати світ уміє.
Олег Зуєвський
"Отут їі...", 1958 - З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі,
заялозений похіттю й потом
засмаглих і звинних тіл.
Вадим ЛЕСИЧ
"Гарлем",1960
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
