Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет - Якщо ви осягли мистецтво радіти кожній миті, то ви багато чому навчилися.
Абул Азад - Якщо душа бачить свої недоліки, яких колись не знала, це свідчить, що вона обернулася на краще.
СЕНЕКА - Якщо зробити суворими покарання, встановити систему взаємної відповідальності за злочини, то люди не зважаться випробувати на собі силу закону.
Шан ЯН - Якщо комусь таланить, не заздри йому, а порадій з ним разом, і його вдача стане й твоєю.
Езоп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- То такий дерун, що з Хреста зняв би.
- Прийшов Гарбар, та все загарбав.
- Дере з живого і мертвого.
- Печи і дери.
- Що ступить, то лупить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Слизький, як циганська дитина.
- Слова вилітають з рота, наче з порожньої бочки.
- Слова пристають, як горох до стіни.
- Слова торкаються, як горох об стіну.
- Слова, як мед, а діла, як полин.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Як тільки не спотворюють себе, щоб бути красивими!
Костянтин Меліхан. - Як часто людям бездарним дозволяють говорити про твори людей обдарованих: "Якби я міг це зробити, я б зробив це краще".
Марія Ебнер-Ешенбах. - Як часто надмір освіченості компенсується браком культури.
Олег Келлер. - Як часто спадають на думку мудрі думки. Шкода, що чужі.
Олександр Климов. - Яка галаслива слава потрібна, щоб заглушити відсутність таланту!
Леонід Леонідов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У далеке зарубіжжя їдуть або недалекі, або дуже близькі люди.
Віктор ІГНАТЕНКО - У дитинстві наші політики запускали голубів, тепер — переважно вуток.
Борис РЕВЧУН - У дружини повинно бути у шафі стільки одягу, щоби коханець не помістився.
Роман КРИКУН - У кого сім п’ятниць на тиждень, той працює без вихідних.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У кожному чоловікові сидить Штірліц. У кожній жінці криється Мюллер.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|