Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
Григорій СКОВОРОДА - А я як був, так i тепер – одорожнiй.
Григорій СКОВОРОДА - Лiд на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вигода на хвилину, добре ім’я навіки.
- Вигрів гадину за пазухою.
- Видно ззаду, що Мартин.
- Видно пана по халявах.
- Видно, що ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Великий дощ дає більше зла, ніж користі.
- Великому коню - й роботу немалу.
- Верба і дівчина приймуться будь-де.
- Верба пожиточніша від яблуні.
- Верба товста, та всередині пуста.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- ЗАКОН ТОРСОНА:
Що складніша й напруженіша ситуація, то слабкіше заряджений акумулятор вашого мобільного телефону. - ЗАКОН ФАЛЛЕРА:
Що віддаленішим є місце катастрофи, то більше жертв треба для того, щоб вона стала новиною. - ЗАКОН ФІЛОНА:
Щоб учитися на своїх помилках, треба спершу розуміти, що ви робите їх. - ЗАКОН ФРІДА:
Життєва стійкість і процвітання ідей обернено пропорційні їх доцільності й обґрунтованості. - ЗАКОН ХЕЙНА:
Все на гірше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи можна дати сувереннiсть тому, хто сам не може взяти? Ростислав ДОЦЕНКО
- Чи можна твердити, що все продається, коли вже все продано?
Флоріан БОДНАР - Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Чи не тому підвищують ціни, що можновладцям не вистачає грошей на банкети?
Юрій РИБНИКОВ - Чи по тих попередниках сіємо розумне, вічне, добре?..
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна? Леся УКРАЇНКА "Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|