Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН - Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Діли та себе не огули.
- Як міг, так допоміг.
- Приймай мале за велике.
- Бог дасть.
- Най Бог дасть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило, - чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Микола Вороний
"До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван Франко
"Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан Лепкий
"В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола Вороний
"Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола Вороний
"Мандрівні елегії", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Підробити фотографію. Там неозброєним оком видно, що це монтаж. Я якусь голу бабу обіймаю, просто гидота, розпалення національної ворожнечі.
Олександр Руцькой - Плітки – як фальшиві гроші: порядні люди їх самі не виготовляють, а тільки передають іншим.
Клер Люс - Погані новини ніколи не бувають помилковими.
Іспанське виречення - Про одного шевця: "П’є, як журналіст!"
Мечислав Шарган - Про п’яниць і гуляк у некрологах звичайно пишуть: "Небіжчик був великий життєлюб".
Микита Богословський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- другого не уможливлює повторення першого?
Ростислав ДОЦЕНКО - Дуже багато розбійників сподівались стати спасителями.
З. Календкевич - Думка про смерть відганяє нудьгу.
Євген Ященко - Думка, що не примушує над собою задуматись, не варта ймення думки.
Ростислав ДОЦЕНКО - Думки проти ночі не потьмяніють за дня.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям —
Приліг під тінню сокора старого,
Зарився в листя і забув про все.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918 - І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя,
Нам час останнього походу
Без вороття — без вороття.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Вже червоніють помідори...", 1918 - Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло!
Павло ТИЧИНА
"Сонячні кларнети", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
