Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справедлива людина не та, яка не образить, а яка могла б образити, і не захотіла.
Філон - Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен. - Справжній друг пізнається в біді.
Езоп. - Справжній спосіб помститися ворогові — не бути схожим на нього.
Марк Аврелій. - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Подивись у воду на свою вроду.
- І на ярмарку ніхто не вподобає.
- Гляньте на його вроду, що він вартує: за сім гривень, таких сотня.
- Ані з плечей, ані з очей (непоказний).
- Скажуть на дівку: "що це таке поторочча"!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.
- Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.
- Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.
- Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.
- Серпень збирає, а зима поїдає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто зазнає нападків з боку свого часу, той або ще недостатньо випередив його або недостатньо відстав.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто принижує самого себе, той хоче здійнятися.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто хотів би здаватися натовпу глибоким, піклується про темряву. Бо натовп вважає глибоким все те, в чому не видно дна.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто хоче виправдати існування, тому потрібно ще й вміти бути адвокатом Бога перед дияволом.
Фрідріх НІЦШЕ - Чути треба тільки ті питання, на які ти спроможний знайти відповідь.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Така вже натура в людини: коли її похвалиш, вона відразу починає доводити протилежне.
Юрій РИБНИКОВ - Дивився на людей звіром — і знаходив багато споріднених душ.
Юрій РИБНИКОВ - Ким бути? Людиною — завжди всюди і в усьому.
Юрій РИБНИКОВ - Чим більше боргів, тим легше їх не віддати.
Юрій РИБНИКОВ - "Голубий вогник" спалює весь вільний час.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня... Невже і я впаду в нього і зникну безболісно, безлико, навмання? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився. Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день. Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти. Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі! - Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|