Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Оце нетерплячка бере!
- Поспієш (або: Та ще поспієте) з козами на торг.
- Помалу — звалиш Миколу (як іде та заточується).
- Поволі, бо попа звалиш!
- Помало — Хіврю утопиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ноги, як у чаплі.
- Носить, як дитину.
- Носиться, як баба з печерицею.
- Носиться, як баба з торбою.
- Носиться, як вітер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Менторський тон.
Гомер. - Менш надійні від фактів хіба що цифри.
Джордж Каннінґ. - Менше — значить більше.
Людвіг Міс ван дер Рое. - Мета роману була ясна, туманним був лише зміст.
Цаль Меламед. - Мета творчості — самовіддача.
Борис Пастернак.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Великому ХОЧУ низенькі є гори….
Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Кого захоче Бог скарати,
У того віру відбирає. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Не доведи нас, Господи,
Щоб милосердились над нами. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Ростуть мужі, коли росте загроза…
Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Подвійна праця та, що без охоти.
Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Встала рано, затужила:
гірка моя доля! Взялась би я до роботи, та не маю поля. Уляна КРАВЧЕНКО "Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була? Взяли мене поламали І в пучечки пов'язали Така доля моя, Гірка доля моя! Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду: А що в світі красно процвітає? — Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами. — Хвались, не хвались, Не ти їх кохала,- Кохали віти буйнії вітри, Буйнії вітри, дрібнії дощі. Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку Ой схилив, схилив Голуб головочку, Та з гори в долиночку, Схилив головочку Згори в долиночку... Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має. Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|