Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель - Гірших всюди більшість.
Біант. - Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека - Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. - Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Скачи враже, як пан каже — Скачу, як хліб зобачу.
- С кого ся насміхають, с того люди бувають.
- Скупий два рази тратить.
- Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
- Слухай богато, а мало говори.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Душить, як собака кота.
- Дядина, як гадина.
- Жаднючий, наче ніколи його не бачив.
- Жаліє, як кота об лаву.
- Жалує діток, як мачуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кошмар майбутнього – пам’ятники, що говорять.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Лайно сказало: "Боягуз! Боїться до мене доторкнутися".
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ламаючи пам’ятники, не чіпайте п’єдесталів: вони ще можуть згодитися.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Легкість автора — це фальш: таж його носять Музи!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Лише люди несправжні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Прозора влада цікавих не любить.
Володимир ШАМША - Пташине молоко найчастіше дістається безкрилим.
Юрій РИБНИКОВ - Реклама — офіційно дозволена брехня.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Різниця між великим містом і маленьким полягає в тому, що у великому можна більше побачити, а в маленькому — почути.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розперезалися злочинці, а паски затягують зубожілі.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Тарас ШЕВЧЕНКО "О люди! люди небораки!", 1860 - І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? Тарас ШЕВЧЕНКО "І день іде, і ніч іде", 1860 - Якби з ким сісти хліба з'їсти,
Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби з ким сісти хліба з'їсти...", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|