Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Небо й земля проминуться, але не проминуться слова Мої.
Євангеліє від св. Луки - Отче, вдпусти їм, бо не знають, що чинять вони.
Євангеліє від св. Луки - Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.
Євангеліє від св. Івана - Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана - Хто iнший сiє, а хто iнший жне.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Моє сердечко, моя птичко дорогая!
- Хто вірно кохає, той часто вітає.
- Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре.
- До любої небоги, нема далекої дороги.
– Нема злої дороги до своєї небоги. - З милою сісти і смачно їсти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голий, як пень.
- Голий, як пляшка.
- Голий, як турецький святий.
- Голова без розуму, як ліхтар без світла.
- Голова, як довбня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Народ не заслуговує свободи, доки не навчиться нею користуватися.
Т. Маколей - Народ, який залежить від волі однієї людини, не може вижити і навіть на це не заслуговує.
Річард Шерідан - Народу потрібні не абстрактні ідеї, а прописні істини.
А. Рівароль - Нас мучить не стільки бажання щастя, скільки бажання вважатися щасливчиками.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Нас ображає не стільки зневага дурнів, скільки нехтування людей розумних.
Люк де ВОВЕНАРГ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чужа Воля – неволя.
Лев СИЛЕНКО - Тим, які понад усе ставлять слово, кажу: слово безплідне, якщо воно не має Мети.
Лев СИЛЕНКО - Слава, збудована на Виконанні розпоряджень чужого авторитета, стає сміттям, гряззю.
Лев СИЛЕНКО - Що більше в народі байдужих “я”, то трагічніша доля народу.
Лев СИЛЕНКО - Без щастя виконана праця має в собі дух нещастя.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей, Я тільки плачу, як дитя нужденне, А сил не набираюсь, як Антей? Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій? І доки рідний край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив супроти тебе силу невблаганну сліпої долі. Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904 - Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі, На їх устах — печать. Микола ВОРОНИЙ "Соловейко", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|