Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ - Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра!
І любов у тлінному світі до друзів бережіть
Кожен світ більше золота і срібла.
Омар Хайям - Ми не стільки жадаємо допомоги друзів, як впевненості, що ми її одержимо.
ДЕМОКРІТ - Ми усі розумні, коли йдеться про те, щоб давати поради, але коли треба уникати промахів, ми не більш як діти.
Менандр - Минуле божевілля рідко розкриває людям очі на їхнє теперішнє божевілля.
Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Часами бють Хому, за Яремину вину.
- Хто пив, а мене волочать.
- Якийсь біс жениться, а нам коровай пекти.
- Кому Варвари, а мені голову обірвали.
- Чий обід, а старцям лихо (клопіт).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дивиться, як вовк на козу.
- Дивиться, як вовк на теля.
- Дивиться, як жаба.
- Дивиться, як кіт на сало.
- Дивиться, як корова
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Фабрики геніїв є, але нема постачання сировини.
Станіслав Єжи Лец. - Факт — це безстатева істина.
Джебран Халіль Джебран. - Факт — це затверділа думка.
"Закон Мерфі". - Факт — ще не вся правда, він — тільки сировина, з якої треба виплавити, витягти справжню правду мистецтва.
Максим Горький. - Факт для того, щоб бути правдивим, має копіювати вигадку.
Джек Лондон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто скоріше і рішучіше візьметься за діло – той буде рішати про якісні прикмети української будуччини.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Життя не зносить останнього слова про себе.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Вітчизна справжня – небо!
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Багатство – всілякого гріха батько, всілякої злоби винахідник, духотлінної поживи сприяч... ратник на цнотливість.
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) - Якість Божу у собі пан хміль сокриває,
Бо возносить смирних він, гордих усмиряє...
Іван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (Поет, священик; бл. 1651 – 1701) 1651 – 1701)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня - Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
