Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для Бога нема неможливої жодної речi!
Євангеліє від св. Луки - Слава Богу на висотi, i на землi мир, у людях добра воля!
Євангеліє від св. Луки - Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Луки - Лiкарю, уздоров самого себе!
Євангеліє від св. Луки - Жоден пророк не бувас приємним у вiтчизнi своїй.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Який Сава,така й слава.
- Який харч, така й робота.
- Як кіт наплакав.
- Як корова язиком злизала.
- Ясла до коней не ходять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дике, як коза.
- Дитина, як лялечка.
- Дитиночка, як качатко.
- Дитиночка, як линочок.
- Дівка, як верба: де посадиш, там і прийметься.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Уже самий факт походження людини із тваринного світу спричиняє собою те, що людина ніколи не звільниться повністю від властивостей, властивій тварині, і, отже, мова може йти тільки... про різний ступінь тваринності або людяності.
Фрідріх Енгельс - Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Так чинять дріб’язкові люди. Великі ж люди навпаки – допомагають вам повірити, що ви можете стати великою людиною.
Марк ТВЕН - Усе – в людині, усе – для людини!
Максим ГОРЬКИЙ - Усе в руках людини, тому вони в неї так часто опускаються.
Борис Крутієр - Усі люди діляться на дві категорії: одним легше помічати розходження, іншим – подібність.
Френсіс БЕКОН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не для того жінка оголює свої тендітні плечі, щоб на них усе звалювали.
Олександр ПЕРЛЮК - Не думали б про людей, то не намагалися б удосконалити гільотину.
Олександр ПЕРЛЮК - Не знаю, як життя, а смерть дається людині недаремно!
Олександр ПЕРЛЮК - Не любили б свій народ, то не кидали б йому подачок.
Олександр ПЕРЛЮК - Не можеш чекати — чекай, поки зможеш!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою, що треба йти, невпинно йти назустріч мертвій тишині за зовом вітру — за зовом ночі, аж попіл сну засипле очі. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору Птиці зелені Рвонулись вгору. Тільки злетіть Не змогли, не зуміли: Тісно було, Переплутались крила. Ліна КОСТЕНКО "Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько! Ой вийди, вийди та не барися, Моє серденько розвеселиться. Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому Світи йому ранесенько та й розганяй хмари А як же він іншу має, то зайди за хмари. Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара. Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|