Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Так речемо, що маємо Красне вінце Віри нашої, і не мусимо чужої добиратися.
Велесова Книга (7-З) - То стрепенися, Народе мій, від сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, не чужинські боги!
Велесова Книга (7-Г). - У Книзі Велеса стрінемося з невідомим в офіційних історіях ствердженням, що Аскольд і Дир, будучи чужими князями-узурпаторами в Києві, першими прийняли з Греції християнство та, пробуючи накинути його Києву, були вбиті громадянами Києва саме за цю спробу заведення чужої віри у столиці старинної Русі-України.
Володимир ШАЯН, Віра Предків Наших - Українська героїчна література не тільки не зачинається з приходом християнізму, але навпаки, вона з його приходом кінчається.
Володимир ШАЯН, Віра Предків Наших - Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками. Тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо.
Велесова Книга (38-А).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Такий жадний — за копійку змію оближе.
- Такий родич, як чорт козі дядько.
- Таку повну миску насипала, щоб іще й сама зверху сіла.
- Танцюй, дурню, до плоту, доки маєш охоту.
- Тато — рус, мама — рус, син Іван — молдаван.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ.
- Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.
- Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозяна.
- Горобина, калина, чорна бузина достигли рано - чекай лютої і сніжної зими.
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хибний крок не раз спричиняв відкриття нових шляхів.
Александр Кумор. - Хибні аргументи можуть обґрунтовувати справжню ненависть.
Карл Краус. - Хибну думку не можна добре висловити, а добру не можна висловлювати погано.
Ремі де Гурмон. - Хитрість — розум дрібного розуму.
Петро В'яземський. - Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
Григорій Сковорода.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Витонченим буває не лише розум, а й безумство.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Виходу завжди нема звідти, куди й входу не було.
Володимир ШАМША - Від батьків народу аліментів не дочекаєшся.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Від життя отримав тяжкий удар. Качалкою.
Василь ТИТЕЧКО - Від любові наших зверхників до народу народжуються сироти.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами? За що скородили списами Московські ребра? Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара. І повіє огонь новий З Холодного Яру. Тарас ШЕВЧЕНКО "Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця - Лютий ворог України, Голодна вовчиця!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Великий льох", 1845 - Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?.. Чиї сини? яких батьків? Ким? за що закуті?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!.. Правда ваша: Польща впала, Та й вас роздавила! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|