Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навчання без міркування даремне, а міркування без навчання – небезпечне.
КОНФУЦІЙ - Навчися слухати, і ти зможеш добути користь навіть від тих, хто говорить погано.
ПЛУТАРХ - Нагороди — це цивільне начало, а покарання — це військове начало. Цивільне і військове начало — головне в законі.
Шан ЯН - Найбільше заохочення злочину — безкарність.
ЦИЦЕРОН - Найбільшої любові заслуговує та людина, яка, будучи наймогутнішою, не навіює страху.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хай буде осквернена могила того, хто зважився на викрадення дитини.
Караїмське - Сирота не виросте, а вистраждається, сирота не помре, а зістраждається.
Караїмське - Не лякайтесь козака приходу, не спішіть з сокирою виходить.
Караїмське - Дорога на небо починається з землі.
Караїмське - Всяке у житті буває, бо таку вже назву має.
Все ж бо з назви випливає. Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Скалиться, як собака на висівки.
- Скам'янів, як статуя.
- Скаржиться другові, як собака котові.
- Скаче, як віник по кімнаті.
- Скаче, як горобець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто не бреше і не краде, той – не москвин.
Олександр І - Хто не знає ціну часові, той не народжений для слави.
Люк де ВОВЕНАРГ - Хробак вади любить найсолодші бруньки.
Вільям ШЕКСПІР - Хронічного щастя не буває, як не буває і нетанучого льоду.
Олександр ГЕРЦЕН - Хто боїться нападів на свої переконання, той сам сумнівається в них.
Філіпс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Незцілену рану ліпше з мовчанням зносити, аніж безкорисно і з ущербом лікувати.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Вівця, що не слухає пастиря, – вовку користь.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Глянь: і злото й залізо вдаряє однако.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Війна харчується грішми, війна звеселяється кров’ю – те саме і до нас було.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Треба із терпінням зносити те, чого уникнути неможливо.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? Тарас ШЕВЧЕНКО "І день іде, і ніч іде", 1860 - Якби з ким сісти хліба з'їсти,
Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби з ким сісти хліба з'їсти...", 1860 - Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ "Хата", 1860 - Не кидай мене,
Моя чарочко! Не жени мене Ти, шинкарочко! Степан РУДАНСЬКИЙ "Не кидай мене...", 1860 - У нас, панове, наука своя, тисячолітня: вона навчила нас більше слухати праведного Слова Божого, аніж лукавої панської мови.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|