Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти так бажай жити, щоб більш сильні тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших за тебе.
Плутарх - Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де один панує, там сотня бідує.
- Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім.
- Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
- Де пан — баран, там і мужик — хам.
- Де плуг господар, а борона господиня, там повна бочка і скриня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий, як петльований.
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
- Білий, як сніг.
- Білий, як сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Треба писати так, як говориш, якщо, звісно, говориш добре.
Жуль Ренар. - Треба спокійно вислуховувати поправки невігласів.
Луцій Анней Сенека-молодший. - Треба сьогодні сказати лише те, що доречне сьогодні. Решту відкласти й сказати в належний час.
Квінт Горацій Флакк. - Треба щоразу писати так, ніби пишеш уперше й востаннє. Сказати так багато, немовби це твоє прощання, і так добре, наче це дебют.
Карл Краус. - Тренувальний політ думки.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Казка в житті закінчується на 10-й сторінці паспорта, коли ставлять відмітку про реєстрацію шлюбу.
Василь ТИТЕЧКО - Керівник завжди має ставитись до своїх підлеглих, як до самого себе, щоб із чистим сумлінням лаяти їх за свої помилки.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Кожний мужчина бажає знати, де друга шкарпетка.
Роман КРИКУН - Коли буде скінчена пісенька тих, хто живе приспівуючи?
Флоріан БОДНАР - Коли в голові — вітер, у склянці — буря.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
