Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА - Не дивина дорогу вiднайти, але нiхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та iншого веде – в цьому i важкiсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сидіти на бурку.
– На бурку жити (без служби).
- На заробітки, підвязавши литки.
– Підніму литки, та на заробітки, (більше кажуть в жарт, як питають — куди йдеш).
- І в ката, аби плата.
– Най у ката, аби була заплата.
- Плата і у ката, аби харч добрий.
- Хто служить з ласки, тому милосердям платять (або: тому стає хріном хліб панський).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Береженого коня звір і в полі не бере.
- Бикові, котрий справляє лежні, корму нема.
- Бик тютюну й не нюхає.
- Битливій корові - ходити з колодкою.
- Біб - половина хлібова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Буває хоробрість, що небезпека сама народжує.
Джордж Гордон БАЙРОН - Віра в героїзм створює героїв.
Бенджамін Дизраелі - Героєві властиво зближатися з героями; таємнича це і прекрасна властивість – одне з чудес природи.
Бальтасар ҐРАСІАН - Героїзм – таким є настрій людини, що прагне до мети, крім якої він узагалі вже не враховується. Героїзм – це добра воля до абсолютної самозагибелі.
Фрідріх НІЦШЕ - Герой – це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну – служінню багатьом.
Готхольд Ефраїм Лессінг
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Свобода – це відсутність вибору.
Володимир ЧЕРНЯК - У порядної людини вибору немає; той, у кого є вибір, діє не так, як має діяти, отже, він негідник.
Володимир ЧЕРНЯК - Легко покривити душею один раз, але важко покривити душею тільки один раз.
Володимир ЧЕРНЯК - Рани душі заживають повільно.
Володимир ЧЕРНЯК - Рай, з якого немає виходу, стає пеклом.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху
лежить запльована, залузана
на українському шляху.
Павло ТИЧИНА
"Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд.
Павло ТИЧИНА
"За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців,
серед пузатих, ситих і продажних,
серед дрібних, помстливих, тупоумних,
на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно:
співай, поете, з нами в тон!
Стою — мов скеля, непорушний.
Павло ТИЧИНА
"Відповідь землякам", 1922 - Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала,
коли мене маленькою
до сну колисала!..
Уляна КРАВЧЕНКО
"Співай, ненько, тихесенько...", 1925 - Митцем треба народитися...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
