Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не клянiться.
Євангеліє від св. Матвія - Ви чули, що сказано: "Око за око i зуб за зуб".
Євангеліє від св. Матвія - Стережiться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас. А як чиниш ти милостиню, - хай не знатиме лiва рука твоя, шо робить правиця твоя.
Євангеліє від св. Матвія - Щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твiй, що бачить таємне, вiддасть тобi явно.
Євангеліє від св. Матвія - Не противитись злому. I коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, - пiдстав йому й другу.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За царя Томка (дуже давно), як була земля тонка.
— ... пальцем пробий та й води напийсь.
- За короля Собка, як була земля тонка, що носом пробєш, та й води ся напєш. (Собко чи не Собєський).
- Не бачила очком, то не бреши і язичком.
- Може воно колись і правда була та тепер за брехню вважається. 6.190. Собака брехне, а чоловік і повірить.
- Так то брехати лиха не набравшись! Треба брехні толк дати. Не ти б казав, не я б слухав. Ваше слово з крилами (залітає в брехню).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ляпає язиком, як постолом.
- Ляпнув, як болотом в очі.
- Маленька, як горошина.
- Маленьке, як мишеня.
- Маленький, та важненький.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Іншим жінкам мало букета троянд: вони жадають, щоб чоловік ще й міняв воду у вазі.
Яніш Гаудін - Іншим прощай часто, собі — ніколи.
Публій - Інші дружини відчувають до своїх чоловіків таку ж сліпу і загадкову любов, як монашки — до своїх монастирів.
Марія фон Ебнер-Ешенбах - Інші нації використовують силу; ми, британці, демонструємо міць.
Івлін ВО - Інші розумники беруть собі дружин подурніше, і завжди виявляються пошитими в дурні.
Семюел Джонсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Жінка прощає чоловікові все, крім власних помилок.
Флоріан БОДНАР - Жінка прощає чоловікові все, крім своєї любові до нього.
Флоріан БОДНАР - Жінка прощає чоловікові гріхи, вона не прощає йому святості.
Флоріан БОДНАР - Жінка тримає тебе під каблуком не для того, щоб ти їй п'яти лизав.
Флоріан БОДНАР - Жінки живуть довше від чоловіків – отже, рівності ще не домоглися.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА
"Золотий гомін", 1918 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим...
Олександр ОЛЕСЬ
"Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919 - Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Україна чи Малоросія?", 1926 - Мій народе!
Темний і босий!
Хай святиться твоє ім'я!
Євген Плужник
"Галілей". 1926 - Сама "ніжність", пошанівок до свого, — не тільки не дасть перемоги ідеї, але не пірве свого народу.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
