Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Докоряй другові наодинці, а хвали привселюдно.
СОЛОН - Досить, щоб слова виражали зміст.
КОНФУЦІЙ - Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Від смерті ані відхреститися, ані відмолитися.
- На смерть нема зілля.
- Смерть ласки не знає.
- Смерть не перебирає.
- Сей світ позичений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кашляє, як собака гавкає.
- Квапиться, як попівна заміж.
- Кива головою, мов сухий опеньок.
- Кива головою, наче кобила в спасівку.
- Кива головою, як кобила гривою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Звідкіля взятися гармонії між душею і тілом, якщо душа завжди готова врятувати себе ціною тіла?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Звільнення жінок – це вивільнення жіночого начала в чоловіка і чоловічого – у жінці.
Коріта Кент - Згідно даним судової статистики, ще жодна дружина не застрелила чоловіка в той момент, коли він мив посуд.
NN - Здавалося б, що в моїх трьох королівствах досить місця, де літати мусі, а вона все-таки норовить влетіти мені прямо в око.
Іаков Англійський - Здається, справа йде до того, що Наука відкриє Бога. І я заздалегідь тремчу за його долю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Демократія — це коли за кого не проголосуй, країною будуть правити олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія зайшла далеко, але нас посилають ще далі.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Демократія поглибилась настільки, що її вже й не видно.
Олександр ПЕРЛЮК - Депутати приймають закони, щоб узаконити незаконно привласнене.
Віктор ІГНАТЕНКО - Депутати торгуються, процес іде.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ
"Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом.
Твої слова — глибока стежка,
якою часом проходить Бог.
Женя Васильківська
"Поет", 1959 - Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді,
Коли роблять його
І руками, й думками чистими.
Віталій Коротич
"Чисте мистецтво", 1961 - Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати.
Ліна КОСТЕНКО
"Доля", 1962 - Є вірші — квіти.
Вірші — дуби.
Є іграшки — вірші
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є —
каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть —
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна КОСТЕНКО
"Є вірші", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
