Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Слава Богам нашим! Маємо істинну віру, яка не потребує людської жертви... Ми з мішком повну жертву даємо і від трудів наших - просо, молоко і тук [жир]. Та Богів покормимо ягням на Коляди і на Русалії, в день Ярила і на честь Красної гори.
Велесова Книга (7-А) - Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку до Стежки Права!
Велесова Книга (8/2). - Станьте, як леви, один за одного, і тримайтеся князів своїх, і Перун буде коло вас і перемогу дасть вам!
Велесова Книга (8/3) - Так речемо, що маємо Красне вінце Віри нашої, і не мусимо чужої добиратися.
Велесова Книга (7-З) - То стрепенися, Народе мій, від сплячки і в злагоді йди до стягів наших. А захистить нас од ворогів на Русі могутній Сварог наш, не чужинські боги!
Велесова Книга (7-Г).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Наука не ходить по лісах, а по людях.
- Туди йому й дорога!
- Так тобі і треба!
- Нехай тебе чорт туди не носить!
— Нехай його чорт на глибоке не несе!
- Собаці, собача смерть.
— ... честь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заговорить, як жайворонок защебече.
- Загорів, як негр.
- Загубив, як заорав.
- Загубився, як голка в сіні.
- Задається, що й поганою тріскою носа не дістанеш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо сказати людям правду, вони не вибачать наклепу.
Аркадій Давидович. - Якщо скромність занадто впадає у вічі, це вже нахабство.
Валерій Фільченко. - Якщо собака кусає людину, це не новина; новина — якщо людина кусає собаку.
Чарльз Андерсон Дейна. - Якщо твого гумору не зрозуміли, значить, це сатира.
Олександр Самойленко. - Якщо тебе носять на руках, не тішся: можливо процесія прямує на цвинтар.
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розумного одразу видно, дурного одразу чутно.
Олександр ПЕРЛЮК - Холостяк – це мужчина, замучений щастям.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми б так багато не говорили, якби нас не чекало стільки справ.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб зрозуміти, чого людина домагається, досить дізнатися, про що вона промовчала.
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб жити – мало крутитися, треба знати – навколо кого.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
