Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю і добрими справами.
Марк АВРЕЛІЙ - Став собі лише досяжні цілі.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Сталість і завзятість у своєму намірі — речі такі чудові, що й завзята лінь вселяє повагу.
СЕНЕКА - Стань Людиною у помислах, у справах —
Потім мрій про ангельські крила!
М. Сааді - Старість — невиліковна хвороба.
СЕНЕКА Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Прийшла Покрова — сиди, чумак, дома.
- Прийшли злидні на три дні, а не збудеш увесь вік.
- Прийшов гість та на голу кість.
- Прийшов жити в інший край – іншу шапку надівай.
- Прийшов, бдикнув, та й далі пішов.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Взяв, як вовк вівцю.
- Взявся п'яний за тин, як за пана трясця.
- Взяло, як багатого і за живіт.
- Вибирається, як за море стріляє.
- Вибирається, як чайка за море.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не здатний ані на любов, ані на дружбу, той скоріш за все робить свою ставку — на шлюб.
Фрідріх НІЦШЕ - Шлюб — це лихоманка, що починається жаром, а кінчається холодом.
Гіппократ - Шлюб — це довга розмова, що переривається суперечками.
Роберт Льюіс Стівенсон - У шлюбу й любові різні прагнення: шлюб шукає вигоди, любов — розташування.
П’єр Корнель - Якби чоловік і жінка не жили разом, вдалі шлюби зустрічалися б частіше.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб отримати мільйон — спочатку хтось має його для тебе заробити!
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб скласти всі урядові обіцянки — мішків не вистачить.
Іван МЕЛЬНИК - Як важко йти до Європи, вчепившись зубами у свої крісла!
Олександр ПЕРЛЮК - Як далеко віддалилися від людей ті, що «вийшли в люди»!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Якби можновладці опинилися в нашому становищі, то становище в країні змінилося б на краще.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО
"Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ох, Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Ахи, ахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, хоч женитись?
— Не могу одговоритись!
Народна пісня Вона ж ручками-пучками
Хліб-сіль одробляла,
Да все синів годувала,
Да у найми - Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Борис ГРІНЧЕНКО
"До праці", 1881
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
