Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремна мужність, яка без правди.
Філон - Корисне всяке місце, коли живеш з правдою.
Філон - Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам.
Соломон - Належить суддям ні додавати людинолюбства до законної постанови, ні робити її суворішою, засуджуючи. Бо хто додасть до засудження чи зменшить від милосердя свого, те беззаконне суть.
Малий Демосфен - Як несправедливо вчинив, а потім уперто цього тримаєшся, то подвійну кривду маєш.
Клітарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На злість моїй жінці, нехай мене бють.
- Коли моя жінка така, то нехай свині борошно їдять.
— ... жінка шельма, так нехай свині муку їдять.
- Піду до церкви, але не буду молитися.
— Піду вже тату до церкви, але чорта зїси, щоб я Богу молився.
- Господарська курка, комірницькій корові ногу переломила.
- Не міг по коневі, то по голоблях.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розносився, як чорт з бубном.
- Розпаливсь, як жаба на каченята.
- Розпатлана, як овечка.
- Розплакався, як мала дитина.
- Розпливлось усе добро, як заяче сало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто боїться нападів на свої переконання, той сам сумнівається в них.
Філіпс - Хто в біді зберігає гідність, той вчить мужності гідних людей і служить докором людям поганим.
Фосколо - Хто володіє минулим, тому належить майбутнє.
Джордж Оруел - Хто довго роздумує, не завжди знаходить краще рішення.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Хто ж гадав, що стародавня Русь доживе до «нових русскіх»…
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто книжок не читає, в того розум висихає.
Леонід БАННІК - Хто на загальних зборах на начальника вигукнув погане слово? Знайти б його, щоб іще раз повторив.
Василь ТИТЕЧКО - Хто не вміє дивитись на себе збоку, в того очі не повилазять.
Віктор ІГНАТЕНКО - Хто сів у крісло, той уже не сяде на дієту.
Флоріан БОДНАР - Хто сказав, що ідеальних жінок не буває? Буває! Наприклад, у мого чоловіка жінка навіть дуже ідеальна.
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Розжалобилася душа
У смутках непомірних,
Що збулась радості життя
І що опущена сама
Йде по полях безмірних.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Finalе", 1902 - Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга,
І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло...
Микола ВОРОНИЙ
"Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги!
Я втомився, охляв, серед шляху пристав
І тривожно шукаю дороги.
Петро Карманський
"Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
