Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ - Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Глибокі річки течуть повільно. (яп.)
- Де правда за силою, там безсиле право. (яп.)
- Досвід літньої людини надійніший панцира черепахи. (яп.)
- Друзі — як мариновані сливи: чим давніші, тим кращі. (яп.)
- Загнана миша сама кота покусає. (яп.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гризуться, як собаки за кістку.
- Гріє, як сонце.
- Громада, як отара овець.
- Губа, як на коловороті гуляє.
- Губи надув, як капиці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Скільки дурниць говорять люди тільки тому, що бажають сказати щось нове.
Вольтер. - Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
Леонід Сухоруков. - Скільки треба сказати, щоб тебе чули й тоді, коли ти нарешті замовкнеш.
Еліас Канетті. - Скільки у неіснуючих фактів речових доказів!
Леонід Сухоруков. - Скільки чоловіка не годуй, а він все в телевізор дивиться.
Анатолій Рас.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Її вірність пройшла випробування не на одному ліжку.
Юрій РИБНИКОВ - У любителя гострих почуттів втрачається смак до сімейного життя.
Юрій РИБНИКОВ - Скромність прикрашає дівчину, нахабство — жінку.
Юрій РИБНИКОВ - Жінка може розкритися повною мірою, якщо вибере зручну позу.
Юрій РИБНИКОВ - Весною ручаї туркочуть, як закохані голуби.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Євген МАЛАНЮК
"Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську мідь?
Євген МАЛАНЮК
"Варязька балада", 1925 - Ви питаєте, яка Європа? Беріть яку хочете: "минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу". Бо і справді: Гамлети, Дон-Жуани чи то Тартюфи були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати "вічними", але вони будуть і "мінливі".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1928 - Це — європейський інтелігент у найкращому розумінні цього слова. Це, коли хочете, — знайомий нам чорнокнижник із Вюртемберга, що показав нам грандіозну цивілізацію і відкрив перед нами безмежні перспективи. Це доктор Фауст, коли розуміти його як допитливий людський дух.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
