На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
       Конфуцій
  • Людину видає влада.
       Піттак
  • Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
       К. Гельвецій.
  • Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
       Епікур.
  • Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними.
       Цицерон 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Назвався грибом – лізь у кіш.
       
  • Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.
       
  • На злодієві шапка горить.
       
  • На ловця і звір біжить.
       
  • На нема й суду нема.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Підростем, як скибка в руках.
       
  • Підскакує, як зінське щеня.
       
  • Підтримує, як повішеного мотузок.
       
  • Піймала, як сорока Якова.
       
  • Піп у приході, що вареник у маслі.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Лякає не гола правда, а те, що за нею приховане.
       Борис Крутієр.
  • Магія слова живиться мовчанням.
       Андрій Коваль.
  • Маємо те, що маємо.
       Леонід Кравчук.
  • Майбутнє літератури — в афоризмі. Його не можна екранізувати.
       Габрієль Лауб.
  • Майже кожному мудрому вислову можна протиставити цілком протилежний, проте не менш мудрий.
       Джордж Сантаяна. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • І доки рідний край Єгиптом буде? Коли новий загине Вавилон?
       Леся УКРАЇНКА
  • Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
       Леся УКРАЇНКА
  • “Божая іскра” – то тяжке прокляття, дикий і лютий пожар.
       Леся УКРАЇНКА
  • Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна.
       Леся УКРАЇНКА
  • Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.
       Леся УКРАЇНКА 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • В зів'ялих листочках хто може вгадати
    Красу всю зеленого гаю?
    Хто знає, який я чуття скарб багатий
    В ті вбогії вірші вкладаю?

       Іван ФРАНКО
    "Зів'яле листя"("Епілог"), 1896
  • Пісне, моя ти підстрелена пташко,
    Мусиш замовкнуть і ти.
    Годі ридати і плакати тяжко,
    Час нам зо сцени зійти.

       Іван ФРАНКО
    "Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896
  • Рідна мова на чужині
    Ще милішою стає.

       Павло ГРАБОВСЬКИЙ
    "Рідний край", 1898
  • Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
       Ольга КОБИЛЯНСЬКА
    "Valse melancholique", 1898
  • Поезіє! сопутнице моя!
    Ти — теплий, животворний промінь сонця,
    Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
    З закуреного темного віконця.

       Агатангел Кримський
    "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ