Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Більше страждає катований пристрастями й совістю, як кого скривдив, ніж побитий з ранами на тілі і шматований.
Піфагор - Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон - Кожен, хто ненавидить брата убогого, той далекий від любові. Ліпше у пітьмі перебувати, ніж без друга.
Сирах - В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім - Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І нашому Богу, і вашому.
- Він ні нам, ні вам.
- Поможи Боже, і нашим, і вашим!
- Помагай Біг, нашим!
— А котрі ж ваші?
— Котрі подужають!
- За тим Боже, хто зможе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Завив, як собака.
- Зав'яз, як порося в тину.
- Зав'яз, як собака в тину.
- Загибає, як риба без води.
- Загинув, як руда миша.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Характер визначається тим, щоб як у великому, так і в малому послідовно проводити те, на що відчуваєш себе здатним .
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Це усвідомлення своєї невід'ємності від батьківщини та невід'ємне переживання разом з нею її щасливих та її нещасливих днів.
О. ТОЛСТОЙ - Час йде для різних людей, по-різному.
Вільям ШЕКСПІР - Шляхетність складається з добродушності і надлишку довіри.
Фрідріх НІЦШЕ - Яскравого одягу потребує тільки сірість.
Бенедикт СПІНОЗА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Право бути обраним має кожен, реалізувати його мають можливість лише ті, що накрали мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК - Правоохоронці у нас працюють активно, а бандити — ще активніше!
Олександр ПЕРЛЮК - Праця створила людину, якій тепер не дають працювати.
Олександр НОВАЧЕНКО - Президент та Уряд — з народом, депутати — з народом, міліція — з народом, бізнесова еліта — з народом. Усі — присмоктались!
Олександр ПЕРЛЮК - Прекрасна та держава, котрій діти потрібніші ніж батькам!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
