Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той хто прагне слави, має уникати бенкетів, млості і жінок.
Вергілій - Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Той, хто перемагає інших – сильний, той, хто перемагає самого себе – могутній.
КОНФУЦІЙ - Той, хто, повертаючись до старого, здатний відкривати нове, гідний бути вчителем.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бережи вас, Боже, від тюрми, від суми та від лихої жінки.
- Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду.
- Бережи, як зіницю ока.
- Бережись підлесливого, а на ласкавого не здавайся.
- Берись дружно — не буде сутужно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Всіх справ - на один день, а турбот - на місяці.
- Всяка людина цінується за працею.
- Всякий двір господарським оком тримається.
- Всякий доход не обходиться без турбот.
- Всякий рахує своїх гусей найкрупнішими лебедями.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми дуже мало знаємо і погано учимося, тому і повинні ми брехати.
Ніцше - Найнебезпечніша брехня — злегка перекручена істина.
Георг Кристоф ЛІХТЕНБЕРГ - Не треба й жартома брехати і лестити. Нехай думає про тебе всякий, що йому завгодно, а ти будь тим, хто ти є.
Віссаріон БЄЛІНСЬКИЙ - Неправда викриває слабку душу, безпомічний розум, порочний характер.
БЕКОН - Обманювати людей тим небезпечно, що, зрештою, починаєш обманювати самого себе.
Дузе
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Менше пороху в день перемоги — легше дихати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ми все ще йдемо європейським шляхом і не хочемо помічати, що європейці давно вже перейшли на автобани.
Флоріан БОДНАР - Ми йдемо до Європи семимильними кроками, Європа тікає від нас двадцятимильними.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми на правильному шляху, це вам кожен шлагбаум підтвердить.
Флоріан БОДНАР - Ми не раби, ми лохи!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег,
На край веселий,
Між народ хрещений!..
"Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить. - Нехай мовлять живе слово
На всю Україну —
І ззовуть усю родину
У сем'ю єдину.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
