Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Рече Господь:"Усяк, хто себе підносить, упокориться, а смиренний піднесеться".
Євангеліє - Блажен муж, що життя має високе, а розум сумирний.
Нил - Значно краще підкоритись законові і князю, мудрішому за тебе.
Ісократ - Наскільки душа ліпша за тіло, настільки душевний лікар ліпший тілесного.
Ниський - Хай буде тобі віра початком божественних слів, віра, а не мудрість напоказ і дискусії, віра, яка вища від словесних хитрощів – та, що веде за собою душу до сприйняття слів, віра, не геометричними вправами народжена, а духовним і божественним.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вчись скупо говорити: зумій море в глек вмістити.
- Голод — найліпший кухар.
- Голод добру не вчить.
- Голодний кия не боїться.
- Гончар спить цілу днину, бо хто вкраде його глину?
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Справний, як віл до корита.
- Спритна, як муха в сметані.
- Спритний, як в'юн.
- Спромігся, як убогий на кисіль.
- Став, як опарений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не вивчав людини в самому собі, ніколи не досягне глибокого знання людей.
Микола Чернишевський - Хто обережніший в своїх обіцянках, тим точніший він в їх виконанні.
Руссо - Хто шукає, той знайде й у собі людину.
Валентин Борисов - Ціна людині – справа її.
Горький - Чи розбираюся я в людях? Тільки в 2711–ти.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо чоловік не знає, куди себе вкласти, мабуть, він таки приклався.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік ні риба ні м’ясо, чи означає це, що вдома його не гризуть?
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік п’є кров, то, найімовірніше, і горілочки не цурається.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік після роботи відводить душу, значить, робота не до душі.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік сам не свій, значить, до вас прийшов коханець.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
