Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
Григорій СКОВОРОДА - З видимого пізнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Швець заслужив, а коваля повісили.
- «Піти в атаку — треба терпіти муку».
А в Україні — ще й злидні.
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Багатому й чорт гроші носить».
Так вони ж компаньйони!
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Церкву покрив, а дзвіницю обдер».
Стиль багатьох сучасних благодійників.
Іван ВАСИЛЕЦЬ - «Держав дві корови, тепер дві ворони».
Це й не дивно: молоко ж знову дешевше від мінералки.
Іван ВАСИЛЕЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий сніг, та смаку - ніякого.
- Біля бурхливого потоку довго не всидиш.
- Біля вогню соломи не тримають.
- Біля води дерево швидко росте, та швидко й старіє.
- Біля жару - й камінь трісне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що папуга говорить, ще не робить його схожим на людину; нехай він спробує навчитися брехати.
Роберт Лембке. - Те, що письменник хоче сказати, він має не говорити, а писати.
Ернест Гемінґвей. - Те, що розуміють погано, часто намагаються пояснити за допомогою слів, яких не розуміють.
Гюстав Флобер. - Те, що складає твір, не є той, хто ставить на ньому своє ім'я. Те, що складає твір, не має імені.
Поль Валері. - Те, що X. зумів написати таку гарну книгу, може відбити охоту до літератури.
Жан Ростан.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо не в грошах щастя, то мені дуже таланить.
Данило РУДИЙ - Віра в те, що дурні не думають, – найнебезпечніша форма оптимізму.
Данило РУДИЙ - Дзеркало завжди каже правду, але робить це мовчки.
Данило РУДИЙ - Якщо людина позбавлена почуття гумору, отже, було за що.
Данило РУДИЙ - Вціліли тільки ті винятки, котрі підтверджують правила.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута.
Іван ФРАНКО
"Поет мовить", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
