Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен - Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа дух є.
Євангеліє - Світлого та славного мужа не вишина батьківська творить, а душевна доброчинність.
Златоуст - Шляхетними людьми ті є, що нехтують багатством, славою, насолодою, вбогістю, безславністю, хворобою та смертю.
Діоген - Ні на воску не зможеш писати, не розгладжуючи те, що було написано, ні в душу вкласти божественні вчення, давнього звичаю не вигнавши.
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Їде, як тітка на свині.
- Їдеш — не їдеш, аби колеса крутилися.
- Їдеш скоро — біду надибаєш, їдеш помалу — вона тебе надибає.
- Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.
- їж, коза, лозу, коли сіна нема.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Діти маленькі, мов пташенята.
- Діти, мов соколята.
- Діти, як квіти: поливай, то ростимуть.
- Діти, як кукіль (такі малі).
- Дметься, як жаба в болоті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кращий засіб дізнатися — чи можете ви довіряти комусь — це довіряти йому.
Ернест Хемінгуей - Кращий шлях назовні завжди наскрізь.
Роберт Фрост - Легковажна людина, яка не знає істини, висловлюється абстрактно, пишномовно і неточно.
Бертольд Брехт - Лицар завжди там, де дракони.
Бен Кінгслі - Ліки від нудьги це зацікавленість. Ліків від цікавості не існує.
Дороті Паркер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ста днів нашому уряду цілком вистачає, щоб і себе показати, і людей насмішити.
Валентина БУГРІЙ - Старі черевики слугуватимуть довше, якщо не купувати нових.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Старість, як і закон, зворотної сили не має.
Дмитро ПОПОВИЧ - Стільки наламали дров, а піч витопити нічим.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Стіни тому допомагають, у кого дах надійний.
Дмитро ПОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Може, мені на чужині
Лежать легше буде, Як іноді в Україні Згадувати будуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці, І із кровавої криниці Собак напоять. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! І думу вольную на волю Не прийде випустить... Сиди І нічогісінько не жди!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи не покинуть нам небого...", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|