Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де ти знайдеш жар, коли весь вогонь чеснот загас?
Григорій СКОВОРОДА - Що в кого болить чи радує – те в кожного в головi та на язицi.
Григорій СКОВОРОДА - Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго!
Григорій СКОВОРОДА - Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б вiн i не пив вина.
Григорій СКОВОРОДА - Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вiвса i не дотримує мiри в їздi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Отак, не бродячи, качку піймав.
- Отак, тату, зроби ковальський пшик.
- Отакий кравець: інших обшиває, а сам латками світить.
- Ото дурний! а ще й битий!.
- Ото пара, як Гнідий і Кара.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без дощу виноград - одна шкірка.
- Без корму чекати від курки яєць - дуже довго.
- Без м'яса проживеш, а без хліба - пропадеш.
- Без роботи день роком стає.
- Без кореня і трава не росте.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловіки завжди праві, а жінки ніколи не помиляються.
Ельзаське виречення - Чоловіки завжди хочуть бути першою любов’ю жінки. Жінки мріють бути останнім романом чоловіка.
Оскар УАЙЛЬД - Чоловіки красномовніше жінок, але жінки мають великий хист переконування.
Томас Рандолф - Чоловіки люблять жінок, жінки люблять дітей, діти люблять хом’ячків, хом’ячки нікого не люблять.
Ейліс Елліс - Чоловіки люблять очима, жінки люблять вухами.
Сара Габор
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кулачне право не менш дошкульне, коли воно телефонне.
Ростислав ДОЦЕНКО - Культура – це грядуще нації.
Борис ОЛІЙНИК - Кумо-олігархічна республіка.
Олександр ПЕРЛЮК - Купується все, навіть те, що не продається.
Олександр ПЕРЛЮК - Легко нести хрест. Якщо він золотий.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ви любите на братові
Шкуру, а не душу! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий? За нас добрих, чи за слово Істини... чи, може, Щоб ми з Тебе насміялись? Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить! Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|