На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
       Конфуцій
  • Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
       Конфуцій
  • Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
       Конфуцій
  • В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
       Конфуцій
  • Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
       Конфуцій 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Біди ні продати, ні проміняти — й грім біди не вб'є.
       
  • Бідкався Хома, що грошей нема, а з'явились гроші – не гляне в очі.
       
  • Бідна душа без гроша.
       
  • Бідний до всіх рідний.
       
  • Бідний до всіх рідний.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Побачив, як свої вуха.
       
  • Побачив, як свою потилицю.
       
  • Побіг, як скажений.
       
  • Побіг, як собака за возом.
       
  • Побілів, як глина.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Совість як кажан : вдень відсипається, а вночі ляскає крилами і намагається ссати твою кров.
       Дмитро Пашков
  • Совість: внутрішній голос, який попереджає, що хтось, може бути, спостерігає за нами.
       М. Менкен
  • Солодкі жінки віддають перевагу гіркому шоколадові.
       Ігор Сиволоб
  • Сон, що краще, ніж явність — це сон про заміжжя.
       Марі де Босак
  • Соціальний прогрес вимагає стандартизації людей, і цю стандартизацію називають рівністю.
       Еріх Фромм 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Коли б коса на камінь не натрапила, камінь завжди готовий до цього.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • Лише перед в’язнем тюремник почуває себе вільним.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • Пішли в народ, повернемося після смерті.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • “Камо грядеші?” Та не панікуйте, ми нікуди не йдемо. Чекаємо манни небесної.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • Тіньова економіка в Україні обслуговується тіньовою політикою серед білого дня.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
    Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.

       Григорій СКОВОРОДА
    "Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр.
  • Ти зозуле сивенькая,
    Закуй ми сумненько,
    Най розпука та й лютая

       
  • Вирве ми серденько.
       Маркіян ШАШКЕВИЧ
    "Розпука", 1837
  • Скажи мені правду, мій добрий козаче,
    Що діяти серцю, коли заболить,
    Як серце застогне і гірко заплаче,
    І дуже без щастя воно защемить?

       Олександр Афанасьєв-Чужбинський
    "Є. П. Гребінці", 1841
  • І тепер я розбитеє
    Серце ядом гою,
    І не плачу, й не співаю,
    А вию совою.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Три літа", 1845
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ