Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі - Лоза приносить три грона: гроно насолоди, гроно сп'яніння і гроно огиди.
Анахарсіс - Люби ближнього твого, як самого себе.
Ісус Христос. - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій. - Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Скоріше дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе.
- Скороспілка — горобині не спілка.
- Скрипливе дерево довше росте.
- Скрипуче колесо довго їздить.
- Скупий складає, а щедрий споживає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злий, як гадюка.
- Злий, як звір.
- Злий, як зінське щеня.
- Злий, як собака.
- Злий, як тигр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Смерть це не найстрашніше у житті. Найбільша втрата, це те, що вмирає в нас, поки ми живемо.
Норман Казінс - Сперечатись це так вульгарно. Адже в пристойному суспільстві завжди підтримується одна й та сама думка.
Оскар Уайльд - Спорт є трата часу на витрату сил. Нижче спортсмена тільки його глядач.
Марина Цвєтаєва - Спочатку було Слово, але перед Словом було Мовчання.
Зігфрід фон Вегезак - Спочатку нічого не станеться, а трохи пізніше нічого не трапиться знову.
Леонард Коен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для звареного рака все найгірше позаду.
Микола ПАСЬКО - Для мене немає слова «назад», для мене є «розвернутись — і вперед!» .
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Для чортів і пекло рай.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - До виборів хочуть добра для всіх, після виборів — для себе.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - До двох бід, які псують нерви, — дурні і дороги — додалася третя: реклама.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
"Ще не вмерла Україна", 1863
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
