Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кажи: "Чому це минулі дні були краще за нинішні?" — бо не від мудрості ти запитуєш про це.
Біблія, Екклезіаст, 7, 10 - Не помилитися — це вже успіх.
Хун Цзичен. - Не привертайте на себе погибель діяннями рук ваших.
Біблія: Премудрість Соломона, - Не радій тому, чого ще немає.
З трактатів Давнього Єгипту. - Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ, давньогрецький філософ (460 р. до н. е. — 370 р. до н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Березовим пером виписувати.
- Прийде Май, (школярів) не займай, а Юнь, хоч плюнь.
— Як прийде Май, у книжку дуже заглядай (бо екзамени надходядь), а як прийде Юнь, то і в книжку плюнь.
- Шануй учителя, наче родителя.
- До нас в науку — ми навчимо!
- Просвітити, кажуть хочуть — современними огнями.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тісно, що й курці носом ніде клюнути.
- Тісно, як в мішку.
- Тісняться, неначе хліб у печі.
- Товста, як бодня.
- Товста, як гора.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Рукописи не горять, не рецензуються і не повертаються.
NN - Рукописи не горять. Особливо ті, в яких багато води.
Олександр Сухомлин. - Рух у літературі — це заглиблення на місці.
Володимир Брюґґен. - Рядки, викреслені цензором, з часом потрапляють у хрестоматії.
Андрій Коваль. - Рятівна ясність правди витворюється величчю духа, неупередженим дослідженням загальнолюдських традицій.
Йосип Лось.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Фальсифікаціям — осуд, фальсифікаторам — ордени!
Олександр ПЕРЛЮК - Фінансові кризи найболячіше вдаряють по тих, у кого й фінансів-то нема!
Олександр ПЕРЛЮК - Фортуна любить тих, кого не помічає Феміда.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Хіба боротьба з корупцією ведеться там, де водяться гроші?!
Флоріан БОДНАР - Хоч кажуть, що дурням закони не писані, якраз вони найчастіше ними користуються.
Іван МЕЛЬНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953 - І тепер Христос із хреста над нами звішує довічную свою главу.
Тодось Осьмачка
"Ніч і день". 1954 - Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
