Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Лягла не клята, встала не мнята (ніхто не буде лаяти, ні бити, як дівуватиме).
- З доброго коня не жаль і впасти.
– Ліпше з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати. – Не жаль що з коня впав: голову зломив, та з доброго. - Не жаль утопитися та у чистій воді.
- Хоч далеко , та дихати легко.
- Близько, та ходити слизько — далеко, та ходити легко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хропе, як кінь.
- Хруснуло, як горіх, шугнуло, як у міх.
- Худа, як драбина.
- Худий, аж ребра світяться.
- Худий, як дошка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Раніше заробляли на прожиття, друкуючи мемуари; тепер заробляють ще більше, погрожуючи оприлюдненням мемуарів.
Пітер Устинов. - Раніше люди потребували продуктів, щоб вижити. Тепер продукти потребують людей, щоб вижити.
Ніколас Джонсон. - Раніше ми знали, за що боротися, а тепер — за скільки.
Анатолій Рас. - Раніше потрібно було стати знаменитим, щоб дозволити собі вчиняти скандали; тепер потрібен скандал, щоб стати знаменитим.
Моріс Шевальє. - Реальність не встигає за коментарями.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Театр починається не з вішалки, а з каси.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Телефонне право також стало мобільніше.
Василь МОМОТЮК - Теплі посади не мають жодного стосунку до глобального потепління.
Ігор БІДЮК - Тільки починаєш гарно жити, як — бац: гроші закінчились.
Валентина БУГРІЙ - То нічого, що все пішло не так, зате туди, куди посилали.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! Василь СИМОНЕНКО "Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Василь СИМОНЕНКО "Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот, І подвиг твій, Обпечений ганьбою, Благословив розстріляний народ. Василь СИМОНЕНКО "Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе, На трагічний і довгий Чумацький твій шлях. Василь СИМОНЕНКО "Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь. Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|