Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Народу багато, а людей мало.
Діоген. - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. ) - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Набалакала, наговорила: дайте жолобчастого Данила.
- На батогові далеко не заїдеш.
- На безплідне дерево й кози не скачуть.
- Набрався сорому, що й світа не бачить.
- Набрався, як лин мулу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Били, як Сидорову козу.
- Бистрий, як думка.
- Бистрий, як куля.
- Бистрий, як муха в окропі.
- Бистрий, як стріла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чи варто докопуватися до істини, якщо вона похована під товстим шаром бруду?
NN - Чи варто протиставляти себе світові? Адже він цього не помітить.
Володимир Брюґґен. - "Чи віддали б ви життя за свої переконання?""Звісно, ні. Зрештою, я ж можу й помилятися".
Бертран Рассел. - Чи жать, чи не жать, а сіяти треба.
Тарас Шевченко. - Чи може невизнаний талант стати невизнаним генієм?
Анатолій Рас.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кордони мови ніколи не збігаються з географією.
Павло МОВЧАН - Мову створило високе поривання людини.
Павло МОВЧАН - Мова – завжди вертикаль, духозведення.
Павло МОВЧАН - В мові кожного народу закладений і шлях до Правди, і шлях до Істини.
Павло МОВЧАН - Слово – свідок історії, свідок Часу.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Богдан (Хмельницький) був єдиний державний муж в нашій новітній історії, який зумів зорганізувати українську здержуючу і кермуючу консервативну силу і при помочі цієї сили опанувати розбурхану українську стихію.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Тільки гетьманство може стати для нас органічною аркою сполучення між нашою прабабкою Русею і бабкою Малоросією, від якої родилась наша мати Україна.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Коли, отже, українська ідея хоче підійняти боротьбу за панування з іншими, мусить в першу чергу здушити прокляту спадщину невільницьких часів.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Нетерпимість до чужих богів — лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
