Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ - Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
Сааді - Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
Мейдані
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як жнуть у купі, то не болить у пупі.
- Товариство з кимсь треба мати.
- Хто від товариства відстане, нехай від нього шкура відстане, як на вербі на весні.
- Хто став в ряду, то держи і біду.
– Сіли в ряду, то тягніть і біду.
- Що громаді, те і бабі.
– ... те й бабиному синові.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пнуться, як грішні душі до пекла.
- По правді жить, як по воді без сліду плить.
- Побачив, як своє праве вухо.
- Побачив, як свої вуха.
- Побачив, як свою потилицю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Свобода означає відповідальність. Тому більшість людей уникає її.
Бернард ШОУ - Свобода полягає в тому, щоб залежати тiльки вiд законiв.
Вольтер - Свобода це благо, володіння яким дає менше задоволення, ніж його втрата — страждань.
Жан Поль - Свобода, якщо вона пустила коріння, швидко проростає.
Дж.Вашингтон - Свободу неможливо отримати, доки злочинці не втратять голови. Максимільєн Робесп'єр
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Свобода слова вже є — для того, хто має власну газету і хоча б дюжину охоронців.
Олександр ПЕРЛЮК - Свобода слова у нас, певно, є, але й бейсбольні бити ще ніхто не скасовував.
Олександр ПЕРЛЮК - Свободи слова багато, чесних голосів мало.
Олександр ПЕРЛЮК - Свободу вільним людям!
Олександр ПЕРЛЮК - Свободу ми собі вже завоювали, тепер би ще згадати, навіщо.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв.
Як вільно й легко жити без думок,
коли нам визначено кожний крок.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951 - Тугу нашу. Господи, благослови, що з нею, наче з костуром своїм жебрак, минаємо стовпи придорожні, у невідоме ведені Твоєю волею. І ти у камінь тугу цю перетопи, хай благословенний буде камінь цей, як зброя наша, що іще остання залишилася нам. Нехай безборонними не будемо. Щоб встояв кожний в зустрічі рішальній. Господи, благословляй!
Богдан Нижанківський
"Молитва", 1953
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
