Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зле не бачить, що є зло.
Святий Василь - Коли віддячить злом за благе, то й від дому його не відніметься зле.
Нил - Гідним є уподібнюватись піфагорійським філософам, ті ж бо, коли посваряться зі своїми родичами або з людьми, ще до того, як сонце сяде, подають правицю один одному і, замирившись та розцілувавшись, розійдуться.
Плутарх - Мов дим, дихання в ніздрях ваших і швидкопливне життя ваше, мов стовпи хмарні. Тінь-бо мимохідне життя наше.
Соломон - Цей сказав: життя вимірюй малим і великим часом.
Біонт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Споживайте, коли вам Бог судив.
- Побрали гроші, як за перець(взяти за що добрі гроші).
- Піймав добру грінку.
– Грінка йому упала. - Купив чорта з рогами на свою шию.
– За свої гроші купив чорта на свою шию. - Набрались діди біди, — поки набули, а внуки муки, — поки забули.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, наче шляхи погубив.
- Ходить, неначе в ступі горох товче.
- Ходить, неначе ступа.
- Ходить, як бугай.
- Ходить, як ведмідь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди дивляться на мене як на тенісний матч, тільки водять очима не зліва направо, а згори вниз.
Марлен Дітрих. - Люди завжди погані, доки їх не примусить чинити добро потреба.
Нікколо Макіавеллі. - Люди завжди правдиві. Просто їхня правда змінюється, ось і все.
Тристан Бернар. - Люди звичайно хочуть того, що їм подобається, подобається ж звичайно те, що вимагає найменшої праці.
В'ячеслав Липинський. - Люди, звісно, літають, але зазвичай донизу головою.
Веселий Георгієв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ціни, що кусаються, можуть викликати сказ.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Час такий, що поки сім разів відміряєш, різати вже не буде чого.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чи слід боротися за свободу слова в пустелі?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чим більше гвинтиків у державній машині, тим гучніше вона торохтить.
Флоріан БОДНАР - Чим більше радників, консультантів, помічників, тим важче дати собі раду.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона, Щоб довго не возив на той бік Ахерона Народу без пуття, без честі і закона, Що з вовчого на світ приходить лона. Пантелеймон КУЛІШ "До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський "Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать, Але й прокляту народність Не перестану кохать. Агатангел Кримський "Вчора балакав...", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|