Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво бути впертим у своїй помилці.
Арістотель - Кожному — своє.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Коли бачиш мудру людину, подумай про те, щоб уподібнитися їй. Коли бачиш людину, що не має мудрості, зваж свої власні вчинки.
ПІФАГОР - Коли в державі смута — виникають вірнопіддані.
Лао-ЦЗИ - Коли ви прагнете до найвищого статусу, почесно досягти другого або навіть третього місця.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- В чужих руках завше більший шматок.
- В чужій стороні і весна негарна.
- В чужій хаті й тріска б'є.
- Вiд веселого, як i голосного, смiху, все горе втiкає, як той чорт вiд часу, коли зачує пiвня ранком. Смiх найкраща рецепта до здобуття здоров'я...
- Вiдвага, це мистецтво боятися так, щоб нiхто цього не помiтив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голос, як у цимбал, а сам, як шакал.
- Голосить, як по мертвому.
- Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.
- Голосочок, як дзвіночок.
- Голубе, як небо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Великі картини не повинні висіти в музеях. Ви коли-небудь були в музеї? Музей — це кладовище. Картини повинні висіти в ресторанах, в супермаркетах, на автозаправних станціях, у клубах. Великі картини повинні висіти там, де люди тусуються.
Боб Ділан - Веселку, яка тримається чверть години, перестають помічати.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Ви будете вічно існувати у Всесвіті. В тій чи іншій формі.
Судзукі - Ви не зможете зробити знімок однією тільки камерою. Ви привносите в неї всі фотографії, які ви бачили, книги, які прочитали, музику, яку чули, людей, яких любили.
Ансель Адамс - Ви обмежені лише тими стінами, які ви самі побудували навколо себе.
Ендрю Мерфі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Громадський транспорт вчить нас бути активними і цілеспрямованими.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Демократичні вибори — під пильним контролем олігархів.
Юрій РИБНИКОВ. - Демократія тим сильна, що кожний новий режим себе дискредитує.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Депутати у нас народні, а пенсії вони собі зробили антинародні.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, — Я ж не люблю її З надмірної любови. Іван ФРАНКО "Сідоглавому", 1898 - А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю! Леся УКРАЇНКА "Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Борис ГРІНЧЕНКО "Землякам", 1898 - Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, — За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі Моє серце сповнялось клопотом. Володимир САМІЙЛЕНКО "На печі", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|