Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід. - Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Лучша цнота в болоті, як нецнота в золоті.
- Батьком-матірю не хвались, а хвалися честю.
- Кого почитають, того й величають.
- Кому честь, тому хвала.
- Добре далеко чути, а ледаче ще дальше.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зітхає, як ковальський міх.
- Зітхнув тяжко та важко, як ковальський міх.
- З'їв, як за себе кинув.
- Злазяться, як мухи після морозу.
- Злетів у небо, як сокіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бідні люди — гарніші, а багаті — сильніші...
Максим Горький - Бідність і багатство — суть слова для позначення нестатку і достатку. Отже, хто бідує, той не багатий, а хто не має потреби, той не бідний.
Демокрит - Бідність приводить не до нещастя, бідність приводить до деградації.
Бернард Шоу - Бідність ставить перешкоди нашим бажанням, але вона ж і обмежує; багатство множить наші потреби, але і дає можливості їх задовольняти.
Люк де Клап’є Вовенарг - Бідняк повніше насолоджується трояндою на своєму вікні, чим багатій своїми великими садами.
П’єр Буаст
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Правда против сили!
Боєм проти зла! Між народ похилий Вольності слова! Іван ФРАНКО - Ще те не вродилось
Остреє залізо, Щоб ним правду й волю Самодур зарізав! Іван ФРАНКО - Слова – полова,
Але огонь в одежі слова – Безсмертна, чудотворна фея, Правдива іскра Прометея. Іван ФРАНКО - Воля до влади – це вічно голодна влада.
Назип ХАМІТОВ - Кожна людина – це унікальний Голос Буття, який вправі розраховувати на Відповідь.
Назип ХАМІТОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Тарас ШЕВЧЕНКО "О люди! люди небораки!", 1860 - І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? Тарас ШЕВЧЕНКО "І день іде, і ніч іде", 1860 - Якби з ким сісти хліба з'їсти,
Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби з ким сісти хліба з'їсти...", 1860 - Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ "Хата", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|