Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій - Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд. - Багатії та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе знеславлюють.
Плутарх - Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл - Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Зброя — ворог навіть для того, хто її носить. (тур.)
- Злість — поганий порадник. (тур.)
- Їж мало, а дякуй багато. (тур.)
- Кожна втрата — це лише урок. (тур.)
- Літа минають, а душа не старіє. (тур.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сидить, як печериця.
- Сидить, як сорока в сливах.
- Сидить, як тур у горах.
- Сидить, як у бога за дверима.
- Сидить, як черепаха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми оцінюємо себе за тим, чого ми спроможні досягти; інші оцінюють нас за тим, чого ми досягли.
Генрі Лонґфелло. - Ми пишемо так багато, що в нас не залишається часу думати.
Оскар Уайльд. - Ми потопаємо в інформації й задихаємося від браку знань.
Джон Нейзбітт. - Ми працю любимо, що в творчість перейшла.
Максим Рильський. - Ми працюємо для того, щоб стати кимось, а не для того, щоб отримати щось.
Ельберт Габбарт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ, що не став свідомою нацією, звичайно не має почуття виховувати й шанувати свої мовознавчі авторитети, а тому й не може дійти ані до соборного правопису, ані до соборної літературної мови. Не робім так і ми!
Іван Огієнко - Для розвитку культури й всенаціональної свідомости народу стокрот корисніш мати один, хоч і недосконалий, але соборний правопис, аніж правописи індивідуальні (особисті), хоч би й ліпші.
Іван Огієнко - Кожна анархія — правописна, термінологічна чи мовна — тягне за собою й анархію духову, найбільшого ворога недержавного народу.
Іван Огієнко - Письменник повинен добре пам?ятати й розуміти, що літературна мова, хоч і основується на мові народній, однак завжди далека від неї, а тому ніколи не можна доводити уживання певних слів, форм чи словосполучень тільки тим, що „так говорять у нашому селі“.
Іван Огієнко - Творення нових добрих слів — ознака талановитости письменника.
Заохочуймо ж наших письменників до творення нових слів!
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- Якщо хочеш бути щасливим один день – напийся!
Якщо хочеш бути щасливим тиждень – знайди собі коханку!
Якщо хочеш бути щасливим місяць – одружись!
Якщо хочеш бути щасливим все життя – будь здоровим!
То ж вип’ємо за здоров’я!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
