Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У рака в сраці очі.
- У страха великі очі.
- У тебе украду – перед тобою й покладу.
- У хлопців (дівчат) правдиці, як в решеті водиці.
- Увесь в боргах, як в шовках.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тупий, як сибірський валянок.
- Тягне, як швець шкіру, щоб більша була.
- Тягучий, як гума.
- У вічі, як лис, а поза очі, як біс.
- У газеті, як у декреті.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми все вже з’ясували, окрім того як жити.
Жан-Поль Сартр - Ми всі живемо в палаючому будинку. Пожежникам зателефонувати не можна. Виходу немає. Нам залишається лише спостерігати з вікна другого поверху, як горить наш будинок.
Теннессі Вільямс - Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху — але він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн - Ми живемо в мові, а не в країні.
Еміль Чоран - Ми живемо в нами описаній реальності.
Грегорі Бейтсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Була б шия, а жінка знайдеться!
Олександр ПЕРЛЮК - В Україні нині одна біда — позитивні зміни.
Олександр ПЕРЛЮК - Ведмедя на велосипеді бачив, шимпанзе — бачив, банкіра — не бачив.
Олександр ПЕРЛЮК - Верховна Рада мільйонерів.
Олександр ПЕРЛЮК - Ви олігархів, бандитів, фальсифікаторів не чіпайте, а то вони пожаліються Гаранту!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Ой пожали б, якби були
Одностайне стали
Та з фастовським полковником
Гетьмана єднали.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?"
"Почорніло я од крові
За вольную волю".
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
