Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Проти миру піском не посиплеш.
- Регоче, як голодна кобила.
- Рибу, птицю й молодицю беруть руками.
- Родичів багато, та ніде пообідати.
- Розумній голові і волосся заважає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Посинів, як бузина.
- Посинів, як пуп.
- Посиніла, як жаба.
- Поспішає, як з козами на торг.
- Потрібний, як дірка в мішку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кишеня – колиска поривань і домовина совісті.
Юліан Тувім - Кількість дурнів незчисленна.
Г. Галілей - Кінець може тривати довше, ніж вся попередня історія.
М. Хайдеггер - Класика — це те, що кожен вважає за потрібне прочитати і ніхто не читає.
Марк Твен - Книжки потрібні, щоб нагадати людині, що її оригінальні думки не такі вже й нові.
Авраам Лінкольн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо майбутнє за нами, чому ж ми премося вперед?
Флоріан БОДНАР - Якщо ми голосуємо за першу «п’ятірку», то хто ж — за решту?
Василь МОМОТЮК - Якщо на вас кинули тінь, значить, ви вже знайшли місце під сонцем.
Микола ПАСЬКО - Якщо наше «завтра» буде таким, як наше «уже сьогодні», то до «післязавтра» можемо й не дожити.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Якщо наші нардепи з різних фракцій зійшлися на думці, це означає, що вони зійшлися в ціні.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой пожали б, якби були
Одностайне стали
Та з фастовським полковником
Гетьмана єднали.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?"
"Почорніло я од крові
За вольную волю".
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Світе ясний! Світе тихий!", 1860
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
