Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Шануй старих, бо і сам постарієш.
- Шукай жінку в городі, а не в хороводі.
- Щастя як трясця: кого схоче, того нападе.
- Ще весільних пирогів не поїли, а вже посварились.
- Ще такий не вродився, щоб кожному догодився.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вуха, як у слона.
- Вхопив, як шилом борщу налив.
- Вчепився, як блоха до кожуха.
- Вчепився, як вовк до ягнят.
- Вчепився, як городовий до п'яного.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Телебачення робить нас освіченішою. При вигляді включеного телевізора я йду в сусідню кімнату і берусь за читання.
Граучо Маркс - Телебачення створено на вашу образом і подобою.
Петро Шулькін - Телебачення цікавіше, ніж люди. Інакше в кутах наших кімнат стояли б люди, а не телевізори.
Алан Корен - Телевізійне політичне шоу — добре організоване лихослів'я.
Євген Ханкін - Телевізор — засіб розваги, яке дозволяє мільйонам людей слухати той самий жарт в один і той же час і залишатися при цьому самотніми.
Томас Стернз Еліот
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Історичний парадокс: спочатку з’являються палиці і лише згодом – колесо, в яке слід їх вставляти.
Валентин ШУЛЬГА - Варто потрапити в історію, і звичайний вчинок перетворюється в діяння.
Валентин ШУЛЬГА - На кожному історичному етапі свої конвоїри.
Валентин ШУЛЬГА - Історичні паралелі, на жаль, перетинаються! Валентин ШУЛЬГА
- В історії очі на потилиці.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі. Олександр ОЛЕСЬ "Лишу я співи про красу...", 1908 - Говори, говори, моя мила:
Твоя мова — співучий струмок. Павло ТИЧИНА "Десь на дні мого серця...", 1914 - А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху лежить запльована, залузана на українському шляху. Павло ТИЧИНА "Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд. Павло ТИЧИНА "За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців, серед пузатих, ситих і продажних, серед дрібних, помстливих, тупоумних, на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно: співай, поете, з нами в тон! Стою — мов скеля, непорушний. Павло ТИЧИНА "Відповідь землякам", 1922
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|