Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп - Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли сліпець прапор несе, горе тим, хто за ним іде.
Італ. - Коли старий бере молоду, він живе в оазі, а вона — в пустелі.
Євр. - Коли хліба нема, про шашлик не мріють.
Груз. - Коли хочеш залицятися до чужої жінки, то спершу зійди по сходах, бо ж доведеться ними котитись.
Баскськe - Коли хочеш щось про турка сказати, спочатку під шапку заглянь, чи там його немає.
Югосл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гудуть, як у вулику.
- Гукає, як з переляку.
- Гуляє, як вітер у чистому полі.
- Гуляє, як Пилип в кукурудзі.
- Гуляє, як риба в морі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Виправитися — значить поміняти свої вади.
Вольтер. - Виправлення старих помилок часто коштує дорожче, ніж нові.
Вєслав Брудзинський. - Вираз обличчя може бути нецензурним.
Олег Келлер. - Вирішили не припуститися жодної помилки. Провели двадцять коректур, і все одно на титулі було надруковано: Британська енциклопудія.
Ілля Ільф. - Висловиш хибну думку ясно, і вона сама себе спростує.
Люк де Вовенарґ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Головне, аби все було до лампочки, а там видно буде.
Флоріан БОДНАР - Гріх — це не окремий учинок, а стан душі.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Гроші — найбільше зло, якщо вони тебе не люблять.
Іван ТОКАРЧУК - Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Давати і брати хабар, безперечно, однаково гидко, але брати, мабуть, все-таки приємніше.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали,
Од мене більшу добичу брали
І неприятеля під нозі топтали!
Слава не вмре, не поляже,
Од нині довіку!
"Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандрував козак всю ніч.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тарасова ніч", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
