Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен - Цей суддею був, засудив винного до страти і пустив сльозу, і коли спитав хтось: "Як ти, сам засуджуючи, плачеш?", – відповів: "Належить єству милість віддати, а закону – службу".
Біант - Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
- Вдячність – мов місяць: коли уповні, тоді прегарний.
Плутарх - Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не один пес Гривко.
- Чи то один пес Левко.
- Чи одна сорока білобока!
- Не велика річ, що є в хаті піч.
- Хоч куй зозуле, хоч не куй: мені і удод закує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелена, як жаба.
- Зелена, як рута.
- Зелена, як трава.
- Зелене, як жито весною.
- Зелене, як листя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Краще бути позбавленим поваги, ніж втомитися приносити користь.
Леонардо да Вінчі - Краще бути самому, ніж в дурному товаристві.
Джон Рей - Краще бути старою, ніж мертвою.
Бріджіт БАРДО - Краще бути хворим, але багатим, ніж бідним, але хворим.
Hікіта Богословський - Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.
Долорес Ібаррурі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ті, хто розказує нам байки, живуть, як у казці.
Флоріан БОДНАР - Тільки допустивши нездар до влади, у нас з’ясовують, на що саме вони здатні.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Тільки напившись, зрозумієш, що істина в вині і що вона гірка.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Тільки перефарбуєшся в якийсь колір, а на носі вже наступні вибори!
Олександр ПЕРЛЮК - То не мільйонери з’явились, то злодіїв не посадили.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Над ставом місяць тихо став...", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
