Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст - Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика пан, а пана юриста, а юриста чортів триста.
– ... а мужика Жид, а Жида пан, а пана
- юриста, а юристу чорт.
- Без Бога світ не стоїть, без царя земля не правиться.
- Цар далеко, а Бог високо, а цар далеко.
- Що пяний зїсть, а малий зносить, то пропало (не памятає).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Будяк не колеться - бути дощу.
- Вечірній ліс тепліший за поле - на негоду.
- Вранці у низинах суха трава - вночі чекай дощу.
- Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ.
- Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ти перемогу від поразки Сам не повинен відрізнять.
Борис Пастернак. - Тим, кому збрехати нічого не варто, завжди добре платили.
Михайло Генін. - Тим, хто пише наперед дозволені речі, я хочу плювати в обличчя.
Осип Мандельштам. - Тим, які понад усе ставлять слово, кажу: слово безплідне, якщо воно не має Мети.
Лев Силенко. - Тиск громадської думки мов тиск атмосфери: побачити його не можна, проте на кожний квадратний дюйм тиснуть шістнадцять фунтів.
Джеймс Рассел Ловелл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи варто заробляти власним розумом, коли простіше заробляти на чужій дурості? Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Чи вважати зняття штанів зняттям недоторканності?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чим більше державного майна розпродується, тим більш продажна держава.
Віктор ІГНАТЕНКО - Чоловіка спокушають тоді, коли знають, що в нього є гроші чи маєтності.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Шкідливі умови праці — це коли від хабарів несила відмовитись.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху
лежить запльована, залузана
на українському шляху.
Павло ТИЧИНА
"Плуг", 1920 - За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд.
Павло ТИЧИНА
"За всіх скажу...", 1922 - Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців,
серед пузатих, ситих і продажних,
серед дрібних, помстливих, тупоумних,
на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно:
співай, поете, з нами в тон!
Стою — мов скеля, непорушний.
Павло ТИЧИНА
"Відповідь землякам", 1922 - Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала,
коли мене маленькою
до сну колисала!..
Уляна КРАВЧЕНКО
"Співай, ненько, тихесенько...", 1925 - Митцем треба народитися...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
