Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН - Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод - Коли ти зробив комусь добро й це добро принесло плоди, навіщо ти, як безрозсудний, домагаєшся ще похвали і нагороди за свою добру справу? Марк АВРЕЛІЙ
- Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вчення — ясний світ, а не вчення — маків цвіт.
- Вчення в щасті украшає, а в нещасті — утішає.
- Вченому — й книги в руки.
- Вченому — світ ясний, невченому — примарні зорі.
- Вчепився, як реп'ях до штанів.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Плата, як у ката.
- Плаче старий, як дитина.
- Плаче, аж хата ходить.
- Плаче, наче батька і матір поховав.
- Плаче, наче скрипка грає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов до себе — це початок роману, який триває все життя.
Оскар Уайльд. - Любов до творчості є форма розради.
Поль Рікер. - Любов страху не має.
Нестор Літописець. - Людей можна поділити на дві половини: одним є що сказати, але вони не вміють сказати це; іншим нема чого сказати, і вони безперестанку говорять це.
Роберт Фрост. - Людей, які роздумують логічно, більше, ніж красномовних. Красномовство є мистецтво прикрашати логіку.
Дені Дідро.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо в країні процвітає корупція, то вона вже не така й бідна.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо вас покусав злий пес, не впадайте у відчай: коли-небудь вас може покусати і добрий.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо вас посилають на всі чотири сторони, вибирайте південь — там тепліше.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо ви знайшли жінку своєї мрії, то вже з іншими мріями можете попрощатись.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо гроші зло, то чи не злопам’ятний той, хто пам’ятає про борг.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
