Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...хто дочекається кiнця у вічноплинному джерелі?
Григорій СКОВОРОДА - Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зiстаряться.
Григорій СКОВОРОДА - Не можна збудувати словом, коли те ж саме руйнувати ділом.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Григорій СКОВОРОДА - Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сила воляча, а ум — телячий.
- Сила без мети — порожні роти.
- Сила без ума — толку нема.
- Силою колодязь копати — води не пити.
- Силуваним конем не наїздишся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Згинув, як березовий сік.
- Здеруть, як із Сидорової кози.
- Здибав його, як чайку на гнізді.
- Здивляються, як на тура.
- Здібний, як віл до корита.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У романах багато пишуть про турботи із сексом і зовсім трішечки — про турботи з дітьми.
У житті співвідношення зворотне. - У сагайдаці диявола немає кращої стріли для серця, ніж м’який голос.
Джордж БАЙРОН - У серйозних справах люди показують себе такими, якими їм належить бути; у дріб’язкових – такими, які вони є.
Нікола Шамфор - У слові “перемога” мені чується торжествуючий тупіт дурнів.
Ф. Іскандер - У сорокові роки, щоб звабити дівчину, треба було бути солдатом; у п’ятидесяті роки — євреєм; у шістдесяті — чорношкірим. Тепер, щоб звабити дівчину, треба бути дівчиною.
Морт Сал
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якого горя не забирає час? Яка пристрасть вціліє у нерівній боротьбі з ним?
Микола ГОГОЛЬ - Дивіться на те, чи любите ви інших, а не на те – чи люблять вас інші.
Микола ГОГОЛЬ - Архітектура – теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
Микола ГОГОЛЬ - Хоч які дурні слова дурня, а іноді буває і їх достатньо, щоб розумна людина зніяковіла.
Микола ГОГОЛЬ - Бути у світі й нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
Микола ГОГОЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя, Нам час останнього походу Без вороття — без вороття. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Вже червоніють помідори...", 1918 - Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло! Павло ТИЧИНА "Сонячні кларнети", 1918 - Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух —
Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім — всі планети. Павло ТИЧИНА "Не Зевс, не Пан...", 1918 - Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись, не можем стати до роботи і оновити землю? Павло ТИЧИНА "В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий. Дорога колосиста Звивається, мов змій. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Я молодий і чистий...", 1922
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|