Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Випадок лови за чуба: він лиш попереду кошлатий, позаду ж лисий зовсім.
Прогавиш — зроду не впіймаєш. - Виправити злу людину неможливо, вона може змінити лише вигляд, але не вдачу.
ЕЗОП - Від багатства народжується перенасичення, а від перенасичення — нахабність.
СОЛОНІЙ - Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ - Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Залізом золото добувають.
- Заманулося печеного льоду.
- Заміж хоч зараз, а робить — хоч прибить.
- Запас біди не чинить і їсти не просить.
- Запінився, як скажена собака.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стоїть, як стовп.
- Стоїть, як явір над водою.
- Стоять, мов вівці.
- Страшний, як звір.
- Страшний, як на кілку глек.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- 1969 року я надрукував невелику книжку про скромність. Ця піонерська праця, наскільки я знаю, залишилася неперевершеною.
Лорд Лонґфорд. - Тисячі тонн словесної руди.
Володимир Маяковський. - Тиша — це мова, якою говорить до людини Бог.
Богдан-Ігор Антонич. - Ті, хто встановлює правила, живуть за винятками.
Костянтин Меліхан. - Ті, хто зараз на устах натовпу, незабаром будуть на його язиці, а потім на зубах.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання – стати батьками майбутнього своєї нації.
Олена ТЕЛІГА - Я руці, що била, – не пробачу,
Не для мене переможний бич. Олена ТЕЛІГА - Помиляється той, хто бачить мужність у цинізмі і брутальності супроти жінок.
Олена ТЕЛІГА - Ті, що стоять... у підніжжі недосяжної вежі або, ще ліпше, – вигідно лежать коло неї, ніколи не в стані побачити її найвищого шпиля.
Олена ТЕЛІГА - Кожний вистріл всередині нації є найліпшою музикою для серця ворога, є для нього більшою радістю, ніж власний цільний вистріл, бо то є завжди музика, якої диригентом є він сам.
Олена ТЕЛІГА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна. Леся УКРАЇНКА "Ритми", 1900 - Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене... Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних, Що збулась радості життя І що опущена сама Йде по полях безмірних. Богдан ЛЕПКИЙ "Finalе", 1902 - Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|