Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гарний початок — половина справи.
ПЛАТОН - Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда - Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр - Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що то плести, коли не знаю що!
- Що й казати, як нічого слухати.
— Ти кажеш, що нічого слухати. - Хотів би щось сказати, та не знаю що.
- Шкода те говорити, що не варити.
- Будеш те говорити, що будемо завтра варити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Змерз, як березова брунька.
- Змерз, як голодний цуцик.
- Змерз, як курка на дощі.
- Змерз, як собака взимку.
- Змилася, як вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Оптимізм – те, що переповнює дрібних людей на великих посадах.
F. Scott Fіtzgerald - Оптиміст – людина, яка стверджує, що пляшка наполовину повна, коли насправді вона наполовину порожня.
Леонард Луїс Левінсон - Оптиміст – це колишній песиміст, у якого кишені повні грошей, шлунок працює бездоганно, а дружина виїхала за місто.
Хелен Роуленд - Оптиміст – це людина, яка падаючи з небошкреба й долетівши до 40 поверху, говорить собі: "Відмінно! Півдороги позаду, і нічого ще не трапилося ... "
Лео Мішкін - Оптиміст – це людина, яка точно знає, яким поганим може бути світ; а песиміст відкриває це заново щоранку.
Пітер Устінов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Природа: "Годі мені чекати милості від людської природи".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Легше прощати слабкості інших, коли від них і нам щось перепадає.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У житті, як на довгій ниві: одні сіють, інші пожинають плоди.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У людських слабкостей — невичерпні запаси.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Скількох талановитих статистів заманила у свої сіті естрада.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати; Треба всюди, добрі люди, Приятелів мати. Степан РУДАНСЬКИЙ "Баба в церкві", 1858 - Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде: Святи її, хрести її — Все свинею буде. Степан РУДАНСЬКИЙ "Свиня свинею", 1859 - Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло? Степан РУДАНСЬКИЙ "Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись, Ти рости та рости, Не хились, не кривись... Степан РУДАНСЬКИЙ "Нехай гнеться лоза...", 1859 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна; А молодість не вернеться, Не вернеться вона! Леонід ГЛІБОВ "Журба", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|