Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З ким поведешся, від того й наберешся.
Луцiй Анней СЕНЕКА - З найдикіших лошат виходять найкращі коні, тільки б їх належним чином виховати і виїздити.
ПЛУТАРХ - З усього того, що мудрість дає тобі для щастя всього життя, найважливішим є володіння дружбою.
Эпікур - Забуття своїх власних гріхів породжує безсоромність.
ДЕМОКРІТ - Завжди продажна куплена вірність.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добрі смішки з чужої лемішки, а як наварили, то й самі заголосили.
- Догадавсь — та й вареники в шапку.
- Доки обернеться, то й корова отелиться.
- Долі і найбистрішим конем не об’їдеш.
- Дома лев, а на війні тхір.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Повзе, як черепаха.
- Повна, як качан.
- Повна, як маківка.
- Повний, як огірок.
- Повнолиця, як місяць.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щоб говорити правду, треба бути єретиком.
Борис Пастернак. - Щоб довести свою талановитість, треба мати чималі здібності.
Владилен Прудовський. - Щоб довіра була міцною, омана має бути тривалою.
Дон-Амінадо. - Щоб здобути місце під сонцем, варто навчитися кидати тінь.
Олег Келлер. - Щоб користуватися брехнею, потрібна кмітливість. Дурневі краще залишатися чесним.
Норман Дуглас.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А може, свобода півслова ще й вигіднiша: на вдвiчi довше її вистачить?
Ростислав ДОЦЕНКО - А судді хто? А прокурор їх знає...
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - А телефонне право тепер стало мобільнішим.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - А ти хто такий, що не бажаєш бути козлом?!
Олександр ПЕРЛЮК. - А тим, хто купається в розкошах, шию намилюють?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади! На байстрюків свавілля і розбою Кривавим смерчем, бурею впади! Василь СИМОНЕНКО "Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ "Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967 - Лежать скелети без голів,
Німують, білені вітрами. Чий вік дочасно відлетів, Не ставши гробом під хрестами? Яр СЛАВУТИЧ "Лежать скелети, без голів...", 1968 - Національна справа — це справа всього народу і справа кожного громадянина; це корінний інтерес усього нйроду і громадянства, совість кожного із нас; вона не відсуває всіх інших справ, інтересів та ідеалів, але нерозривно з ними зв'язана, і ніхто не має права мовчати, коли бачить щось неподобне, так само як ніхто не має права затуляти вуха від тривожних голосів.
Іван ДЗЮБА "Інтернаціоналізм чи русифікація" - Ці поняття у нас вважаються одіозними; у всякому разі той, хто пробував би говорити нині на Україні про національне почуття, національну свідомість, національні обов'язки сучасного українця, був би одразу ж і без вагань зарахований до "українських буржуазних націоналістів".
Іван ДЗЮБА "Інтернаціоналізм чи русифікація"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|