Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Просячи в когось милостині, Діоген сказав: "Якщо ти подаєш іншим, подай і мені, а якщо ні, то почни з мене".
- Процвітаючі негідники нестерпні.
Есхіл - Разом з одягом жінка знімає з себе сором.
Геродот - Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не той тато, що сплодив, а той що вигодував.
– ... що до розуму довів.
- Не той злодій, що украв, а той, що сховав.
– ... що сховати умів.
- Не за те бито, що ходила в жито, а за те, що дома не ночувала.
- Не тим наші діди поголіли, що солодко пили та їли, а мабуть на їх гроші крах прийшов.
- Не тим поголіли, що солодко їли, а тим що не гляділи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.
- Біла земля не вродить і проса.
- Більше дасть вовни дурна овечка, ніж мудрий цап.
- Більше землю вдобряй - матимеш урожай.
- Більше хліба в полі - більше і в коморі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли я була маленькою, у мене були дві подруги і обидві уявні. І вони ніколи не брали мене в гру.
Ріта Раднер - Коли я і моя дружина розбігаємося в думках, ми зазвичай чинимо так, як хоче вона. Дружина називає це компромісом.
Марк Твен - Колись я була красивою. Тепер я стала собою.
Енн Секстон - Колір правди — сірий.
Андре Жiд - Конфлікт — дуже важлива річ. «Кішка сіла на подушку» — це не початок роману, а ось «Кішка сіла на собачу подушку» — так.
Ле Карре
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Фiлософами стають тодi, коли перестають виголошувати фiлософеми.
Богдан ЧЕПУРКО - Факти найкраще перетравлюються у смаженому вигляді.
Володимир ШАМША. - Фантазія – щастя в уяві... І цього доволі! Для душ, що спочивають і люблять – замки в повітрі триваліші і кращі від матеріальних палаців егоїста.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Феміда розв'язує очі тільки тоді, коли їй за це добре платять.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хабар зростає в ціні, коли хабарнику погрожують!
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано,
Поки небо твоє ще синє,
Веселись, моя ладо!
Олекса Стефанович
"Осіннє", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
