Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід, 460-400 р. до н. е. , грецький історик - До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет. - Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Треба тобі дати забутькові (щоб не забував).
- Дав памятного!
- Щоб був віщим, то бим біди не знав.
- Зроби з мене віщого, а я з тебе багатого.
— Зроби мене віщим, зроблю тебе богатим. - Велетень в громаді, як правда в пораді.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Робоча, як бджола.
- Родич, як чорт козі дядько.
- Розбалакалась, як свиня з гускою (свиня з каченям).
- Розбирається, як баран в аптеці.
- Розбирається, як баран на зорях.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Автор звикає врешті-решт до своєї публіки, ніби вона є розумною істотою.
Генріх Гейне. - Автор може вчинити самогубство, цілячись у смаки публіки.
Станіслав Єжи Лец. - Автор, на чиєму рахунку два-три скромні успіхи й багато великих провалів, цінується вище за того, хто має самі тільки скромні успіхи.
Вєслав Брудзинський. - Автор пише тільки половину книги: другу половину пише читач.
Джозеф Конрад. - Автори газетних колонок — це невдалі торгівці дрібним галантерейним товаром. Батьки примусили їх здобути більш інтелігентний фах, але вроджений талант усе-таки пробиває собі шлях.
Карл Краус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Для того щоб сміх перевернув світ, точкою опори має бути власне серце.
Євген ДУДАР - Коли у гумориста нема почуття гумору – ще не страшно. Страшніше, коли нема почуття міри.
Євген ДУДАР - Усмішка – повітря, яким душа дихає.
Євген ДУДАР - Зараз багато не так літературних критиків, як літературних терористів.
Євген ДУДАР - Виливаючи душу, пам’ятай, що людина – не помийна яма.
Євген ДУДАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край. Іван МАНЖУРА "Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку, А сидітиму собі Краще потихеньку. Борис ГРІНЧЕНКО "Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО "Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе, Запинить певно стогін всенародний, Вітчизні щастя принесе! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА "І все-таки до тебе думка лине...", 1895
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|