Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй. - Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне.
Сенека. - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека. - Бог в нас самих.
Платон. - Будучи при владі, не бери на посади коло себе лукавих людей, бо в чому вони грішать, за те звинуватять тебе.
Солон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не з біса чоловік, а як жаба дужа (або: а як дуже бє).
- Не знає він козацьких жартів.
- От тобі й швець, — якщо не хотіла доброго чоловіка мати.
- От тобі, Савка, булавка! (Ходив розбійник Савка з булавою, та й піймався. Кажуть до ледачого, як докотиться до біди. — Як кінця не вивелось).
- Носив вовк овець, — понесли вже і вовка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кублиться, як курка на яйцях.
- Кує, як зозуля.
- Купець, як стрілець.
- Купив корову, як золото.
- Купив Хома хорта, як Ярема чорта.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Був настільки непомітним, що це впадало в око.
Борис Крутієр. - Був настільки стислим, що його вважали сестрою таланту.
Володимир Колечицький. - Буває слава без популярності й буває популярність без слави.
Брати Гонкур. - Буває, що здатність робити помилки переростає у майстерність.
Леонід Сухоруков. - Будь обережним: варто тільки втратити обличчя — і ти вже в наморднику.
Віктор Шендерович.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли вже нема розумного виходу з тяжкого становища, то треба вміти вмерти по-геройськи, – щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Не будувати Україну тільки над Дністром чи Дніпром, але Україну в таких розмірах, які вимірив їй самий Творець.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Кожний здоровий нарід мусить із почуттям радісного фаталізму вести боротьбу за все, що підшептує йому поклик крові й до чого тягне його історичне призначення.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Спільність пролитої крові за спільні політичні ідеали – це перша ознака нації.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ - Шлях на Схід Європи пролягає через Київ.
Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!"
"Гей, рад би я, моя дівчинонько,
та й обидві подати,
Гей, насипано та сирої землі,
тяженько її підняти".
Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух.
Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
