Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель. - Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
Антісфен. - Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
- Легше зайця з’їсти, як його вполювати.
- Лиха тому зима, в кого кожуха нема.
- Мала Гапа, а хліб лапа.
- Мед продає, а сам кізяки їсть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Була м'ята, та пом'ята.
- Важко сіяти овес на бур'яні.
- В горах світ дошками забитий.
- В доброго господаря й соломина не пропаде.
- Вдячність і пшениця родять лише на доброму ґрунті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бог простить мені. Це його робота.
Heinrich Heine - Бог створив Адама, а жінка зробила з нього чоловіка.
Жанна Голоногова - Бог створив дівчину, а чоловік — жінку.
Бероальд де Вервіль - Бог створив чоловіка, а потім вирішив, що здатен на більше, і створив жінку.
Адела Сент-Джон - Бог створив чоловіка, а потім забезпечив його подругою, щоб він сильніше відчув свою самітність.
Пітер Устінов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб знайти місце в житті, треба знати місця.
Роман КРИКУН - Щоб конституція ставала гіршою, її постійно потрібно поліпшувати.
Роман КРИКУН - Яйце хоч і кругле, але здатне загострювати ситуацію.
Леонід ЗАБАРА - Як позбутися бюрократа і хабарника? А ви сядьте на їхнє місце!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Сором для громади, коли по вулицях волочаться божевільні дідугани, їх вулична чернь дразнить, обкидує болотом, камінням, гонить від воріт... Нема для них спокійного захисту, вони волочаться, лячні, мерзенні істоти, на сміх людям, без даху, без рідні кинені. Сі нищі, тихі, покірні, босі, обідрані, – се соромний докір для тебе, громадо, що не здібна пільгу дати терпінню, внести спокій, надію в серця наболілі, зламані, повні тривоги за хліб насущний, за буття...
Уляна КРАВЧЕНКО З АФОРИЗМІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І западе в живі серця
За правду обида, До жорстоких катів мерця Сплодиться огида. Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890 - Тут одна лиш стежка бита
Вас до правди доведе. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Та й хіба ж для мишей бідних
Конституції нема? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Лис іде, як мокра курка,
Вовк Неситий ззаду штурка, А Медвідь веде за шнур. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - А вважай на ту падлюку,
Щоб не вдрав яку він штуку, Бо то, брате, хитрий звір! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|