Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор. - Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді - Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель. - Людина людині вовк.
Плавт. - Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Те, що на твоєму тілі, змиє вода.
Караїмське - Забрала смерть шайтана — і злочинів не стало.
Караїмське - Що судилося людині бачити, те вона й побачить.
Караїмське - Того, хто працює, — сад зустрічає, хто ледарює — той пустку має.
Караїмське - На розмови скорий, на роботу хворий.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Піймала, як сорока Якова.
- Піп у приході, що вареник у маслі.
- Піп, як дірявий мішок.
- Пішла, як брехня по селу.
- Пішла, як горілка по животу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення — це спосіб все бачити і нічого не робити.
Сілован Рамішвілі - Телебачення — це щасливий шлюб прямого ефіру і такої ж кишки.
Володимир Колечицький - Телебачення — чудова штука; воно дозволяє дивитися видовища, які не варті того, щоб йти їх дивитися.
- Телебачення є доказом того, що люди готові дивитися все що завгодно, лише б не дивитися один на одного.
Енн Ландерс - Телебачення забирає час читання книги і, на жаль, не замінює її.
Сілован Рамішвілі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
Леся УКРАЇНКА - “Божая іскра” – то тяжке прокляття, дикий і лютий пожар.
Леся УКРАЇНКА - Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна.
Леся УКРАЇНКА - Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.
Леся УКРАЇНКА - Врятуєш душу, коли загубиш тіло.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
