Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни".
Олександр - Коли дорікнули його за те, що вийшов, кульгавий, в похід, відповів: "Не ті, що бігають, потрібні нині, а стійкі; не ногами копати час нині, а руками бити міцно".
Лакон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч у попіл кусок умочу, та солодко зїм. (хоч з потом зароблю).
– Хліб у попіл умочу та зїм.
- Хоч у одній льолі, аби у любові.
- Хоч не сильна, аби двір закрасила.
- Добру ріллю ори плугом, а хліб буде. (не бійся до вбогої залицятись, аби добра).
- У свого батька і рай і мука.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий, як крейда.
- Білий, як папір.
- Білий, як петльований.
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменство — приємна гра на нервах.
Поль Теро. - Письменство — це мистецтво викреслювання.
Юліан Пшибось. - Пише про захід сонця, горобину, пташок. А крізь рядки видно: падлюка!
Еміль Кроткий. - Піар є мистецтво здобувати друзів і справляти вплив на людей.
Джеремі Тансталл. - Під упливом великого плану розсувається простір, прискореної зйомки — час.
Вальтер Беньямін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Погано не те, що від великого до смішного один крок, погано те, що назад не ступиш.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Запитайте дорогу до раю, і вас пошлють до дідька.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Звісно, що ми йшли не туди, зате ніхто не скаже, що відступали.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Дурні краще користаються з дурості, ніж розумні – з розуму.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Нема такої правди, яку б не можна було роздягти догола.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна?
Леся УКРАЇНКА
"Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
