Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми усі розумні, коли йдеться про те, щоб давати поради, але коли треба уникати промахів, ми не більш як діти.
Менандр - Минуле божевілля рідко розкриває людям очі на їхнє теперішнє божевілля.
Гельвецій - Мовчання — вірний друг, що ніколи не зрадить.
КОНФУЦІЙ - Мовчання скріплює мова, а своєчасність скріплює мовчання.
СОЛОНІЙ - Мудрецем може бути лише бог, а не людина.
А філософ — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто вміє вкрасти, той вміє і брехеньку скласти.
- Хто вміє красти, то вміє і сховати.
- Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти.
- Хто вродився для шибениці, той ні води, ні вогню не боїться.
- Хто всіх лякає, сам в кущі тікає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Поперли, як Сидора по дари.
- Попікся, як дід галушками.
- Попові кропило, як шевцеві правило.
- Породиста, як свиня.
- Порожній чоловік, як тая торба.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Факт для того, щоб бути правдивим, має копіювати вигадку.
Джек Лондон. - Факт завжди дурний.
Фрідріх Ніцше. - Факти — вперта річ.
Тобайяс Смоллетт. - Факти — вперта річ, а статистика набагато поступливіша.
Лоренс Пітер. - Факти — це пісок, який скрегоче в шестірнях теорії.
Стефан Гарчинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сліди своєї злочинної діяльності замітають дурні, розумні переформатуються.
Олександр ПЕРЛЮК - Сміються всі: народ з політиків, політики — з народу.
Олександр ПЕРЛЮК - Стабільність у країні настане тоді, коли невдоволені життям висловлюватимуть своє невдоволення на кухні і пошепки.
Олександр ПЕРЛЮК - Стабільність у країні настане тоді, коли невдоволені життям висловлюватимуть своє невдоволення на кухні і пошепки.
Олександр ПЕРЛЮК - Стільки демократії, свободи слова та правопорядку, що зла не вистачає!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА
"Іфігенія в Тавриді", 1898 - Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Землякам", 1898 - Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, —
За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі
Моє серце сповнялось клопотом.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють,
І жизні ідеал, свободи дар спасенний,
Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
