Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей - Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт - Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій - Красою вважай благий розум.
Георгій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що дар то дар, а що купівля то купівля.
- Ті каптани, та не ті кармани.
– Той каптан, та не той карман.
- Що сіре, то й вовк.
- І жаба риба, бо в воді сидить.
- Що у воді то риба, а в пірю і шерсті, то мясо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В'ється, як гадюка.
- В'ється, як хміль.
- Взяв, як вовк вівцю.
- Взявся п'яний за тин, як за пана трясця.
- Взяло, як багатого і за живіт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Стислість дуже добра в тому разі, якщо нас розуміють, — або якщо нас не розуміють.
Семюель Батлер. - Стислість: сестра шпаргалки.
Костянтин Меліхан. - Стихія будь-якої людини, я глибоко переконаний у цьому, не праця, а споглядання.
Чарльз Лем. - Стільки розплодилося пророків, які волають у пустелі, що в пустелі вже й не проштовхнутися.
Кароль Іжиковський. - Стіни інколи прикрашають висловами, але не теоремами механіки.
Людвіг Вітгенштейн.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб мати тривалий успіх у першій-ліпшій галузі, конче треба вмілого користування з власних свідомо культивованих недоліків.
Володимир ДЕРЖАВИН - Бережливість щодо громадського майна рідко обходиться без надії заощадити з нього щонебудь на власну користь.
Володимир ДЕРЖАВИН - Лише страх перед лихом виправляє – аж ніяк не саме лихо, яке діє, радше, навпаки...
Володимир ДЕРЖАВИН - Виховання може зробити все, але робить звичайно протилежне тому, чого прагне.
Володимир ДЕРЖАВИН - Книжки завсіди розбігаються: їхні ноги це руки читачів.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський
"Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
