Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч поганий, та в жупані.
- Убрався в жупан, і думає, що пан.
- Убраний, як пан.
- Цур тобі, пек тобі як запишався, що у нову свиту вбрався!
- Вистроїлась, як лялечка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Готуй влітку сани, а взимку воза.
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
- - Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Масовим має бути читач, а не мистецтво.
Станіслав Єжи Лец. - Маю фантомний біль: мозку нема, а голова болить.
В'ячеслав Верховський. - Межі моєї мови означають межі мого світу.
Людвіг Вітґенштейн. - Межі нашого слуху. Чують тільки ті запитання, на які спроможні знайти відповідь.
Фрідріх Ніцше. - Мемуари — атомна бомба пенсіонерів.
Поль Рено.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вибір — за народом, лише підрахунок голосів за його спиною. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Від кохання виросли крила... і понесли у гречку. Флоріан БОДНАР
- Від часів Леніна нічого не змінилось: мистецтво виживати належить народові. Віктор ІГНАТЕНКО
- Вільна людина завжди говорить усе, що думає. Але не всім. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Він жив, як вареник у маслі, поки не урвалася масниця. Віктор ВОВЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло — замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю;
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, —
Нема кращого на світі
Над дівочу вроду.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина
Не була, як інші, пані,
А була людина.
Василь МОВА
"На балі", 1878
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
