Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Задача життя не в тім, щоб бути на боці більшості, а в тім, щоб жити згідно з внутрішнім, усвідомленим тобою законом.
Марк АВРЕЛІЙ - Задовольняються не покаранням злочинiв, а попередженням злочинiв.
Перiандр - Заздрість – ворог щасливих.
Епіктет - Закоханий у себе суперників не має.
ЦИЦЕРОН - Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Зробив діло — гуляй сміло.
- Зробив дірку до бублика дядя, на себе дивлячись.
- Зробив з глека лійку, а з живота — барило.
- Зробив з дуба спичку.
- Зробив з дуба шпичку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Маленький, як горобець.
- Маленький, як сонечко.
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
- Манить, як горобця на полову.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сказати, що кращі ліки від хвороб демократії — більше демократії, все одно що сказати: кращі ліки від злочинності — більше злочинів.
Генрі Луїс Менкен - Лише збіг обставин відкриває нашу сутність оточуючим і, головне, нам самим.
Франсуа де Ларошфуко - Лібералізм робить вигляд, що все що він робить на благо народу. Проте в дійсності, він усуває поняття народу, замінюючи його на одиничне “я”. Лібералізм – це прояв суспільства, що вже не є спільнотою. (…) Лібералізм не є проявом організованого суспільства, він прояв “розчиненого” суспільства. (…) Будь-яка людина, що не відчуває себе членом суспільства, є в деякій мірі лібералом.
Меллер - Слуги, що не мають пана, не стають від цього вільними людьми — лакейство у них в душі.
Генріх Гейне (1797-1856), німецький поет - Спокій країни — в справедливості.
Давньоєгипетська книга «Прославлення писарів»
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ну, що, пророк, накаркав?!
Олександр ПЕРЛЮК - Обібравши народ, можна вже подумати і про його соціальний захист.
Олександр ПЕРЛЮК - Один правдолюбець може зіпсувати всю нашу правду.
Олександр ПЕРЛЮК - Один твій хибний крок — і ти на Олімпі.
Олександр ПЕРЛЮК - Одна річ — поетичний дар і зовсім інша — дар придворного поета.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Рідна мова на чужині
Ще милішою стає. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця, Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія З закуреного темного віконця. Агатангел Кримський "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|