Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто йде до Горнього дому, не дбає про дім долішній.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто має від бога дар і не користуватися ним – злодій є.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Біда учить, а пан мучить.
- Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.
- Біди ні продати, ні проміняти — й грім біди не вб'є.
- Бідкався Хома, що грошей нема, а з'явились гроші – не гляне в очі.
- Бідна душа без гроша.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сили, як у бика.
- Сили, як у ведмедя.
- Сильний, як віл.
- Сильний, як дуб.
- Сильний, як комар.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Всі, хто виявився на голову вище тирана, поплатився нею.
Михайло ГЕНІН - Всяке тиранство і всяку нісенітницю й дурницю можна підкріпити якимось прислів’ям — спертися на колективну дурість століть.
Річард Олдінгтон - Держава, яка заздалегідь знає дати смерті своїх громадян, може вести до певної міри планове господарство.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Деспотизм — ось до чого веде торжествуюча спільна воля; а чий деспотизм — одного, декількох або всіх, — це вже несуттєво.
Бенжамен Констан - Деспотії гинуть через нестачу деспотизму, як хитруни — через нестачу хитрості.
Антуан де РІВАРОЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли йде про долю й добро власної нації, тоді не сміє бути ніяких вагань і оглядання на вселюдську справедливість…
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Держава зберігає та передає грядучим поколінням не лише матеріальні здобутки, але й твори духу і думки, прапори великих історичних чинів та пам’ять про великі подвиги й історичні постаті.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Національна ідея є підставою, центральною ідеєю і рушійною силою цілої історії України.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - В житті народів вирішує закон сили й боротьби.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК” - Найбільші зусилля і жертви – це лише наш обов’язок супроти минулих і майбутніх поколінь.
Дмитро МИРОН-“ОРЛИК”
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО Назва повісті, 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|