Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
Демосфен - Забудь про те, що дав комусь, а про те, що взяв, завжди пам'ятай.
Демосфен - Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям – ні, відповідав він: "Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні".
Діоген - Не від кожної людини те, що дає, приймай.
Благому недостойно годуватися злом. - Благочинність швидше в розумі людському вкорінена, а не з необхідності походить; не з незнання, не з пристрастей, не з облуди, а самовільно душею, що прагне, і щирістю.
Діон Римський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дай, Боже, здорово сходити, а на друге заробити!
- Дай, Боже, разом двоє: щастя і здоров’я.
- Держи голову в холоді, а живіт в голоді — будеш здоров.
- Держи голову в холоді, а ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.
- Добра жінка і здоров’я — то найбільший скарб.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Веселка вранці - на дощ.
- Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.
- Влітку один тиждень рік годує.
- Вранці трава пахне дужче, ніж завжди, - на дощ.
- Горобці в пилюці купаються - на дощ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Переможеним ми залишимо тільки сльози, аби було чим плакати.
Отто фон БІСМАРК - Переможець завжди сприймає якісь риси переможеного.
Бернард ШОУ - Перш ніж зробити важливий крок у житті, чоловік замислюється: «Що сказати?», а жінка — «Що вдягати?».
В. Хаббардз - Перш ніж побудувати стіну, я хотів би знати, що саме я відгороджую і від чого я відгороджуюсь. І кого я цим скривджу.
Роберт Фрост - Перше правило журналістики: не сперечатися із забобонами читача, а спиратися на них.
Олександр Коуберн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не можна бути незалежним, якщо від тебе нічого не залежить. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Не носіть каміння за пазухою — зіпсуєте фігуру. Наталія ІВАНКІВ
- Не підвищить держава зарплату міліції — житиме за рахунок народу... Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
- Нині більшість бізнесменів читає по складах: склад взуття, склад одягу, склад головних уборів. Віктор ІГНАТЕНКО
- Нинішня влада вся виконавча: виконує замовлення кількох сімей. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - І на бунт, на чорну зраду,
Братобійчу, люту зваду Всі врочисто сприсяглись. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Що нам воля?
Вовк поїсть нас серед поля, Нам про волю думать гріх! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|