Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто знаходить задоволення в самоті, або дикий звір, або бог.
Арістотель - Той, хто не вміє мовчати, не вміє і говорити.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Той, хто перемагає інших – сильний, той, хто перемагає самого себе – могутній.
КОНФУЦІЙ - Той, хто, повертаючись до старого, здатний відкривати нове, гідний бути вчителем.
КОНФУЦІЙ - Тому що ніколи в цьому світі ненависть не припиняється ненавистю, а відсутністю ненависті припиняється вона.
Будда
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кудкудак за п'ятак, кукуріку за копійку.
- Кудкудахкає на току, а яйце знесла в кропиві.
- Куй залізо, поки гаряче.
- Куй залізо, поки гаряче.
- Кулею попадеш в одного, у двох, а влучним словом — у тисячу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Міцний, як мур.
- Міцний, як скеля.
- Мне язиком, неначе баба лемішку в макітрі тре.
- Мне, як баба вовну або Семен тютюн.
- Мне, як гостець діда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Залишити злочин безкарним, значить вчинити його двічі.
Рішельє - Замало мати талант, слід ще на нього мати ваш дозвіл, — хіба не так, друзі мої?
Ф. Ніцше - Замість цього абсурдного поділу за статтю, краще ділити людей на динамічних і застояних.
Івлін Во - Занурюватися в себе варто тільки озброєним до зубів.
Поль Валері - Зараз ти можеш побачити дерево при світлі лампи. Цікаво, чи зможеш ти коли-небудь побачити лампу при світлі дерева?
Честертон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо в депутата випадково не спрацювала картка, це не випадково...
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо весь світ — театр, то головний режисер у ньому явно нездара!
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ви голодний та безправний, у квартирі собачий холод, вас лякає невизначеність та безперспективність — значить, у країні економічне зростання та цілковита демократія.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо виходити із суми награбованого олігархами, то Елтон Джон повинен у нас роками безвилазно давати по 3 концерти щодня.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо від нашої золотої еліти що й лишиться, то хіба що купа золотих унітазів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|