Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розумом можна вдачу набути, вдача ж розуму не здобуває.
Демонакс - Коли думаєш, поміркуй спершу про колишнє і приклади те до нинішнього, тож усе неявне відразу виявиться.
Сократ - Як бачення над усім єством царює, так і мудрість – над усією благодаттю.
Соломон - Мудра порада ліпше багатьох рук, і мудрий ліпше дужого.
Діодор - Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Заднього кусають собаки. (німец.)
- Іржа їсть залізо, турбота — людину. (німец.)
- Кіт хоч і до Франції поїде, то повернеться звідти мишоловом. (німец.)
- Кому не пощастить, той і в пшоняній каші пальця зламає. (німец.)
- Краще ложка помочі, ніж цебро порад. (німец.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Засумував, наче батька поховав.
- Затіпалося серце, як у птиці крила.
- Захекався, як віл у борозні.
- Захотілось, як вовку овець.
- Зачервонів, як буряк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сатирик кидається на танки абсурду з пляшкою чорнила.
Кароль Корд. - Сатирик так старанно відточував своє перо, що сточив його нанівець.
Володимир Колечицький. - Сатириком себе вважає й той, хто може лише передражнювати, а не висміювати.
Вєслав Брудзинський. - Сатиричний фільм вирішили випустити в німому варіанті.
Ерік Дивильковський. - Свідчення про його беззастережну відданість було підписане обома господарями, яким він служив.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Міф про депутатську недоторканність вкотре розвіяла розгнівана дружина.
Юрій БЕРЕЗА - Міцніша за сталь лише горілка!
Олександр ПЕРЛЮК - Можна було б жити і в підворітті, аби не свіжий вітер перемін.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Можна подумати, як у крадіїв-мільйонерів не буде депутатської недоторканності, то їх хтось посадить!
Олександр ПЕРЛЮК - Можновладці перевершили всі капіталістичні країни Європи і Америки з кількості обіцянок на душу населення.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
