Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон - Коли спитали його, що є мудрістю, відповів: "Досвід".
Не вдавай з себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж видає себе за здорового, а справжн - Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В очах чоловічки догори ногами стали.
- Сидить уже як собака в човні (Ні в сих, ні в тих).
- Як порося впустив.
- Як мила зїв (як з милом).
- У сірка (вовка) очей позичає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Брови тонкі, як шнурочки.
- Бубонить до себе, як баба на морозі.
- Бубонить, як у бочку дме.
- Бубонить, як чорт на коробці.
- Буде погода, як не потече з неба вода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Відділ чорного гумору в журналі "Аерофлот": "Чорна скринька".
Владімір Вішнєвській. - Відкриваючи геніальні думки, ми найчастіше повторюємо народні приказки.
Аркадій Давидович. - ВІДКРИТТЯ ФРЕСКО:
Якби ви розуміли те, що робите, вам би це, напевно, давно набридло.
- НАСЛІДОК ВІДКРИТТЯ ФРЕСКО:
того, що вам усе набридло, зовсім не випливає, нібито ви розумієте те, що ви робите.
- Відомий письменник — той, у кого беруть і слабкі речі; видатний — той, кого за них хвалять.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Життя значно поліпшилося б, якби побільше дурнів були ще й ледарями.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Життя йде своїм шляхом, а дурні — своїми дорогами.
Флоріан БОДНАР - Жінка, якщо захоче, будь-яку справу доведе до кінця.
Віктор ІГНАТЕНКО - Жінки називають козлом того, кого їм не вдалося зробити бараном.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Жінку можна приємно здивувати, тільки зробивши їй приємне.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні.
Два кінних, третій піший, піхотинець
За кінними біжить-підбігає,
Кров сліди заливає,
За стремена хватає,
Словами промовляє...
"Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали,
Од мене більшу добичу брали
І неприятеля під нозі топтали!
Слава не вмре, не поляже,
Од нині довіку!
"Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
