Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
"Слово о полку Ігоревім" - В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З дурнем каші не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горить.
- Захотілося у петрівку мерзлого.
- Зробив: на собаку мале — на кішку велике.
- І собака б ткав, якби хто нитки в'язав.
- Його й кури загребуть!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нема кращого друженька, як матінка рідненька.
- Нема цвіту, як маківочка, нема ріднішого, як матіночка.
- Неповороткий, як слон.
- Несе голову високо, як гуска.
- Несолоне, як трава.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Роль педагога полягає в тому, щоб відкривати двері, а не в тому, щоб проштовхувати в них учня.
Артур Шнабель (1882—1951, австрійський педагог, піаніст і композитор) - Слід більше довіряти тим, хто вчить, а не тим, хто карає.
Аврелій Августин (Августин Блаженний, 354—430, філософ і політик) - Справжній учитель — не той, хто тебе постійно виховує, а той, хто допомагає тобі стати самим собою.
Михайло Свєтлов (1903—1964, радянський поет) - Ставлення держави до вчителя — це державна політика, яка свідчить або про силу держави, або про його слабкості.
Отто фон Бісмарк (1815—1898, німецький державний діяч) - Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики.
Отто фон Бісмарк (1815—1898, німецький державний діяч)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Грішник — той, хто має гріш, безгрішний — тільки олігарх.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші не пахнуть — запах забиває.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гроші пахнуть, якщо бракує ентузіазму.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гуманна жінка піклується навіть про джентльмена.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Гуманний садист інших мучить тільки своїми успіхами.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі" - Бо вже я потурчилась, побусурменилась,
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
"Дума про Марусю Богуславку"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
