Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Веселий, як горобець.
- Хлопець, як живе срібло.
- Де врода, там і сила.
- Як хороший, не жаль грошей; а як поганий, копну ногами.
- Не дивися на вроду, лише на природу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Іде, як возом їде.
- Іде, як каліка.
- Іде, як на завтра.
- Іде, як слон.
- Іде, як снівниця снує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Упертість породжена обмеженістю нашого розуму: ми неохоче віримо в те, що виходить за межі нашого світогляду.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Усе в руках Господа, і тільки Історія вислизнула з-під Його контролю.
Збігнев Єжина - Усі – вільні! Пам’ятникам залишитись.
Віктор КОНЯХІН - У римлян не вистачило б геть зовсім часу на завоювання світу, якби їм довелося спершу вивчати латинь.
Генріх ГЕЙНЕ - У серйозних справах люди показують себе такими, якими їм належить бути, в дрiбницях — такими, якими вони є.
Нікола Себастіан ШАМФОР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не накличу собі долі,
Коли так не маю. Тарас ШЕВЧЕНКО - Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя. Тарас ШЕВЧЕНКО - Тече вода і на гору
Багатому в хату. А вбогому в яру треба Криницю копати. Тарас ШЕВЧЕНКО - Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі... Тарас ШЕВЧЕНКО - У всякого своє лихо...
Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки. Їм страшно й радісно, якась надія мріє... Так з вирію в свій край летять пташки. Леся УКРАЇНКА "Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця, голосом плачливим кличе своє любеє дитя. Іван ФРАНКО "Іван Вишенський", 1900 - Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей, Я тільки плачу, як дитя нужденне, А сил не набираюсь, як Антей? Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій? І доки рідний край Єгиптом буде? Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Горілка наш ворог, але хто сказав, що ми боїмося ворогів.
- За ваше здоров’я – за наше багатство!
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|