Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люди обурюються на несправедливість рівних собі більше, ніж на насильства своїх володарів.
Фукідід - Люди охоче вірять тому, чому бажають вірити.
Гай Юлій ЦЕЗАР - Людина — це душа, обтяжена трупом.
ЕПІКТЕТ - Людина або збожеволіє, або почне писати вірші.
ГОРАЦІЙ - Людина, що думає лише про себе й шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе, живи для інших.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як кіт в салі.
- Схилив хвіст, та під міст.
- Циганський піт проймає.
- Труситься, як Каїн.
- Коли стидаєшся, то крий решетом голову.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Здорова, як корова.
- Здоровий, як бик (як хрін).
- Здоровий, як велетень.
- Здоровий, як дуб.
- Здоровий, як лось.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Наклеп є своєрідною оцінкою великих масштабів твору.
Микола Реріх. - Наклеп має вічну весну.
Едмунд Берк. - Нам доводиться вас дурити, щоб зберегти вашу довіру.
Мечислав Шарган. - Нам не дано передбачити, як наше слово відгукнеться.
Федір Тютчев. - Нам нема чого боятися, крім страху.
Франклін Рузвельт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- За смерть сильніше лиш кохання.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Хто падає, за ним не тужать...
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Наші мрії, заміри, бажання перейдуть часто в дійсність аж тоді, коли від себе їх відірвемо.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Ступенем до перемоги стає нам кожний, хоч невдалий, зрив.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. - Коли слова на порох стерті,
Сповідатись зорям зайво. Богдан-Ігор АНТОНИЧ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Різні бувають естафети.
Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні - На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу. Ліна КОСТЕНКО "Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози... Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Іван ДРАЧ "Смерть Шевченка", 1962 - І тому ми спокійно і суворо
Стрічаємо у праці і борні Наклепи злобні і тупі докори, Потоки божевільної брехні. Василь СИМОНЕНКО "Ми думаєм про вас", 1962 - Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ "Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|