Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкi люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли i великого судна пересядуть на невеличкого човна, а вiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого сим не досягають, бо разом i собою переносять жовч і страх,– так і життєві змiни не усувають з душі того, що завдав прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти здоровий, радiю; якщо ти до того ще й веселий – радiю ще бiльше, бо веселiсть – це здоров’я гармонiйної душi. Душа, вражена яким–небудь пороком, не може бути веселою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає бiльшоi муки, як хворiти думками, мучитись серцем, мерзнути душею вiд холодного скрежету і відчаю. О, коли б ми цього морозу хоча б вполовину боялись!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Втікай — Москаль (або: панич) уха відріже.
- Зїж мене вовку! (або: Вовку візьми мене тай зїж! або: що тут робити! возьми вовку, та й перерви мене!).
- Не надівай очіпка, бо будеш вовка боятись! (кажуть дітям).
- Не жартуй з вогнем, бо впісяєшся (кажуть дітям, як бавляться з огнем).
- Безштанько, безштанько, — курячий дядько! (дражнять дітей, як не хочуть надівати штанів).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коси, як льон.
- Крадеться, наче вовк до ягняти.
- Кремезний, як ріжок.
- Крешуть, мов блискавиця.
- Кривиться, мов середа на п'ятницю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка, яку кохають, завжди домагається успіху.
Вікі Баум - Жінкам кар’єра дається сутужніше, адже в них немає дружини, що штовхала б їх уперед.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Жінкам частіше вдається покохати чоловіка, за якого вони вийшли заміж, ніж вийти заміж за чоловіка, котрого вони кохають.
Клер Люс - Жінки — більшість, яка існує на правах меншості.
Ліза Кремер - Жінки — ті ж чоловіки, тільки ще краще.
Андрій КНИШЕВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Це ж велика дурість – хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Якщо вади хочуть завжди бути прихованими, то чеснота, навпаки, радіє, коли її бачать.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Душа людини є така потаємна й мінлива, що жодною силою її не можна ні розгадати, ані зрозуміти.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Кого любить Отець, того й карає.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Він нечесний, тому що спілкувався з нечесними.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко
"Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
