Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт. - Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. - Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель - Гірших всюди більшість.
Біант. - Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Питання про небо, а відповідь про мотузок.
Іран. - Пиха рідко до добра доводить.
Франц. - Пиха снідає в достатку, обідає в злиднях, вечеряє в ганьбі.
Англ. - Пишається, як умита свиня.
Ірланд. - Під будь-яке вбрання вкрадеться кохання.
Франц.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
- Такий мороз, аж зорі скачуть.
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
- У місячні ночі сніг не тане.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вивчають глибину тоді, коли кидають каміння.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вивчають глибину, кидаючи в неї каміння.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Викорчовуйте корені зла, вони здебільшого поживні та смачні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Виправдання людожерів: "Адже людина — худоба".
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Відколи я на власні очі побачив те, що несила було й уявити, як же тепер вірити в світи, які сам вигадав?
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народи до свободи ідуть од природи.
Касіян САКОВИЧ - Хто волю творить Божу – вічно протриває.
Касіян САКОВИЧ - Найбільше досягають мети і великого успіху ті, хто намагається знайти вірного і доброго друга.
Касіян САКОВИЧ - Не належить шляхетному розуму більше втрачати часу на сон, ніж на свідоме життя, бо ж сон є якоюсь подобою смерті.
Касіян САКОВИЧ - Людське серце є власною оселею, в якій живе Бог, що читає і вивідує його думки.
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
