Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій - Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей - Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ставився як лев, а згинув як муха.
- Не той лях в полі, як у коморі.
- У лісі вовки виють, а на печі страшно.
- Жінка Йвася боялася, під припічок сховалася.
- Ну їй богу ж, поза кущем щось, шелесть, шелесть! (не няли віри, що він бачив сто вовків, так він зменшував-зменшував, а далі ото і каже: але я чув немов щось зашелестіло).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Готуй влітку сани, а взимку воза.
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
- - Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- То не лихо, якщо за карбованець дають півкарбованця; а то буде лихо, коли за карбованець почнуть давати по пиці.
Михайло Салтиков-Щедрін - Товариші виховують набагато краще, ніж батьки, тому що їм не властива жалість.
Андре МОРУА - Тоді людина стане кращою, коли ви покажете їй, яка вона є.
Антон ЧЕХОВ - Той, кого привели до мети, не має права вважати, що він досяг її.
М. Ебнер-Ешенбах - Той, хто бреше, не уявляє трудності своєї задачі, бо він змушений буде ще двадцять разів збрехати, щоб сховати першу брехню.
Олександр Поп
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не люблю сплачувати податки.
Напевне знаю, що ці гроші я витратив би зі значно більшою користю для платника податків. І цього пла - Не маючи свого таланту, закопував у землю чужий.
Людмила СУВЕРТЕКА - Не поспішайте чинити добро. Його треба робити поволі, щоб помітили і оцінили.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не стільки того гонорару, як гонору.
Віктор ІГНАТЕНКО - Несподіване відімкнення електроенергії сприяє жвавому спілкуванню в комп’ютерних відділах.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна...
Тільки іноді з-під печі
Чути голос цвіркуна.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла
І стала знову, як труна.
Олександр ОЛЕСЬ
"Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
