Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не можна ні мертвяка розсмішити, ні нерозумного розуму навчити.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Дівчина погубляє красу свою перелюбством, а муж мужність свою – грабіжництвом.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кепський то господар, що в своїй хаті змокріє.
- Казав сліпий: "Побачимо".
- Казав сліпий до глухого: "Слухай, як безрукий голого обдирає".
- Києм того, хто не береже свого.
- Кинув своє смажене і побіг за чужою редькою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Поглядає, як стрілець на орлицю.
- Погуляв, як собака на мотузку.
- Подавився, як сто карбованців дав.
- Подивився, наче кислицю з'їв.
- Подивився, як шага дав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Форма — можливість структури.
Людвіг Вітґенштейн. - Форма — солдатська. Зміст — статутний.
Джангулі Ґвілава. - Форма є найвищий зміст.
Фрідріх Геббель. - Формалізм починається там, де кінчається думка.
Василь Симоненко. - Формулу геніальності вивести неможливо, бо геніальність є порушення формул.
Євген Євтушенко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- У себе вдома розмовляй тільки рідною мовою. Це принесе тобі душевний спокій і насолоду в житті.
Іван Огієнко - Шануй земляка свого й розмовляй із ним та пиши до нього тільки рідною мовою.
Іван Огієнко - Зберігай своє особове ім?я й родове прізвище в національній формі й ніколи не міняй їх на чужі.
Найменша зміна їх — то вже крок до винародовлення. - Сумлінно навчай дітей своїх рідної мови й рідномовних обов?язків. Пам?ятай, що невиконання цієї заповіді стане найбільшим непрощенним гріхом твоїм супроти Батьківщини.
Іван Огієнко - Сумлінно подбай, щоб закласти рідну школу для дітей твоїх, яка навчила б їх не тільки рідної мови, але й рідномовних обов?язків.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
