Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Праця дурня стомлює його.
Біблія. Екклезіаст; 10,15. - Призначення людини – в розумній діяльності.
Аристотель - Прихованих небезпек треба остерігатися найбільше.
Публілій Сір - П'яний робить багато такого, від чого, протверезівши, червоніє.
Сенека - Раб той, хто не вміє володіти собою.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Свій коли не вкусить, то ущипне.
- Хоч свій, та гірше чужого.
- Свої собаки поїлися (покусалися).
- Де пси свої гризуться там чужий не мішайся.
- Нехай чорти побються і помиряться, а нам рідним братам, нічого туди мішаться! (то старший станув розбороняти — чи не батька з матірю, а менший так розумно на це озвався)!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вівця вирощує руно не тільки для себе.
- Від господарського ока худоба поправляється.
- Від доброго дерева - добрий і плід.
- Від доброго кореня - добрий і одкорінок.
- Від догляду і кінь слухнянішає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми співчуваємо завжди іншим у бідах, яких самі позбавлені.
Клод Гельвецій - Ми стоїмо за терпимість, але терпіти нетерпимість дуже важко, а терпіти нестерпне просто неможливо.
Джордж Денісон Прентіс - Ми так багато в житті зневажаємо, щоб не виповнитися зневагою до самих себе.
Люк де ВОВЕНАРГ - Ми утворили Італію, давайте створювати італійців.
К. Кавур - Ми, москвини – народ волоцюг.
Максим Горький
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Погано, коли правда спить. Ще гірше, коли з ким попало.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Погано, коли хата скраю — може не дійти гуманітарна допомога.
Роман КРИКУН - Поза словами ідей нема, але слова затемнюють iстину.
Богдан ЧЕПУРКО - Поки дурень повторює старі помилки, розумний вже робить нові.
Олександр ПЕРЛЮК. - Політикум — зібрання кумів у політиці.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
