Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш вiднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим i двох-трьох ворогiв.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не той кінь, що в болото увезе, а той, що з болота вивезе.
- Не то біда, що не пється вода, а то біда, – що пється вода.
- То не біда, як є хліб і вода.
- То ще не біда, що по вязи вода: але гірше проняло, що і копилля заляло.
- Ще не біда, що без риби середа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ай, ай, місяць май - як не холодний, то голодний.
- Ані в студеній воді не вмиється.
- Ані за холодну воду.
- Ані свяченою водою не відхреститися.
- Баба Варвара ночі урвала, а дня доточила.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Виявити мудрість у чужих справах набагато легше, ніж у власних.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Від великого до смішного — один крок.
НАПОЛЕОН І - Від недостатньої поваги до себе діється стільки ж вад, скільки і від зайвої до себе поваги.
Мішель МОНТЕНЬ - Відмова – це прoпозиція підняти ціну.
Жорж Елгозі - Відсутні завжди виявляються винними.
Філіп Детуш
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Свій народ можна обманути лише раз, але ж вибори в країні кожні чотири роки, після того, як обман забувається.
Олександр ПЕРЛЮК - Світ не без жінок!
Олександр ПЕРЛЮК - Світить сонце для всіх однаково, а от гріє всіх по-різному.
Олександр ПЕРЛЮК - Світле майбутнє лишилось у нашій історії темною плямою.
Олександр ПЕРЛЮК - Світом править любов, нами — мафія.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати,
Щоб самим не впасти в них!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку
Дожидать на себе грому!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
