Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій - Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд. - Багатії та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе знеславлюють.
Плутарх - Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл - Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ачхавере під черевере, щоб бах-тірувала (кепкують з циган, що ніби вони так погоняють коней, — або ще: "ачхаверди").
- Мясало! (Жартують так з циганів)
- Циган і почав і "мясечко-салечко", і "мясце-сальце" — ні не виходить! А далі "Мясало" каже).
- Оттак я йому голову скрутив. (Циган внадився кудись обідати і вже помічає, що господиня, як покрає мясо на тарілці, то луччими кусочками до чоловіка, чи до дітей повертає.
- От Циган пішов на хитрощі: почав розказувати, що він горобця піймав, — "і оттак", каже "головку скрутив", та хап за тарілку і крутнув її луччими кусочками до себе...).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пропав, як у воду впав.
- Пропадеш, як булька на воді.
- Пропадеш, як гнила колода.
- Пропало, як з воза впало.
- Пропало, як на собаці сало.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Влада – це плащ, який нам здається надто широким на чужих плечах і надто тісним – на наших...
Адріан Декурсель - Влада має невід'ємне право брехати заради свого порятунку.
Артур Сільвестр - Влада над людьми здобувається лише шляхом служіння їм.
Віктор Кузен - Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно.
Л. Актон - Влада супроти волі народу, яка базується на свавіллі правителя, називається тиранією.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ті, хто так гарно обіцяє світле майбутнє, не зовсім кепсько живуть і сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - У кожного бандита своє обличчя. Але одна маска на всіх.
Віктор ІГНАТЕНКО - У нас все кидають на вибори задля того, щоб на виборах усіх кинути.
Віктор ІГНАТЕНКО - У нас усе життя життя тільки починається.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Улюблена робота — це будь-яка робота, котру виконуєш не ти.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Спить Вкраїна,
І настане колись час — Її збудить знов до жизні Народовців чесний глас. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, — Нам пора для України жить. Іван ФРАНКО "Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні, Як пташина без гніздечка На німій руїні. Пантелеймон КУЛІШ "Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю, І розіллється слава України По всій вселенній, од краю до краю. Пантелеймон КУЛІШ "Слово правди", 1882 - Що там тюрма!
То слава наша! Ми всі тепер сидим в тюрмі! Всі п'єм одну ми скорбну чашу, Одна вона — тобі й мені. Олександр КОНИСЬКИЙ "Я не боюсь...", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|