Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лiкаря не потребують здоровi, а слабi.
Євангеліє від св. Матвія - До одежi ж старої нiхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збiжиться вона, i дiрка стане ще гiрша. I не вливають вина молодого в старi бурдюки, а то бурдюки розiрвуться, i вино розiллється; а вливають вино молоде до нових бурдюкiв, - й одне й друге збережене буде.
Євангеліє від св. Матвія - Жниво справдi велике, та робiтникiв мало; тож благайте господаря жнива, щоб на жниво своє вiн робiтникiв вислав.
Євангеліє від св. Матвія - А як хто вас не прийме i ваших слiв не послухає, то виходячи з дому чи з мiста того, обтрусіть порох iз нiг своїх.
Євангеліє від св. Матвія - I видасть на смерть брата брат, а батько - дитину. I дiти повстануть супроти батькiв i їх повбивають.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Всі дівчата — голуб'ята, а де ж ті чортові баби беруться?
- Гарний, як спить, та ще й пикою до стіни лежить.
- Глухий, що не дочує, то вигадає.
- Губа не дура, а язик не лопата, — знає, що гірке, що солодке.
- Де Крим, де Рим, а де попова груша!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Личить, як свині хомут.
- Личить, як свині ярмулка.
- Личко, як з роси й води.
- Лишився, як на билині.
- Лід кріпкий, хоч гармати коти.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Громадська думка — останній прихисток політиків, які не мають власної.
Моріс Картер. - Громадська думка — страшенна боягузка: вона боїться сама себе.
Вільям Гезлітт. - Громадська думка — це думка тих, чиєї думки зазвичай не питають.
Кшиштоф Теплиць. - Громадська думка — це спроба організувати невігластво суспільства й піднести його до рангу фізичної сили.
Оскар Уайльд. - Громадська думка — це розпусна дівка.
Наполеон І.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бив байдики в дві зміни.
Василь ТИТЕЧКО - Біда не приходить сама — за нею йдуть податківці.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Бійся не того, хто бреше, а того, хто йому вірить.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Брехати про інших треба так, як ти хотів би, щоби вони брехали про тебе.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Буває й так, що втрачене лице було лиш маскою.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Борис ГРІНЧЕНКО
"До праці", 1881 - Не мине без пуття наша мука страшна,
Наша праця під гнітом неволі.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Наша доля", 1881 - Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881 - І для тих нема там місця,
Що не мають чого їсти,
І тепер там ніде стати
Тим, що хочуть працювати;
І тепер там ніде жити
Тим, що мусять хліб робити!
Василь МОВА
"На степи!", 1883 - Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав.
Що робив, те робив я до краю
І всю силу, що мав я і маю,
На роботу невпинную клав.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Хлібороб". 1884
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
