Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить закон твердий мати, а справи – світлі. І рівний будеш Богові, як не вчиниш нічого, його не гідного.
Демокріт - Коли лихословив його хто, що нечистими місцями ходить, відповів: "Сонце також нечисті місця освітлює, та не оскверняється".
Діоген - Сліди благих мужів час не згладжує, велич померлих осяює.
Еврипід - Бог може сотворити що схоче, людина ж та добра, яка корисне обмірковує.
Аристотель - Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як одважуть киякою, то хліба більше не їстимеш.
- Е, ти ще не бачив смаленого вовка.
- Знаю, де козам роги втинають.
- Туди тебе зашлють, де козам роги правлять.
— ... на дядьків хутір.
— ... де волам роги приправляють, а кози кують підковами.
- Я тебе пережену на гречку! (в школах, карали школярів за провини: ставили вклякати на гречку, і часами голими колінами).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тісно, як в мішку.
- Тісняться, неначе хліб у печі.
- Товста, як бодня.
- Товста, як гора.
- Товстенький, як пеньок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Іноді відвага виростає зі страху. Джордж Байрон
- Іншим вибачай багато, собі ж – нічого.
Публілій СІР - Інші вади притуплюють розум, пияцтво ж руйнує його.
Мішель МОНТЕНЬ - Існувати повніше – це все більше об'єднуватись.
П. Шарден - Існує два способи командувати жінкою, але ніхто їх не знає.
Френк Хаббард
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Той, хто ділить шкуру невбитого ведмедя, безмежно щедрий.
Юрій РИБНИКОВ - Ніщо так не звеличує людину, як власна думка про себе.
Юрій РИБНИКОВ - Коли всі ходитимуть на роботу, як на свято, нікому буде працювати.
Юрій РИБНИКОВ - Що більше скромних, то краще живеться нахабам.
Юрій РИБНИКОВ - Хоч би хто грав у демократію, програє народ.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887 - Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, —
Усяким співам волю дай,
То й буде в нас співучий край!..
Борис ГРІНЧЕНКО
"Сорока", 1889 - До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
