Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не тут мука жахлива, а вічна мука страхітлива.
Діонісій - Безчестя стерпіти – велично й могутньо, а як слави набути прагнеш, то теє величної душі потребує і значного розуму, щоби, отримавши її, не втратити. То як хочеш слави зазнати – оджени славу, а як її вишукуєш – втратиш, бо така слава – подоба слави.
Діонісій - Говори, що гідно, і коли гідно, і про тих, хто гідний. І не почуєш того, що негідно.
Євгарій - Він, зустрівши Антісфена в школі, де той продовжував навчатися, сказав: "Чи не відаєте, що міра слову – не мовець, а слухач?"
Платон - Ніщо без промислу не існує перед Богом. Усе бачить безсумнівно, так і прийде, роздаючи кожному спасіння.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дурень не робиться, а з п’янки родиться.
- Душа міру знає: вип’є, а потім лежить.
- Жінка люба вела чоловіка з корчми за чуба.
- Жінка стільки виливає сліз, скільки чоловік випиває горілки.
- Жінку і дітей завжди вітає як не кулаками, то нецензурними словами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дав, як кіт наплакав.
- Давить, як мороз бабу.
- Далекий, як зірка.
- Далеко, як небо від землі.
- Далеко, як оком глянеш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди дрібного розуму чуттєві до дрібних образ. Люди великого розуму все помічають і ні на що не ображаються.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Маячня? Але ж нова!
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Ми живемо у світі, де один дурень створює багато дурнів, а один мудрий — дуже мало мудрих.
Георг Кристоф ЛІХТЕНБЕРГ - Мовчання — чеснота дурнів.
Френсіс БЕКОН - Мовчить, дурень, але — як зарозумно! О.В. ІВАНОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Безправних людей багато там, де права людини — вищі за все.
Володимир ШАМША - Бо в нас найефективніший метод збагачення підлих — теревені для бідних.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Будь-яка поразка починається з переможної ейфорії.
Володимир ШАМША - Вже й олігарх метикує по-українськи: «Що б тут ще вкрасти?»
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Віддав півцарства за коня, а він виявився Троянським...
Володимир ВАРНАВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки.
Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА
"Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця,
голосом плачливим кличе
своє любеє дитя.
Іван ФРАНКО
"Іван Вишенський",
1900 - Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей,
Я тільки плачу, як дитя нужденне,
А сил не набираюсь, як Антей?
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій?
І доки рідний край Єгиптом буде?
Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
