Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли навколо багато розумників, тоді і з’являється велика омана.
Лао-ЦЗИ - Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН - Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод - Коли ти зробив комусь добро й це добро принесло плоди, навіщо ти, як безрозсудний, домагаєшся ще похвали і нагороди за свою добру справу? Марк АВРЕЛІЙ
- Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки баби, поти й ради.
- Поки жива бабуся, я нікого не боюся.
- Добра жінка мужові свому вінець, а лиха кінець.
- Перша жінка від Бога, друга від людей, а третя від чорта.
- Смерть і жена від Бога призначена.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тепло, як за лихим паном.
- Ти в цьому розумієш, як ведмідь на зорях.
- Ти мені набрид, як гірка редька.
- Тиняється, як злодій по ярмарку.
- Тиха, як вода в криниці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вмерти найкраще між 15 жовтня і 15 грудня; у серпні публіку не зібрати.
Едмонд Ротшільд - Вмирає любов від втоми, а ховає її забуття.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Вміння мужньо переборювати самого себе — ось що завжди здавалося мені одним з найбільших досягнень, якими може пишатися розумна людина.
П’єр БОМАРШЕ - Вміти висловити, наскільки любиш, значить мало любити.
Ф. Петрарка - Воднева бомба — винахід, що дозволяє покінчити з усіма винаходами.
Роберт Орбен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сучасне — завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
Олександр ДОВЖЕНКО - Та й що ж то за народ, коли про свою користь не дбає і очевидній небезпеці не запобігає?
Іван Мазепа - Таж і в бурю не всі човни гинуть.
Іван ФРАНКО - Так довго чекав натхнення, що коли воно нарешті прийшло, він уже забув, для чого воно йому треба.
Микола БІЛОКОПИТОВ - Талант критика – це вміння обирати жертву по зубах.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Облягла душу ніч — непрозора страшна,
Нема шляху з німої пустині.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Ніч".1896 - Неси ж мене. коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою...". 1896 - О ні!
Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Іван ФРАНКО
"Чого являєшся мені...", 1896 - Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897 - Вниз котиться мій віз. Пов'яли квіти,
Літа на душу накладають пута.
Іван ФРАНКО
"Поет мовить", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
