Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наскільки ж той нетямущий, що замість миру війну обирає.
Геродот - Несподіване зло засмучує кожну людину, зненацька заставши.
Коли ж очікуєш його, готовий до цього розум, спокуси минувши, легко чинить опір. - Очікування напастей ще до біди зміцнює того, хто очікує, ще до того, як прийдуть.
Діон - І прийшли до Нього учні і дивувались, що Він розмовляє з жінкою.
Євангеліє - Ліпше жити у пустелі з левом і гадюкою, ніж жити з жоною лукавою і язикатою.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У нашому полку чорт має толку.
- Суботним штихом на недільний торг.
— Суботнім штихом шиє для поспіху.
- Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
- Хто в ліс, а хто по дрова. Хто в горох, а хто в сочевицю.
— Те в горох, а те в чечевицю.
- Хто зван, той і пан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Набрид, як гірка редька.
- Набував, як сокола, а збуває, як осла.
- Нагло, як сніг на голову.
- Нагримав, як на батька.
- Надувся, як жаба на пеньку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дружба — це таке святе, солодке, міцне і стале почуття, що його можна зберегти на все життя, якщо тільки намагатися не просити грошей у борг.
Марк ТВЕН - Дружба двох жінок — завжди змова проти третьої.
Альфонс Карр - Дружба між жінками — усього лише пакт про ненапад.
Анрі де Монтерлан - Дружба, заснована на бізнесі, краща, ніж бізнес, заснований на дружбі.
Рокфеллер - Дружба – це любов без крил.
Джордж БАЙРОН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Демократичний принцип: щоб усім було добре. Аристократичний: щоб ліпшим було ліпше, а гіршим гірше. – Демократичний принцип: закони пишуться про всіх. Аристократичний: та не про кожного. – Демократичний принцип: усяке бажання маси є правне. Аристократичний: жадне бажання мас, само з себе, не заслуговує на увагу. – В усіх випадках, аристократичний погляд ближчий до реальності.
Володимир ДЕРЖАВИН - Кожен режим гине насамперед через самоотруєння власною пропагандою, яка була первісно призначена для мас...
Володимир ДЕРЖАВИН - Дві відміни національної пихи: західні нації пишаються з своїх лихих прикмет, а східні – з своїх уявних.
Володимир ДЕРЖАВИН - Політик є людина, що уявляє, начебто протидія буде тим слабша, що міцніша є дія. Політикан є значно скромніший: він лише сподівається, що встигне полагодити власні справи, заки протидія розгорнеться.
Володимир ДЕРЖАВИН - Лиха недоля – назавсіди кинути рідний край, та ще гірша – зовсім не мати права кинути його.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
Назва комедії, 1872 - Марко Проклятий.
Олекса СТОРОЖЕНКО
Назва повісті, 1874 - Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості!
Визирати тебе буду
На кедровім мості.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Молодосте...", 1876 - Шукай краси, добра шукай!
Вони є все, вони є всюди.
Не йди в чужий за ними край,
Найперш найди їх в своїй груди.
Іван ФРАНКО
"Шукай краси, добра шукай!", 1877 - На шляху поступу ми лиш каменярі.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
