Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил - Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Той, хто не вчився, довіку в сутінках.
- Толкуємо про ялові гуси, що на псарню літають, а молока носять потроху.
- Тонув — сокиру обіцяв, а витягли — топорища шкода.
- Топчи правду в калюжу, а все чиста, буде. (в луже)
- Торік була пожежа, а й досі ще смалятину чути.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зустрівся, як з ворогом.
- Зустрівся, як з другом.
- З'явився, як грім з ясного неба.
- З'явився, як сніг на голову.
- Іде, аж земля гуде.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ти на вершині, то перебуваєш над безоднею.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Коли читав цей твір, у мене щоки аж пашіли. Збоку здавалося, ніби це від захвату, а насправді – від сорому.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Колись людина мусила долати барикади, а тепер вони перебираються через неї.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Контекстом слова є світ.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Кошмар майбутнього – пам’ятники, що говорять.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вітчизна в мені ще колись упізнає себе.
Оксана ЗАБУЖКО - Військо можна перемогти – жінку ніколи.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - В літописах годі шукати згадок про веселих людей.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Смерть володаря завжди несподівана.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Дехто вмирає, так і не народившись.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував,
І безліч рук до неї простягалось,
Мов до зорі, що вказує дорогу.
Леся УКРАЇНКА
"Fiat nox!", 1896 - Щастя хочеш ти зазнати?
Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б'ється.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
