Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
"Слово о полку Ігоревім" - В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім" - З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім" - Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не в такому варили і виїдали.
- Не страш кота салом!
- Ми самі з вусами.
— ... тільки ніс не обріс.
- Не бий мене в ніс, бо я сам біс.
- Бачили ми таких!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.
- Серпень збирає, а зима поїдає.
- Туман вранці стелиться по воді - день буде сонячний.
- У першій половині серпня погода стала - буде зима довготривала.
- У червні на полі густо, а надворі пусто.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наші чесноти — це найчастіше по-мистецьки переодягнені вади.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Не бери в голову, бери в кишеню.
Віктор КОНЯХІН - Не бійтесь помилятися — бійтесь повторювати помилки.
Теодор Рузвельт - Не буває похмурих часів, бувають похмурі люди.
Ромен Роллан - Не будемо надто вибагливі. Краще мати старі-старезні діаманти, чим не мати ніяких.
Марк Твен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Рибу їдять для того, щоб порозумнішати, а м’ясо — щоб зберегти запаси риби.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ринковий механізм: одна банда спонукає до діяльності іншу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ринок — молодець: скаче завжди попереду кожного підвищення зарплати й пенсії, а життєвому рівню взагалі дає десять очок наперед.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рівність — це коли олігарх від жиру не біситься, як «мінімаліст» від мінімальної зарплати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Розтягування колгоспів довело, що людина — не зовсім суспільна тварина.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся УКРАЇНКА
"Слово, чому ти не твердая криця...", 1896 - Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно!
Не бий крильми в порожньому просторі.
Ти, музо винозора, не сліпи
Мене вогнем твоїх очей безсмертних!
Леся УКРАЇНКА
"То be or not to bе?..", 1896 - В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
