Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд. - Багатії та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе знеславлюють.
Плутарх - Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл - Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Люд вже давно коверзує — з того лихо і плазує.
- Біда куца, а горе чубате.
- То не горе, що горює, а то горе, що сміється.
- Як піде горе з рання, то аж до смеркання.
- Тілько теє не минеться, як горенько ійметься.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кинув, мов собаці.
- Кисле, мов кваша.
- Кисле, як оцет.
- Кисне, мов кваша.
- Кисне, мов солоний огірок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Половина грошей, які витрачають на рекламу, викидається марно; але як дізнатися, яка саме половина?
Вільям Гескет Левер. - Померти найкраще між 15 жовтня і 15 грудня. У серпні публіку не збереш.
Едмон Ротшильд. - Помилка — це істина в останній інстанції.
Леонід Сухоруков. - Помилка — це реалізована глупота.
Олег Келлер. - Помилки дурнів часом такі разючі, їх так складно передбачити, що вони заганяють мудреців у тупик і корисні лише тим, хто їх припускається.
Жан Лабрюйєр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мораль ніколи не старіє.
Павло МОВЧАН - Слово формує світ. Спотворене слово – спотворює його.
Павло МОВЧАН - У слові розкривається душа.
Павло МОВЧАН - Зрозуміти культуру далеких предків – значить зрозуміти себе.
Павло МОВЧАН - Слово Боже розпиналося на пергаменті заради людини.
Павло МОВЧАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
