Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН - Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі.
Луцій Анней СЕНЕКА - Перший келих вина, за звичай, п’ють за здоров’я, другий — заради задоволення, третій — заради нахабства, останній — заради божевілля.
Анахарсіс - Пияцтво є добровільна вправа в шаленості.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стрункий, як ялинка.
- Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди.
- Веселий (або: Жвавий), як живчик.
- Веселий, як горобець.
- Хлопець, як живе срібло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорний, як галка.
- Чорний, як земля.
- Чорний, як каглянка.
- Чорний, як мара.
- Чорний, як негр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Задоволення, з яким сприймають насильство, що вчиняють над екранним персонажем, перетворюється на насильство над самим глядачем.
Теодор Адорно. - Зазирнув я якось за лаштунки до маріонеток: біля мотузок також маріонетки. Далі мене не пустили.
Станіслав Єжи Лец. - Заїка-базіка — що може бути нестерпнішим?
Андрій Коваль. - Зайва деталізація шкодить гуморові, оскільки гумор за своєю природою — явище асоціативне; він виникає там, де є простір для домислу, підтексту.
Володимир Різун. - ЗАКОН АРТУРА БЛОХА:
Що глибшою й захопливішою є якась думка, то більше людей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Принцип повторності в історії – дуже умовний, а найменше кермується ним той, хто історію направду творить.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Насильне засвоювання несвоєрідного відхиляє лінію природного напрямку.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Влада ідеї хоче бути владою найчистішого абсолютизму.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Людина чину не дозволяє втискати життя в прокрустове ложе теорії-формул.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Націоналізм є передовсім силою внутрішнього самоопанування.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Окують царей неситих
В залізнії пута,
І їх, славних, оковами
Ручними окрутять,
І осудять губителей
Судом своїм правим,
І вовіки стане слава,
Преподобних слава.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
