Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що ж ви хочете, людина вона і є людина.
СЕНЕКА - Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних.
КОНФУЦІЙ - Щасливий випадок недовго чекає.
Піндар - Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Меле, меле, та муки нема.
- Язик без костей: що набриде, то й лепече.
— Нема костей в язиці.
— Можна брехати владиці.
- Не тямить голова, що язик лепече.
- Язик в роті, меле що на охоті.
- Ти уже чого не наплетеш своїм безкостим язиком.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Товстенький, як пеньок.
- Товстий, як бичок.
- Товстий, як кабан.
- Товчеться, як Марко по пеклі.
- Товчуть його, мов дурного.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Тільки мова, вражена раком, виявляє схильність до новотворів.
Карл Краус. - Тільки моральний тип мислення спроможний створити фахову журналістику.
Йосип Лось. - Тільки на рівні фрази мова щось говорить; поза фразою вона не говорить ні про що.
Поль Рікер. - Тільки наприкінці праці стає ясно, з чого треба було почати.
Блез Паскаль. - Тільки не говоріть, будь ласка, моїй матері, що я працюю в рекламному агентстві. Вона думає, що я служу тапером у борделі.
Жак Сегела.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Йому так мало платили, що він мусив бути свідомим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Геній – це маяк, котрий світить нащадкам тих, для кого був більмом на оці.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Похвали людину за її спиною – і вона повернеться до тебе обличчям.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Бути цензором означає відсіювати розумне, добре, вічне.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Той, хто ворог собі, особливо небезпечний для інших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
