Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули. - Цей удень свічку запалив та з нею ходив по місту і, коли хтось спитав його: "Навіщо робиш це, о філософе?", – відповів: "Людину шукаю!"
Діоген - Зіллємось одне з одним духовно й будемо братолюбцями більше, ніж самолюбцями.
Діоген - Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст - Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не боїться голота ні дощу, ні болота.
- Не все переймай, що по воді пливе.
- Не вчи старого півня пшеницю клювати.
- Не дми в попіл, бо очі запорошиш.
- Не знаєш жарту — не йди між люди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хто в літі буде співати, той узимі буде танцювати.
- Хто влітку спеки боїться, той зимою не має чим
- Якщо в серпні у дурні пошився, значить, мудростi не навчився.
- Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора - на дощ.
- Вересень слухає погоду січня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кокетство — не завжди засіб спокуси, воно буває і засобом захисту.
К. Сільва - Коли бачиш рівняння E = mc2, стає соромно за свою балакучість.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Коли безсилля змушене висловлюватися з якогось приводу, воно подає це як результат вільних виборів.
Вільгельм ШВЕБЕЛЬ - Коли Бог створив людину, нестаток у Сатані відпав.
Кароль Бунш - Коли вже незмога для любові, є ще сили для ревнощів.
Марія Домбровська
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дехто коли й залишає слід на землі, то хіба для слідчих.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто, деінде, подеколи ще звучить гордо!
Олександр ПЕРЛЮК - Диво не станеться, поки його не профінансувати.
Олександр ПЕРЛЮК - Диктатуру пролетаріату ми вже проходили, зараз проходимо диктатуру крадіїв-мільйонерів.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того й судові органи, щоб жоден крадій-мільйонер не сів за грати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить,
І не пом'яне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Косар", 1847 - Може, мені на чужині
Лежать легше буде,
Як іноді в Україні
Згадувати будуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим
Тебе заріжуть, мов собаку,
Уб'ють обухом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти,", 1857
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
