Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов перемагає все.
Вергілій - Люди існують один для одного.
Марк АВРЕЛІЙ - Люди не народжуються, а стають тими, хто вони є.
Клод Гельвецій - Люди обурюються на несправедливість рівних собі більше, ніж на насильства своїх володарів.
Фукідід - Люди охоче вірять тому, чому бажають вірити.
Гай Юлій ЦЕЗАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вона співає, як муха в глечику.
- Гарна година, та ні з ким полаятись.
- Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня!
- Два пани, а одні штани: котрий раніше встав, той ся і вбрав.
- Добро пожалувать мимо наших воріт борщу сьорбати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня - - Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
- Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня - Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій Сковорода
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніщо так не видає безпорадність автора, як нагромадження фактів.
Оноре де Бальзак. - Ніщо так не виявляє відсутність почуття гумору, як сміх.
Олівер Гассенкамп. - Ніщо так не дратує, як переконливі аргументи опонента.
Володимир Черняк. - Ніщо так не заважає бачити, як власний погляд.
Дон-Амінадо. - Ніщо так не заважає природності, як бажання здаватися природним.
Франсуа де Лярошфуко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Незлим тихим словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт" - І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дрете
З братів незрящих, гречкосіїв.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Неложними устами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Муза" - Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Не минайте ані титли,
Ніже тії коми.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
