Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - ...нам треба найретельнiше дбати про те, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоцiненний скарб, по недбальству не потрапити на щось пiдроблене i мниме, що називається пiдлесником.
Григорій СКОВОРОДА - ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ну, вже намурмосилась.
- Віддув губи, як копиці.
- Таке то гречане — аж репається.
—... свахо! як гречане, то й порепалось. — ... воно гречане: ти його в піч, а воно і репається. - Дметься, як легке в горшку.
- Сидить, як чорт у болоті.
— сидить, очі вилупив ... сказано, що неслухняне. — Сидить, наче сатана.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурний, як дірявий чобіт.
- Дурний, як довбня.
- Дурний, як колесо.
- Дурний, як корок.
- Дурний, як миколаївський чобіт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Немає відповіді принизливішої, ніж мовчання.
Мішель МОНТЕНЬ - Немає дурнів більш нестерпних, ніж ті, які не зовсім позбавлені розуму.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає кращого засобу розпалити в комусь пристрасть, аніж самому залишатися холодним.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає на світі стіни, якими б міцними не були її цеглини, яка б могла протистояти волі й думці людини.
Ж. АМАДУ - Немає нічого більш мізерного, дурного, огидного, жалюгідного, егоїстичного, злопам'ятного, заздрісного та невдячного, ніж Натовп.
У. Хезлітт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Зараз усе купується — не за зарплату, звичайно.
Олександр ПЕРЛЮК - Заслужив кохання жінки — сам винен!
Олександр ПЕРЛЮК - Зверху здається, що виплата зарплат і пенсій — даремна витрата грошей.
Олександр ПЕРЛЮК - Звичайно, дурня за язик не тягнуть, йому просто підсовують мікрофон.
Олександр ПЕРЛЮК - Звичайно, жінка терпить чоловіка лише через велике кохання до нього.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво Та темний бовван на козачій могилі Про давнє, минуле кричить мовчазливо. Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі. Павло ТИЧИНА "Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим: хімічна реакція одного дня, оксидація життєвого прагнення. Юрій Тарнавський "Думки про мою смерть", 1956
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бо-зна, який вік,
Нехай вип’є чоловік! - Один: Будьмо!
Всі: Гей! Один: Жиймо! Всі: Гей! Гей! Один: Шануймося! Всі: Гей! Гей! Гей! Один: Бо ми того варті! - Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту, Вип’єм, друзі,за усе хороше, За Вкраїну рідну, золоту! - Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться! А ми будем пить і Бога хвалить! І за нас, і за вас, І за нашу неньку стареньку. Вип’ємо! А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане! - Нехай у Новому році наше життя буде чистим, як крапля джерельної води, а щастя таке ж повне, як цей келих шампанського!
Давайте піднімемо бокали за те, щоб у наших дітей були заможні батьки! А у наших батьків – заможні діти!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|