Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ - Влада надає словам відбиток правди.
Менандр - Власне розуміння доброчесності та вад — найголовніше. Якщо цього розуміння немає, усе стає хитким.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Вмерти за волю шляхетніше, ніж жити в тіні слабкої покорності.
Джебран Халіль Джебран - Вовку не доручай стерегти беззахисних овець.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як хмара на нас спала (лихо несподіване).
— Як туча спала. - Ні зїсть, ні випє, ні гарно не вбереться.
- Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов.
- Уродився на свою годину.
- І ворогові сего б, не зичив (бажав).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Грається, як мала дитина.
- Грамотний, як попів індик.
- Гребе, як кінь копитами.
- Гребе, як кішка лапою.
- Гризе його, як іржа залізо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сподіватися на що? Що лайно раптом почне добре пахнути?
Луї-Фердінанд Селін, «Лист до Элі Фор», 1933 - Стережись того друга, який любить твого ворога.
Східна мудрість - Страждання — трансформатор реальності не менш потужний, ніж алкоголізм.
Марсель Пруст - Суспільство без аристократії, де все б відбувалося за волею більшості, повернулося б до примітивного стану.
Робер Пуле, Проти плебсу, 1967 - Суспільство споживання засуджує себе на смерть, коли перестає турбуватися про майбутнє.
Реймонд Арон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Один персональний привілей вартий багатьох загальнодоступних прав.
Андрій КОВАЛЬ - Душа стає духом, сповнюючись жадоби експансії.
Андрій КОВАЛЬ - Сваволя – кульмінація свободи.
Андрій КОВАЛЬ - Не можна досягнути великого, не надихаючись великими ілюзіями.
Андрій КОВАЛЬ - Як не вірити в Богів, якщо ти – їх обранець!
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
Євген МАЛАНЮК "Буряне поліття", 1927 - Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі "собірателя землі руської"...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Хіба це не вона та типова українська жінка, що, так ганебно випровадивши синів Тараса Бульби на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|