Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна справа — говорити багато, інша — говорити про справу.
CОФОКЛ - Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а безчесному владу.
ПІФАГОР - Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нещастя розкаже, що таке щастя. (англ.)
- Ні до чого те добро, що запізно прийшло. (англ.)
- Носитимеш потроху — і гору переносиш, схопиш багато — самого понесуть. (кит.)
- Одного голого тисяча одягнених не роздягнуть. (азерб.)
- Одну гілку зачепиш — десяток загойдається. (кит.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Віл з'їдає за раз стільки, як комар за увесь рік, та -вигідніший.
- Віл, що оре, вигідніший, ніж ледача людина.
- Вір сходам, коли скосиш, обмолотиш і завезеш у комору.
- Віслюки возять зерно, а їдять полову.
- Вітер не віє - листя не колихається.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не "вірячи" в товар, я вірю рекламі, яка намагається примусити мене в нього повірити.
Жан Бодрійяр. - Не вкладайте всього себе у твір — залиште в ньому місце й для читача.
Євген Сазонов. - Не вкладайте свої думки в чужі голови: проценти дістанете не ви!
Андрій Вансович. - Не вмів слухати, умів лише дослухатися.
Володимир Брюґґен. - Не вміти добре висловлювати свої думки — недолік; але не мати самостійних думок — ще багато більший недолік.
Костянтин Ушинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки жил треба витягти з ближнього, аби натрапити на золоту?
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Вбиваючи в собі звіра, подумайте, чи не станете сиротою?
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Сказав правду – тепер відбріхуйся.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Страшне не те, що все продається – жахає ціна.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Погано не те, що від великого до смішного один крок, погано те, що назад не ступиш.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Іван ФРАНКО
"Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман.
Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї
І зникне навіть тінь краси...
Memento mori!
Микола ВОРОНИЙ
"Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Олександр ОЛЕСЬ
"Чари ночі", 1904
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
