На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Не любить серце, не бачачи краси.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Що вподобав, на те й перетворився.
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Минуласи барма, що давали дармо.
       
  • Мислі в небі, а ноги в постелі.
       
  • Мов його окропом облив.
       
  • Мов чарами одвело.
       
  • Мовчи лихо — аби тихо!
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Гризе його, як іржа залізо.
       
  • Гризе, наче миша.
       
  • Гризуться, як собаки за кістку.
       
  • Гріє, як сонце.
       
  • Громада, як отара овець.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Найсильніша туга – це туга за Батьківщиною.
       Корчак
  • Найсильніший той, хто бореться поодинці.
       Г. Ібсен
  • Найсмiшнiше бажання — це прагнення подобатися всiм.
       Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ
  • Найсправедливіші закони не спасуть від беззаконня, коли до влади приходять мерзотники.
       Е. Севрус
  • Найсуворіші люди відступають від своєї суворості, коли вона стає несумісною з їх власними інтересами.
       Лесаж 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Святого кореня є і гілки святі.
       Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
  • Хто має від Бога дар і не користується ним – злодій є.
       Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
  • Хто правду говорить, ненавидять того.
       Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
  • Хто працював на мамону, на Бога працювати не може.
       Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
  • Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
       Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Той, що греблі рве.
       Леся УКРАЇНКА
    Персонаж драми "Лісова пісня"
  • Коні не винні.
       Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
    Назва новели, 1912
  • Як Одіссей, натомлений блуканням
    По морю синьому, я — стомлений життям —
    Приліг під тінню сокора старого,
    Зарився в листя і забув про все.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
    "Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918
  • І гнеться дерево від плоду,
    І не страшний, моє дитя,
    Нам час останнього походу
    Без вороття — без вороття.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
    "Вже червоніють помідори...", 1918
  • Як страшно!.. Людське серце
    До краю обідніло!

       Павло ТИЧИНА
    "Сонячні кларнети", 1918
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ