Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея - Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП - Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто раз збреше, другий раз не вірять.
- Хто рано встає – у того зарплата менша.
- Хто рано встає, тому Бог дає.
- Хто робить лемеші, той їсть книші.
- Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Спішить, як німий на суд.
- Спокійний, як порося в мішку.
- Справний, як віл до корита.
- Спритна, як муха в сметані.
- Спритний, як в'юн.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Великих слів велика сила.
Тарас Шевченко. - Великому кораблеві — великий айсберг.
Келлер. - Великому кораблеві — великі пацюки.
Євген Тарасов. - Великому письменникові потрібні великі читачі. Вони його створюють.
Володимир Брюґґен. - Велич поетів — у вмінні точно вловлювати словами те, що вони лише невиразно проглядають розумом.
Поль Валері.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи може бути Бог, коли диявол
Смиренні душі легко так вербує? Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Усі вмирають, та не всі
По смерті вічністю живуть. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Краще в пеклі вікувати,
Ніж дати зайдам панувати. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Вмерти хто боїться дуже,
Попадає в небуття. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Найбільший біль – це той, що ми
Його ні з ким не розділили. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить. Хай в наші жили зелень млосна і полум'я спливе й блакить. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою, що треба йти, невпинно йти назустріч мертвій тишині за зовом вітру — за зовом ночі, аж попіл сну засипле очі. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору Птиці зелені Рвонулись вгору. Тільки злетіть Не змогли, не зуміли: Тісно було, Переплутались крила. Ліна КОСТЕНКО "Папороть", 1957
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|