Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зроби крок уперед — і ти зрозумієш, що багато чого не так страшне саме тому, що більше всего лякає.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Зроби перший крок і ти зрозумієш, що не все так страшно.
СЕНЕКА - І в справах не губитися, і в речах не розтікатися, і в уявленнях не блукати, душею не стискатися раптом, або ж із себе вискакувати.
Марк АВРЕЛІЙ - І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
Екклесіаст - І не Адам спокушений, але дружина, спокусивши, впала в злочин.
Апостол Павло
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Він так довго за нею ходив, що черевикам а полегшало, коли вони побралися.
Ірланд. - Вір очам, а не вухам.
Груз. - Вітер, що дме на сусіда, і тебе не обійде.
Япон. - Вмілий майстер не залишає слідів.
Кит. - Вовк лякає, а сам у кущі тікає.
Білорус.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Повели, як козу на ярмарок.
- Повертається, як ведмідь за горобцями.
- Повертається, як віл.
- Повертається, як муха в окропі.
- Повертається, як слон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Займатися фундаментальними дослідженнями — приблизно те ж саме, що пускати стрілу в повітря і там, де вона упаде, малювати мішень.
Хоумер Адкіс - Закон захищає кожного, хто може найняти гарного адвоката.
NN - Закон збереження: якщо десь щось комусь забороняють, виходить, це ж десь комусь дозволяють.
Степан Балакін - Законний уряд — той, у якого перевага в артилерії.
Карел Чапек - Залишіть трьох чоловіків разом після обіду, і ви можете бути впевнені, що у розмові йтиметься про жінок і, що заведе її той з них, хто старший.
Олександр Дюма-син
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ми не настільки багаті, щоб кохати не за гроші.
Олександр ПЕРЛЮК - Ми ще дізнаємось правду про сьогоднішню правду!
Олександр ПЕРЛЮК - Ми, безперечно, непідкупні, але все ж таки: скільки ви нам можете заплатити?
Олександр ПЕРЛЮК - Мийте руки перед тим, як смоктати лапу.
Олександр ПЕРЛЮК - Мистецтво буде вмирати вічно.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста" - Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|