Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Предречено од старих часів, що мусимо в спілці з іними створити державу велику. Відродити маємо Рускень нашу з Голуном і трьомастами городів і сіл. Вогнищ дубових там дим, і Перун наш є, і земля. Бо це Мати-Птиця співає про дні ті, і чекаємо на часи, коли крутитися стануть Кола Сварожі* до нас і часи ті настануть для нас!
Велесова Книга (36-А) * Кола Сварожі – календар, річне коло Предківських Свят. - Свароже! Ти, що сотворив світло, Ти єсть Бог світла і Бог Прави, Яви і Нави, се бо маємо їх воістину. І єсть ця істина наша, що переможе темну силу і виведе нас до блага.
Велесова Книга (15-А) - Се бо мали вказівку на часи наші, аби не хибно діяли й Отцям почесті справляли. Не бездіяльні персти товкли о дерево, а щоб руки наші утрудились о рала наші, а мечами добували незалежність нашу!
Велесова Книга (14) - Се старі родичі казали, що приймали клятву на вірність і тримали її аж до смерті: самі маємо помирати, а Русь визволяти! Розказують, якщо хтось не хотів іти до бою, а йшов до дому свого і його там ловили, то піймавши, віддавали грекам, як вола робітного. Кара його буде тяжка і Рід відкине його, і в жалю не оплаче його, ім’я його забуде. А самі витязі прославлені будуть від Родів до Родів наших.
Велесова Книга (32) - Слава Богам нашим! Маємо істинну віру, яка не потребує людської жертви... Ми з мішком повну жертву даємо і від трудів наших - просо, молоко і тук [жир]. Та Богів покормимо ягням на Коляди і на Русалії, в день Ярила і на честь Красної гори.
Велесова Книга (7-А)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де страва, там і Бог.
- Лакома ложка для всякого (страва).
- Коли б чим борщ оженити (каші нема).
- Не карай мене Боже нічим, як у мене борщ ні з чим.
- Пустяки вареники з маслом! нема в світі, як той борщ: хоч поганий та до біса.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Побілів, як глина.
- Побілів, як крейда.
- Побілів, як полотно.
- Побілів, як стіна.
- Повели, як козу на ярмарок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина є розум.
Амвросій - Людина є твариною, яка робить знаряддя.
Бенджамін ФРАНКЛІН - Людина жива доти, поки живе хоча б щось зі створеного нею.
Валерій Афонченко - Людина завжди була і буде найцікавішим явищем для людини.
Бєлінский - Людина коштує стільки, у скільки вона сама себе оцінює.
Франсуа Рабле
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Влада належить народу, просто командують олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК - Владі не потрібні поети — їй потрібні поетичні оди.
Олександр ПЕРЛЮК - Власним талантом ситий не будеш.
Олександр ПЕРЛЮК - Власної сліпоти не видно.
Олександр ПЕРЛЮК - Вовкам і при демократії непогано живеться.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ "Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. Тарас ШЕВЧЕНКО "Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Садок вишневий коло хати...", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|