Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо лежать двоє, то їм тепло; а самому як зігрітися?
Екклесіаст - Якщо не бажаєш забагато, то й дещо здаватиметься тобі многим.
ДЕМОКРІТ - Якщо не вивчиш життя, то в ньому немає ніякого сенсу.
ПЛАТОН - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій - Якщо причина страху — незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Першого торгу не кидайся.
– а другого не очікуй.
- По ярмарці, лихий торг.
- За більшим поженись, та і послідного рішись.
- Дай Боже і купити і продати, і гроші до дому принести.
- Чи зиск, чи втрата — одна заплата.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Місяць лютий гостро крутий.
- Місяць лютий спитає чи взутий,
- Мороз - аж іскри сипляться.
- Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
- Синиця пищить - зиму віщить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хорошi менеджери не лише "роблять" грошi, але й забезпечують сенс iснування для людей.
Т.Пiтерс, Р.Уотермен - Хоч би з ким ми воювали, воюємо з буденністю.
Нікколо МАКІАВЕЛЛІ - Хоч якими б були блага, даровані вам долею, слід ще мати здібність відчувати їхню чарівність.
Мішель МОНТЕНЬ - Хочеш перевірити людину — дай їй владу.
Андре Моруа - Філософія легко тріумфує над стражданнями минулими і майбутніми; але страждання сьогодення тріумфують над філософією.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ, що спільною літературною мовою не об?єднав своїх племен у свідому націю, звичайно має почуття принизливої самітности, безсилля й безрадности.
Іван Огієнко - Усе, що написане місцевою мовою, без огляду на всенаціональні завдання, поглиблює розбиття одности народу.
Іван Огієнко - Вихований тільки на місцевих інтересах і традиціях, без огляду на традиції всенаціональні, ніколи не стане великим і для всенаціонального добра нічого помітного не зробить.
Іван Огієнко - Ніхто не знатиме своєї літературної мови добре, відповідно не вчившись її.
А знання місцевої мови — то не знання мови літературної. - Нікому не вільно виправдувати незнання своєї літературної мови нефаховістю або ненавченням її в школі.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали,
а перед братом сторчака стають
і раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА
"Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє?
Крається серце від болю, одчаю,
Як тільки долю твою нагадаю, -
Горе моє!
Микола ВОРОНИЙ
"Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний!
Григорій ЧУПРИНКА
"Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату -
Ачей, вам там покажуть
Хоч тінь його розп'яту.
Павло ТИЧИНА
"Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть!
Павло ТИЧИНА
"І Бєлий, і Блок...", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
