Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА - Не дивина дорогу вiднайти, але нiхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та iншого веде – в цьому i важкiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не буде нас по нас.
– Після нас не буде нас.
– ... будуть люди та не ми.
– Помреться, все минеться.
- Умер, та й всего збувся! ("Е, спасибі за ласку"!).
- Ми візьмем з собою штирн дошки і землі трошки.
- Вмирати — не на воза збирати.
- Хто вмер, то до ями, а хто живий, то з нами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Завелось, як на сироватці.
- Завзятий, як панське щеня.
- Завзятий, як перець.
- Завив, як вовк.
- Завив, як свиня в попелі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хочете будувати плани на рік вперед — висаджуйте рис.
На десять років вперед — висаджуйте дерева.
На сто років вперед — виховуйте дітей.
Конфуцій - Хочеш уникнути критики – нічого не роби, нічого не говори і будь ніким.
Рон Хаббард - Хто живе надією, ризикує померти з голоду.
Бенджамін ФРАНКЛІН - Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини.
Йоганн Готфрід Гердер - Хто пальцями вкаже на запах?
Райнер Марія Рільке
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нерозважливо батьки вельми учиняють,
Як одружувать дітей силоміць бажають.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Тверезий і п’яний не живуть у згоді,
Споконвіку правду цю кажуть у народі.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Потішають молодих дзеркала принадні.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Гріхи – то завжди минуле.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Ксеноманія, чужебісся тобто, – це неміч смертоносна.
Олександр ІЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ
"Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
