Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiн є Бог не мертвих, а живих!
Євангеліє від св. Марка - Вдовиця... поклала двi лепти, тобто грiш.
Євангеліє від св. Марка - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Марка - А що Я кажу, то всiм Я кажу: Пильнуйте!
Євангеліє від св. Марка - Уражу ластиря - i розпорошуться вiвцi.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Жалує, як собака палку.
- Аж слинка потекла.
— Аж слинка в роті потікає. - Як кобила до вівса (ірже).
- Карай Боже тим довіку кожного.
- Обома руками!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сніг, як цукор.
- Собака, як вовк.
- Солодкий, як мед.
- Солодкий, як цукровий буряк.
- Солоний, як ропа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Досвід дозволяє нам розпізнати помилку щоразу, коли ми її повторюємо.
Франклін Джонс. - Досвідчений редактор не дочитує до кінця навіть афоризм.
Костянтин Меліхан. - Досить однієї помилки, щоб із неї виріс довгий ланцюг помилок.
Володимир Брюґґен. - Досконалим визнають витвір мистецтва, коли в ньому нема нічого зайвого, крім нього самого.
Григорій Ландау. - Досконалість — це довершеність, а довершеність — це смерть.
Сиріл Норткот Паркінсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вовки обіцяють бути ще ближче до овечок.
Олександр ПЕРЛЮК - Вони знову з народом, будьте пильні!
Олександр ПЕРЛЮК - Все наше життя — це боротьба за щастя олігархів та їхніх прихвоснів.
Олександр ПЕРЛЮК - Все тече, все дерибаниться.
Олександр ПЕРЛЮК - Все тече...до кишень олігархів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді. Боцман каже капiтановi: – Слухай, капiтане, давай вип’ємо. Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу. Вiн пiднімає пляшку і каже: – Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам! То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко! - То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|