Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп - Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ото пара, як Гнідий і Кара.
- Ото ротата — на все село.
- Ох! — Не люби двох!
- Ох! Мала двох: один умер, другий здох.
- Охрімова свита з клоччя пошита.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шкідливий, як тхір.
- Шумить, як гай.
- Шумить, як гроза.
- Шумить, як річка на камені.
- Щастя з рук вилетіло, як пташка з сітки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Справжня проста мова має двох ворогів — цілковиту простоту й вишуканість, що маскує порожнечу.
Євген Євтушенко. - Справжня публіцистика лірична.
Анатолій Аграновський. - Справжня Слава — це коли ваше ім'я цінується дорожче, ніж ваша праця.
Данієль Бурстин. - Справжня творчість завжди має етичний характер.
Йосип Лось. - Сприятливі умови? їх для художника нема. Життя саме несприятлива умова.
Марина Цвєтаєва.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Некорисливцям треба платити найбільше, щоб їх не вважали за дурнів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нема де жити, от і сидять у печінках.
Віктор КОНЯХІН - Нема коли подумати, куди ми йдемо? Треба йти вперед!
Олександр ПЕРЛЮК - Нема такого неприємного становища, з якого не можна було б потрапити у ще гірше.
Володимир ШАМША - Нема у нас нічого нижче від верховенства закону.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Окують царей неситих
В залізнії пута,
І їх, славних, оковами
Ручними окрутять,
І осудять губителей
Судом своїм правим,
І вовіки стане слава,
Преподобних слава.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
