Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба може говорити про бiле той, котрому невiдоме, що таке чорне?
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло вiдслонює нам те, про що ми в темрявi лише здогадувалися.
Григорій СКОВОРОДА - Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
Григорій СКОВОРОДА - I нiхто не може вбити в собi зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши того в себе, як можна взнати й вигнати у iнших.
Григорій СКОВОРОДА - На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голова і очі говорять «ходімо, робімо», а ноги — «сидімо».
- Бог дав роботу, а чорт забрав охоту.
- Хоч мороз і припікає, зате мух і комарів немає.
- Гарно нам наші правителі стелять, та ми на твердій постелі спимо.
- Яка персона, така його й ікона.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Іде, як сонний.
- Інша рада гірш, як зрада.
- Їдуть, неначе в мед.
- Їздить, як кручений,
- Їли, як люди, а покидали, як свині,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ексклюзивна інформація для газети – найблагородніший різновид хабара.
Конрад Алерс - З нетерпінням очікую передовиці, що починалася б: "У наші світлі часи..."
Габріель Лауб - З питань журналістів я набагато більше дізнавався про те, що думають люди, ніж журналісти дізнавалися від мене.
Гаррі Трумен - За невдачі завжди виправдується заступник.
"Правило Шермана про прес-конференції" - І на похороні Чингісхана хтось сказав: "Він був чуйний ".
Тимур Зульфікаров
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найкраща проповідь – власним прикладом.
Володимир ЧЕРНЯК - Ніщо мене так не дивує, не вражає і не викликає такого шанобливого захоплення, як дивовижна здатність однієї людини зрозуміти іншу людину.
Володимир ЧЕРНЯК - Люди – забавні істоти; моє улюблене заняття – спостерігати за ними.
Володимир ЧЕРНЯК - Враження – найвища форма багатства. Я – колекціонер: я колекціоную враження.
Володимир ЧЕРНЯК - Все тлінне прекрасне, все прекрасне вічне.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
