Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блаженство буде там, де є приборкання пристрастей, а не їхня вiдсутнiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехотi, – нять так лише рабськi серця, що народилися на лицемiрство та брехню.
Григорій СКОВОРОДА - Добра слава краще м'якого пирога.
Григорій СКОВОРОДА - Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.
Григорій СКОВОРОДА - Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дує.
- Хто спішить, той людей смішить.
- Хто старе поминає, той щастя не має.
- Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.
- Хтось квасу наївся, а мене оскома напала.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Величається, як чумацька воша.
- Вередує, як у греблі біс.
- Верещить, як дідько.
- Верещить, як порося в плоті.
- Вертиться, як білка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Це занадто правдиве, щоб бути добрим.
Джордж Бернард Шоу. - Це людина, яка може говорити двадцять чотири години без перерви на думання.
NN - Це не для друку, це для мистецтва.
Аркадій Давидович. - Це не та книга, яку можна просто відкласти вбік, її варто закинути якнайдалі зі всієї сили.
Дороті Паркер. - Це раніше всі мовчали. А сьогодні вже ніхто й говорити нічого не хоче.
Олександр Перлюк.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Він був безпощадний у своєму гуманізмі.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - З анкети: "освіта — висча".
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Вибився в люди, як звір.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - "В поезії немає генералів". Тож звідки в ній стільки рядових?
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Найпоширеніший дипломатичний акт: тиждень поліпшених стосунків з дружиною.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар, Жаль запалав, прибоєм океана Загомонів його страшний пожар. Леся УКРАЇНКА "...Порвалася нескінчена розмова", 1898 - Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Темна ніч...", 1900 - Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна. Леся УКРАЇНКА "Ритми", 1900 - Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене... Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних, Що збулась радості життя І що опущена сама Йде по полях безмірних. Богдан ЛЕПКИЙ "Finalе", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|