Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хибної уяви позбавитись про міських людей, марнославство знайдеш, та без розуму.
Філон - Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій - Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що один то один, а що два то два: два завше не один, (так казав Жид надівши собі ярмулку на коліно —побачив пеньок біля дороги і думав, що розбійник...).
- Він смілий: на лежачу березу, на сам верх виліз.
— Сміливий є: крізь засувку гузя-гузя (цькує).
- Куди ідеш Жидку?
— На війну!
А чого так пізно?
— Може ще хоч одного убю!
— А як тебе хто убє?
— А що я кому бідний винен!
- Де ви мого батька піймали?
— У коморі!
— Е, у коморі! ви його у степ пустіть, та й піймаєте!
— Цигане, твого сина в коморі піймали!
— Е в коморі!... якби то в полі та на добрім коні — то б то йому було стидно!
- Тату, я зловив Татарина!
— То веди його сюда!
— Не ведеться бо! — То держи його!
— Не держиться бо! — То пусти його!
— Не пускається бо!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Перший туман літа - перша грибна прикмета.
- Пізнє цвітіння горобини - на пізню осінь.
- Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.
- Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.
- Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Висновок шлюбу — формальність, необхідна для одержання розлучення.
О. Херфорд і Джон Клей - Висока вартість життя ніяким чином не знижує її популярність.
Woody Allen - Високі цілі, хоча б і невиконані, дорожчі нам низьких цілей, хоча б і досягнутих.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Висушити одну сльозу — більше доблесті, ніж пролити ціле море крові.
Джордж БАЙРОН - Вихована людина — людина, що не вміє називати речі своїми іменами.
Олександр МІХЄЄВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Жінка стерпить усе, якщо їй все дати.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка тобі зараз покаже, хто з вас правий!
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка у розквіті слабкості.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка, звичайно, може мужчину ненавидіти, але сподобатись йому зобов'язана.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінкам подобаються розумні чоловіки — вони не такі вже й дурні.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
