Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Григорій СКОВОРОДА - Як глупота є матiр усiх порокiв, так мудрiсть є справжня мати як наших чеснот, так i скромностi.
Григорій СКОВОРОДА - Очевидно, такий свiт: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба коли-небудь була дружба помiж скупими?
Григорій СКОВОРОДА - Де ти знайдеш жар, коли весь вогонь чеснот загас?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Втік не втік, а побігти можна.
- Вуйку, не гайтеся, якщо не робите, то хоч хитайтеся.
- Гарній дівці гарно і в ганчірці.
- Годуй півня хоч сім літ, однак з нього буде тільки один обід.
- Горілка у роті — язик у роботі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біжи від тієї води, яка не дзюрчить і не біжить.
- Бійся блискавки ясного дня.
- Бійся тихої ріки, а не шумливої річки.
- Біла зима й чорне сіно з'їсть.
- Білий сніг на чорну землю, коли вчасно, то - пасує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Плітки — радіо сатани.
Саша Гітрі. - Плітки — те, що ми чуємо; новини-те, що ми говоримо.
Леонард Луїс Левінсон. - Плітки — тюремний одяг таланту.
Володимир Брюґґен. - Плітки — це коли ви чуєте те, що вам подобається, про тих, хто вам не подобається.
Ерл Вільсон. - Плітки — це мистецтво говорити ні про що, але так, щоб сказати практично все.
Волтер Вінчелл.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо вас посилають на всі чотири сторони, вибирайте південь — там тепліше.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо ви знайшли жінку своєї мрії, то вже з іншими мріями можете попрощатись.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо гроші зло, то чи не злопам’ятний той, хто пам’ятає про борг.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо дурень думкою багатіє, то він уже не дурень.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Якщо жінка впевнена, що ви найбільший у світі п’яниця, ледар і ловелас, отже, це ваша дружина.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя, Ненавиджу любов, чуття, — Одно люблю лиш — забуття, Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|