Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто має від бога дар і не користуватися ним – злодій є.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не всяку правду приємно слухати.
- Не втримався на гриві, не втримаєшся й на хвості.
- Не втримався на гриві, не втримаєшся й на хвості.
- Не втримався на гриві, не втримаєшся й на хвості.
- Не вчи рибу плавати.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Добра, як з курки молока, а з верби петрушки.
- Добрався, як вовк до кошари.
- Добрався, як дурний до мила.
- Добрався, як кіт до сала.
- Добре жити, як у раю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Реклама — найзахопливіше з усього, що можна робити, не роздягаючись.
Джеррі Делла Феміна. - Реклама — найцікавіша й найважча форма сучасної літератури.
Олдос Гакслі. - Реклама — не точна наука. Це навіювання. А навіювання — це мистецтво.
Вільям Бернбах. - Реклама — це батіг, що підганяє людей на шляху до Найкращої Пастки.
Е. Тернер. - Реклама — це гримання палицею всередині помийниці.
Джордж Оруелл.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- З Овець не зробиш ти борців,–
Не трать же з їми дурно слів. Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Хай ліпше вб’є громом, ніж їстиме лихо,
Хай краще згоріти, ніж в’янути тихо... Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Я не хочу нудно скніти:
Не боротись, то й не жити! Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - Хто сіє сльози, – сліз і сам зазна.
Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910) - По змозі – не сварись; коли ж прийшло до того,
То подбай, щоб сам отбиться вмів. Борис ГРІНЧЕНКО (Письменник, лексикограф, громадський діяч; 1863 – 1910)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п'яниць та розбишак великих! Пантелеймон КУЛІШ "До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний, Приблуда степовий, наслідник розбишацький, Що й досі чествує свій путь і дух козацький? Пантелеймон КУЛІШ "До Шекспіра". 1882 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний, Я — овечий патріот! Думка в мене — розбудити І з неволі слобонити Весь овечий наш народ. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода, Голос правди занімів. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона, Щоб довго не возив на той бік Ахерона Народу без пуття, без честі і закона, Що з вовчого на світ приходить лона. Пантелеймон КУЛІШ "До Тараса", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|