Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д). - Ніде в світі (як в Україні) так жорстоко й ґрунтовно не винищено культурної і духової спадщини Старої Віри апостолами й неофітами нової віри – християнізму... Цього факту ніхто не заперечить.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Пиймо суру питну за славу ту п’ятикратно денно. І вогнища розпалюємо біля дубів і також Снопа вносимо і речемо хвалу йому. Ми – Дажбожі внуки і не сміємо нехтувати Славу нашу і заповіти!
Велесова Книга (24-Б) - Поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше, як оце Бог навертає на Коло нас. Творящу Богом силу уздріли в собі, бо це є дар Богів і не потребуємо це напраснити.
Велесова Книга (1). - Предречено од старих часів, що мусимо в спілці з іними створити державу велику. Відродити маємо Рускень нашу з Голуном і трьомастами городів і сіл. Вогнищ дубових там дим, і Перун наш є, і земля. Бо це Мати-Птиця співає про дні ті, і чекаємо на часи, коли крутитися стануть Кола Сварожі* до нас і часи ті настануть для нас!
Велесова Книга (36-А)
* Кола Сварожі – календар, річне коло Предківських Свят.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Очі гарні, як терен.
- Гарна, як бондарівна.
- Мов гетьманського роду.
- Гарне, як мак в городі.
– Гарна дівка, як маківка.
– Цвіте, як маківка.
- Така, хоч дивись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Добре, як голому в кропиві.
- Добре, як голому в терну.
- Добре, як курці коло крупорушки.
- Добре, як сало.
- Добре, як собаці на перелазі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є два види знань: ми знаємо або сам предмет, або де знайти відомості про нього.
Семюель Джонсон. - Є дотепи настільки тонкі, що їх ніхто не зауважує.
Цаль Меламед. - Є думки чоловічі, жіночі й невизначеного роду. Останніне діти двох перших. Зазвичай їх підкидають загорнутими в газету.
Станіслав Єжи Лец. - Є гумор ідей, поєднання думок, які ніколи не зустрічалися ще одна з одною в людській голові, громадянський шлюб між жартом і мудрістю.
Генріх Гейне. - Є зброя, страшніша за наклеп; ця зброя — правда.
Шарль Моріс Талейран.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Велика простота – найвища досконалість.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - Небо – людська ціль остання.
Небо – вічний знак питання.
За смерть сильніше лиш кохання.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк;1909–1937) - Хто падає, за ним не тужать...
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - Наші мрії, заміри, бажання перейдуть часто в дійсність аж тоді, коли від себе їх відірвемо.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - Ступенем до перемоги стає нам кожний, хоч невдалий, зрив.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Напівосвіта — це коли у людини спочатку вкрали традиції, а потім дали освіту. Напівосвіта — це коли культура не виростає органічно з власного коріння, а натовкується в людину поспіхом, за п'ятирічку — за скороченою програмою.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Створювати традиції так само безглуздо, як робити культурну революцію. "Культура" і "революція" — поняття несумісні, протилежні.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Дехристиянізація, колективізація, індустріалізація, масове переселення з села до міста — усе це було небаченим в історії України розбиттям традиційних структур, катастрофічні наслідки якого виявились ще далеко не повністю.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Людина нашого часу пройшла цілу революцію відчужень, селянство ще й досі не отямилось від ланцюгового розпаду старих форм життя і майже біблійних випробувань, з яких кожне саме по собі — Історичне. Відчуження землі. Відчуження продуктів праці. Відчуження релігії, звичаїв і вірувань. Відчуження мови...
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - І страшно стає за ту молоду українську інтелігенцію, яка в умовах нинішнього "українського" міста кращі свої сили мусить витрачати на відстоювання власного національного обличчя — замість змагатися на передньому краї життя планети за освоєння нової істини нового часу.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
