Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли віддячить злом за благе, то й від дому його не відніметься зле.
Нил - Гідним є уподібнюватись піфагорійським філософам, ті ж бо, коли посваряться зі своїми родичами або з людьми, ще до того, як сонце сяде, подають правицю один одному і, замирившись та розцілувавшись, розійдуться.
Плутарх - Мов дим, дихання в ніздрях ваших і швидкопливне життя ваше, мов стовпи хмарні. Тінь-бо мимохідне життя наше.
Соломон - Цей сказав: життя вимірюй малим і великим часом.
Біонт - Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Інколи густо та пусто, а іноді рідко та мітко.
- Час на часу не стоїть.
- Кусає комар до пори.
- До часу збанок воду носить.
– Поти збанок воду носить, поки ухо не урветься.
– ... а як ухо урветься, то і збан розібється.
– До часу глечикові по воду ходити!
- Дороге яєчко перед Великоднем.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В нього очі, як фари в автобусі.
- В очі, як лис, а за очі, як біс.
- В петрівку день, як рік.
- В полі жито, як лава.
- В хаті, як у вагоні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Уміння точно цитувати — талант набагато рідкісніший, ніж здається.
П'єр Бейль. - Уникайте творчих простоїв — це позначається на гонорарах.
Євген Сазонов. - Унція емоцій варта тонни фактів.
Джон Джунор. - Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
Григорій Сковорода - Уряд продукує так багато інформації, що він не може приховувати всю правду весь час.
І. Ф. Стоун.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Повітряні замки легко будувати, але в них жити неможливо.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Маса дивиться на інтелектуала, як бджола на трутня.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Без Конституції не може існувати тільки Конституційний Суд.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Хочеш удавати мудрого? Мовчи, коли мудрі говорять.
Володимир КАНІВЕЦЬ - З тисяч людей, що знають Дона Кіхота, не набереться і сотні, що знають Сервантеса.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Центральний Комітет партії ніде, ні разу жодним словом не говорить про те, ніби російська культура повинна стати за джерело розвиткові української культури, повинна стати насамперед передумовою для неї, маючи пріоритет, що українські письменники повинні насамперед перед усіма тягтися до досягнень російської культури як до свого рідного кубла.
Микола Скрипник
"Статті", 1926 - Але ж нація — нація, а не партія.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Єсть історичною неправдою міф про те, що нас на Україні знищили москалі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
