Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА - Коли зачинається курча, тодi псується яйце
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, кожного свiту машина має своє небо з пливучими в нiм планетами.
Григорій СКОВОРОДА - Здоровий та чистий смак усiм задоволений, а засмiчене горло без мiри i смаку жере.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Він з тієї хати, де не вміють ні збрехати, ні правди сказати.
- Вовк линяє, а вдачі не міняє.
- Вовк привів ягня до річки напитися водички.
- Вплинуло, як на зайця світлофор.
- Всякий чорт на своє колесо воду ллє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бджоли раді цвіту - люди літу.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
- В червні ворота підпиратимеш, то взимку голодний дрижатимеш.
- Веселка вранці - на дощ.
- Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зверхнє вибачення — ще одна образа.
Ґільберт Честертон. - Звичайне відтворення фактів і людей становить завдання протоколіста або фотографа.
Александр Дюма-син. - Звичка до логічного мислення вбиває уяву.
Лев Шестов. - Звідки я знаю, що я думаю, доки я не почую, що говорю? .
Грем Воллес. - Звісно, несумлінним є автор, що цитує сто книг, з яких він прочитав десять; але нікчемніший за нього той, хто цитує всі сто прочитані ним книги.
Григорій Ландау.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На одного з лопатою — троє з мандатами.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - На те й вільний ринок, щоб продавати все і всіх!
Володимир ШАМША - Навіть у найкращій шкарпетці є принаймні одна дірка.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Навіщо деяким совість, коли у них є приватна власність!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Навіщо думати про народ? У нього своя голова.
Іван МЕЛЬНИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах! Загадався — снить...
І не тобі — молодшому — бринить
Червлених наших літ ясна заграва.
Микола Зеров
"Київ з лівого берега", 1926 - Поволі родяться слова нічних нарад -
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні
В холодноярській радяться святині
Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат.
Микола БАЖАН
"Залізнякова ніч", 1927 - Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
Євген МАЛАНЮК
"Буряне поліття", 1927 - Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
