Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У великих справах вже саме бажання — достатня заслуга.
Проперцій - У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного – неприязнi до дурня.
Саадi - У здоровому тілі — здоровий дух.
ЮВЕНАЛ - У кого є друзі, у того немає друга.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Люди не свині: все поїдять.
- Лягає спати разом з курми.
- Малий та зелений, як гусяче г-но.
- Малі діти – голова болить, великі діти – болить серце.
- Малі діти – малий клопіт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Їсть, як цибуля очі.
- Їсть, як циган марципани.
- Йому забожитись, як собаці муху з'їсти.
- Казала Настя, як удасться.
- Каламутна, як кисіль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Афоризм, який подобається в профіль, не варто розглядати анфас.
Кароль Іжиковський. - Афоризми — це мудрість у портативній формі, концентрований екстракт думок і почуттів.
Вільям Рансвілл Олджер. - Афорист — видобувач аттичної солі для чужих страв.
Вєслав Брудзинський. - Афорист — людина, яка тішиться, як дитина, вигадавши фразу, що, напевно, була давнім народним прислів'ям у фінікійців.
Вєслав Брудзинський. - Афорист кількома словами прагне перевершити цілу книгу й однією книгою — цілу бібліотеку.
Жульєн де Фалькенаре.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим бiльше прикрас, тим більше пасують... одна однiй.
Богдан ЧЕПУРКО - Чим балакучіша людина, тим красномовніше проявляються її недоліки.
Юрій РИБНИКОВ - Чим беззубіший народ, тим сильніше його кусають ціни.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим би не займався віце-прем’єр з питань проведення адміністративно-територіальної реформи, аби лише не самою адміністративно-територіальною реформою.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим біднішим стає народ, тим важче його чимось налякамти.
ЛЕОНІД КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина, Тихі зорі, ясні води — Моя Україна. Володимир СОСЮРА "Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО "Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК "Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль. Припонтійським степам породи степового Месію, Мадонно Диких Піль! Євген МАЛАНЮК "Між нарцисами...", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|