Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кожен жучок своєю доріжкою тягне.
- Не міг я тобі, ледве собі.
- Служба не дружба.
- Хто не служив, той і біди не знає.
– Хто у службі не бував; той і нужди не видав. - Чужу купу віючи, завжди очі запорошиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Було так співати, як кашу з медом їсти.
- Бурчить, як свекор.
- В гаю, мов у раю.
- В голові, як у млині.
- В гурті робити, як з гори бігти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- За творцем повинен хтось стояти. Найкраще — коли він сам.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Завважте: у декого ідеал людини вкладається в розміри стандартної труни.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Задуми потрапляють у голову зсередини.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Задушливо! Відкрийте вікна. Нехай ті, хто на дворі, теж це відчують.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Заєць любить капусту — така думка кухаря.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Влада належить народові, просто командують олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо посадили, значить — не мафіозі.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі люди, як люди, а в нього бачте — людська гідність.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не став власником, той став власністю.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема щастя на землі, але є щасливці, які не помічають цього.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина, І я, прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, — Він живе, він ще не вмер. Іван ФРАНКО "Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento! Іван ФРАНКО "Vivere memento!", 1883
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|