Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ідола образ прикрашає, мужа – діяння.
Дидім - Скільки до доброчесності додаси, стільки віднімеш від насолоди.
Демонакс - Належить закон твердий мати, а справи – світлі. І рівний будеш Богові, як не вчиниш нічого, його не гідного.
Демокріт - Коли лихословив його хто, що нечистими місцями ходить, відповів: "Сонце також нечисті місця освітлює, та не оскверняється".
Діоген - Сліди благих мужів час не згладжує, велич померлих осяює.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дотримуйся порядку — сон буде спокійний.
- Дочка, що ластівка, пощебетала та й полетіла.
- Дощ зранку — надівай дранку і в поле їдь, дощ після обід — запрягай і додому їдь.
- Дощ уранці як бабині танці.
- Дощ, наче горобці плачуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без кривих та скрипучих дерев лісу не буває.
- Без морозу вода не замерзає.
- Без підпалу і вогонь не горить.
- Без прочистки ліс вироджується.
- Без роси і трава не росте.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Особистості, не товптеся!
Григорій Яблонський. - Особливо небезпечна Божа іскра в голові, набитій тирсою.
Борис Крутієр. - Останнім словом багатьох письменників мало б стати мовчання.
Александр Кумор. - Остання стадія адаптації продукту до ринку — це адаптація ринку до продукту.
Клане Джеймс. - Остерігайся вишуканої мови. Мова має бути проста й витончена.
Антон Чехов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Психолог: лайку замінив обіцянками.
Юрій РИБНИКОВ - Власні риси характеру легко визначити в іншій людині.
Юрій РИБНИКОВ - Під маскою натури не сховаєш.
Юрій РИБНИКОВ - Оптиміста знаходять у свіжій капусті, песиміста — в кислій.
Юрій РИБНИКОВ - Підлабузникові: "В тебе мед на губах не висох".
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ "Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права: Належати до тих, кого вбивають, А не до тих, хто холодно вбива. Леонід Первомайський "Коли не замовкає...", 1968 - Вони (шестидесятники) повернули втрачену вагомість словам і поняттям, заставили людей знову повірити у реальність духовного світу. Це був справжній подвиг: в атмосфері тотального зневір'я у щось повірити. І запалити вірою інших.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|