Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Без смаку страва, без очей погляд, без керма корабель, без толку мова, без природи справа... є те саме, що без розмiрiв будувати, без закрою шити..., а без такта танцювати...
- Будь вовк кухарем, ведмiдь м’ясником, а лошак пiд верхівцем. Це справа чесна. Коли ж вовк грає на сопілцi, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, не можна не сміятись. Всяка нешкiдлива непристойність смiшить. А коли вже став вовк пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником, це вже не жарт, а біда.
Григорій СКОВОРОДА - ...найгірша хвороба – хворіти духом.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо важливо лiкувати тiло, то чи не найважливiше разом з тілом зберiгати і душу людини цілою, здоровою, незiпсованою?
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто не має нового серця, тому весь світ є старе лахмiття. Коли чия душа тужить, тому весь свiт плаче. Коли чиє серце мучиться i страждає, тому весь рiк без свята... Коли чий розум мертвий, тому весь вiк без життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добрий пан – взяв у дiтей хлiб та й кинув псовi.
- Добрий товар пояси: що продаси – то і поїси.
- Добрий чоловiк все дурневi брат.
- За більшим поженись, та і послідного рішить
- За що купив, за те й продав.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зігнувся, як верба над водою.
- Зігнувся, як дуга.
- Зійде, як вода з гуски.
- Зійшли літа із світу, як листя з дерева.
- Зірвався, як з кілка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінка сміється, коли може, і плаче, коли хоче.
Жан Антуан Баіф - Жінка стала рабинею раніш, ніж з’явився раб.
Август Бебель - Жінка створена Богом, щоб її кохали: нескінченно терпіти і страждати не можна.
Ірина АЛФЬОРОВА - Жінка століттями відігравала роль дзеркала, наділеного чарівною й оманною властивістю: відбита в ньому фігура чоловіка була вдвічі більша за натуральну величину.
Вірджинія Вулф - Жінка царює, але не керує.
Дельфіна Жирарден
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Погане підвищує ціну гарному.
Юрій РИБНИКОВ - Завжди знаходьте час робити людям добро!
Юрій РИБНИКОВ - Розум торжествував би, аби не бовдури зі зв’язками.
Юрій РИБНИКОВ - Чим більше друзів, тим менше вільного часу.
Юрій РИБНИКОВ - Знати, що тобі треба, — це половина справи.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара. Лірично-побутова пісня - Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько. Зелененький барвіночку, стелися ще нижче, А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче. Народна пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною,
Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою. Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку. Ні домівки, ні родини, Ані вірної дружини. Історична пісня - Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила, Послала душу к чорту в ад. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|