Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
Талмуд - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
Конфуцій - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
Конфуцій - Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій - Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Летів, як ангел, а упав, як чорт.
- Малі діти спати не дають, а великі — дихати.
- Мовчи, глуха, менше гріха.
- Молода була — дурна була, постарішала — подурнішала.
- Молодих подушка помирить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Верба товста, та всередині пуста.
- Верба - як лугова трава, скільки не коси - знову росте.
- Верблюда ложкою не напувають.
- Вербові дрова і козиний кожух - випре дух.
- Веселе дерево весело й співає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Прогрес — це спосіб людського буття.
Віктор Гюго (1802-1885), французький письменник - Птах у клітці — навіть наполовину не птах.
Генрі Уорд Бічер (1813-1887), американський громадський діяч - Птаха у клітці не знає, що вона не може літати.
Жюль Ренар - Радити можна лише у справі, в якому сам збираєшся брати участь.
Йоганн Вольфганг Ґете - Реальна політика полягає в тому, щоб не помічати фактів.
Генрі Брукс Адамс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Життя цікавіше за будь-яку фантазію.
Юрій РИБНИКОВ - Поет потрапив у критичну ситуацію: завів роман з дружиною критика.
Юрій РИБНИКОВ - Журналіст міняє професію: вона стає смертельно не¬безпечною.
Юрій РИБНИКОВ - Сатирики відгукуються на злобу дня, лірики — на до¬броту душі.
Юрій РИБНИКОВ - Талановиті книги вчать початківців, як треба писати, бездарні — як не треба.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах! Загадався — снить...
І не тобі — молодшому — бринить
Червлених наших літ ясна заграва.
Микола Зеров
"Київ з лівого берега", 1926 - Поволі родяться слова нічних нарад -
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні
В холодноярській радяться святині
Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат.
Микола БАЖАН
"Залізнякова ніч", 1927 - Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
Євген МАЛАНЮК
"Буряне поліття", 1927 - Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
